Сторінка
6

Управління міжбюджетними відносинами та шляхи їх удосконалення

До другої групи належать трансферти, що надаються для використання на певну мету в порядку, визначеного тим органом, який прийняв рішення про його надання:

- субвенція на здійснення програм соціального захисту, що надається з державного бюджету;

- субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок наданих пільг, встановлених державою (надається з державного бюджету);

- субвенція на виконання інвестиційних проектів;

- субвенції на утримання об’єктів спільного користування чи ліквідацію негативних наслідків діяльності об’єктів спільного користування;

- субвенції на виконання власних повноважень територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань.

До третьої групи належать інші трансферти, що надаються на безоплатній і безповоротній основі у вигляді дотації.

Відповідно до статті 97 Бюджетного кодексу з державного бюджету можуть надаватися такі міжбюджетні трансферти місцевим бюджетам:

- дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районним бюджетам та бюджетам міст республіканського значення Автономної Республіки Крим та міст обласного значення,

- субвенція на здійснення програм соціального захисту,

- субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою,

- субвенція на виконання інвестиційних проектів,

- інші види цільових субвенцій.

З державного бюджету кошти, які не мають цільового використання, повинні надаватися тільки у вигляді дотації вирівнювання. Надання інших видів нецільових трансфертів з державного бюджету Бюджетним кодексом не дозволено.

Процес розподілу дотації вирівнювання, що надається з державного бюджету місцевим бюджетам, унормовується положенням статті 98 Бюджетного кодексу. Метою встановленого порядку розподілу дотації вирівнювання та коштів, що підлягають передачі в державний бюджет, є пом’якшення територіальних відмінностей у рівні бюджетної забезпеченості, стимулювання діяльності органів влади, спрямованої на підвищення мобілізації доходів у бюджети, та реалізація державної бюджетної політики через передачу коштів у вигляді цільових трансфертів. У Бюджетному кодексі встановлена послідовність здійснення розподілу міжбюджетних трансфертів між бюджетами.

Дотація вирівнювання районним бюджетам визначається як перевищення обсягу видатків перелік яких визначено статтею 89 Бюджетного кодексу, і визначається із застосуванням фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригуючих коефіцієнтів, над доходами.

Розподіл обсягу бюджетних трансфертів, визначених пунктами 1 та 3 частини першої статті 96 Бюджетного кодексу, затвердженого законом про Державний бюджет України між районними бюджетами визначається на основі формул.

Формула розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів, визначених пунктами 1 та 3 частини першої статті 96 Бюджетного кодексу, затверджується

Кабінетом Міністрів України і повинна враховувати такі параметри:

1) фінансові нормативи бюджетної забезпеченості та коригуючі коефіцієнти до них,

2) кількість мешканців та кількість споживачів соціальних послуг,

3) індекс відносної податкоспроможності відносно міста чи району,

4) прогнозний показник обсягу доходів районних бюджетів, передбачених статтею 66 Бюджетного кодексу, проводиться шляхом застосування індексу податкоспроможності відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що визначається на основі звітних даних про фактичні надходження відповідних податків, зборів до цих бюджетів за три останні бюджетні періоди, що передують рокові, у якому формуються показники бюджету на плановий період. При цьому враховуються (частина сьома статті 98) втрати закріплених доходів у базовому періоді відповідних бюджетів відповідно до рішень рад.

Формула розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів розроблена на виконання частини третьої статті 98 Бюджетного кодексу України для визначення обсягу між бюджетних трансфертів (дотації вирівнювання, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів) між державним бюджетом і районними бюджетами.

5) індекс відносної податкоспроможності бюджету є коефіцієнтом, що визначає рівень податкоспроможності адміністративно-територіальної одиниці у порівнянні з аналогічним середнім показником по Україні у розрахунку на одного мешканця,

6) для індексу відносної податкоспроможності відповідних бюджетів використовується кошик доходів місцевого самоврядування, визначених відповідно до статті 64 Бюджетного кодексу, а також доходи передбачені пунктами 1, 3-5 частини другої статті 66,

7) індекси відносної податкоспроможності відповідних бюджетів не можуть змінюватися і переглядаються не частіше, ніж раз на 3 роки,

8) коефіцієнт вирівнювання застосовується до обчисленого за формулою обсягу дотації вирівнювання і визначається в межах від 0,60 до 1. При цьому загальний обсяг коштів, на який зменшується сума дотацій вирівнювання, є тотожний загальному обсягу коштів, на який зменшується сума коштів, що передаються до Державного бюджету з районного бюджету у разі застосування коефіцієнту вирівнювання.

З метою стимулювання органів влади до збільшення надходжень держава

бере на себе зобов’язання не вилучати з бюджетів надлишкові кошти у випадку, коли розрахункова видаткова потреба менша, ніж очікувані доходи.

При здійснюванні розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів на 2003 рік коефіцієнт вирівнювання aі приймається за одиницю для усіх дотаційних бюджетів.

Зазначені кошти є додатковим фінансовим ресурсом районних бюджетів, що розподіляються органами влади між галузями, видатки на які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.

На рис. 3 наведена загальна схема розрахунку обсягу дотацій вирівнювання, що надаються з державного бюджету до районних бюджетів та коштів, що підлягають передачі з районних бюджетів до державного бюджетів.

Важливою особливістю формульних трансфертів, яку не завжди розуміють, є те, в основі трансфертів лежить різниця між розрахунковою потребою видатків та розрахунковою спроможністю мобілізувати доходи. Бюджетний кодекс не накладає жодних обмежень щодо використання дотації вирівнювання, але врегульовує порядок використання цих коштів тільки на здійснення поточних видатків.

Починаючи з 1997 року, надання трансфертів з державного бюджету районним бюджетам здійснювалось нестабільно. Це пов’язано з недоотриманням планових надходжень до державного бюджету та намаганнями подолати дефіцит державного бюджету.