Сторінка
3

Бахчисарай - Ханський Палац

СОКОЛИНА ВЕЖА

Соколина вежа

Вид із Перського дворика

Над будівлями Палацу здіймається Тоган-Кулеси (Соколина вежа). Вищі за неї лише шпилі мінаретів Великого Ханського мечету.

Назва вежі пов'язана з тим, що в цьому приміщенні в ханські часи нібито утримували ханських ловчих птахів. Такий переказ цілком правдоподібний: полювання з ловчим соколом було вельми популярна на ханськім Кримі; в числі дорогоцінних подарунків кримським ханам з Польщі та Московії нерідко фіґурують рідкі породи соколів - найвище цінувалися полярні білі кречети. Соколів, що їх приручали, прийнято було тримати в просторих приміщеннях (іноді підлогу заливали водою, аби привчити птаха сідати на руку хазяїна). Соколина вежа цілком відповідала цім вимогам: усередині спорудження порожнє; лише гвинтові дерев'яні сходи ведуть до верхнього майданчику (з которого, до речі, відкривається чудовий краєвид на місто й Палац).

Білий кречет - найцінніший мисливний сокіл

Robert Bateman

Gallery One

Вежу розташовано в Перськім дворикі. Це був свого роду "парк відпочинку" Ханського Палацу - тут серед садів стояли альтанки, фонтани, лазні. Ця відокремлена, оточена високою стіною частина Палацу була чудовим місцем для прогулянок кримських правителів - не виключено, що такі прогулянки проходили в супроводі родини: Перський дворик сусідить із Гаремом, куди веде широка хвіртка в стіні.

Після нещодавнього ремонту вежі в гостей Палацу з'явилася рідкісна можливість озирнути околиці майже з височи соколиного польоту.

ЖИТЛОВІ ПОКОЇ ПАЛАЦУ

Частина корпусу ханських помешкань

Вид із Палацевого Майдану

Другий поверх Головного корпусу Палацу зайнятий кімнатами, де знаходилися житлові покої ханів і частково ханської прислуги. Окремий блок складає комплекс залів для офіційних прийомів. Серед ханських кімнат виділяються простора "ханська їдальня" та "ханська почивальня" з альковом. Утім, важко стверджувати, що хани Криму трапезували й спали саме в цих приміщеннях: планування другого поверху підлягло суттєвим змінам із ханських часів. Справа в тім, що пізніше тут поселялися російські царі під час своїх візитів до Бахчисарая. Імовірно, їм було б приємно провести день чи другий в екзотичних східних інтер'єрах, однак запопадливі слуги постаралися догодити цісарям, переробивши кімнати на "європейський" кшталт. Це в них вийшло дуже невдало: втративши багато з первісної стилістики, ханські покої, природно, не стали "петербурзькими". Але, незважаючи на переробки й перепланування, декор приміщень безумовно має свої прототипи в тім оформленні Палацу, що існувало за ханів: це кольорові вітражі у вікнах, стелі з геометричним орнаментом, також різьблені кам'яні комини. Кімнати дотепер відзначені кримським стилістичним колоритом. Сьогодні в цих приміщеннях розташована етнографічна експозиція, що розкриває різні аспекти матеріяльної та духовної культури кримських татар.

Залы официальных аудиенций

У порівнянні з житловими покоями, свій первісний вигляд у значної повноті зберегли ті зали, де проводилися ханські офіційні авдієнції: Посольський зал, Кавова кімната, Золотий кабінет. У 18 сторіччі в цих стінах проходили зустрічі ханів із представниками іноземних урядів, ділові переговори, тут же кримські правителі та їхні гості відпочивали після офіційних заходів. Ці зали нині реставруються, а по певнім часі стануть доступними для відвідування гостями Палацу.

Золотой кабинет

Особливо цікавим є інтер'єр Золотого кабінету, чиї вишукано прикрашені вікна виходять на Палацевий майдан. Окрім багатих орнаментальних розписів стіни Золотого кабінету прикрашені ліпними зображеннями фруктів, а в засклених антресолях над вхідними дверима розміщався цілий "сад" - мистецьки виготовлені мініатюрні дерева, оточені квітами й птахами (ця композиція зникла під час нацистської окупації). По карнизі, що йде по трьох стінах цієї кімнати, тягнеться напис, котрий у поетичних фразах вихваляє Крима Ґерая. За наказом цього хана - шанувальника мистецтв - Палац у 1760-х рр. набув нового вигляду, будучи прикрашений роботами кращих кримських майстрів того часу. Текст напису є наступним:

Фрагмент настенной надписи в Золотом кабинете

Нехай насолоджується щохвилини цар, за ласки Божої, задоволеннями; нехай подовжить Господь життя його і щастя. Крим Ґерай-хан, син ясновельможного Девлета Ґерая, джерело світла й безпеки, правитель мудрий. Дивися! От державна його зірка зійшла на обрії слави й освітила цілий світ. Врода кримського престолу, володар великого царства, рудник лагідності й великодушності, тінь ласки Божої. Щедрість і великодушність - друзі його. Заступник природних дарувань, щедрий до марнотратства - багаті й злиденні є свідками тому. Нехай засліпить Господь сонцем особи його зір ворогів! Благовоління Боже до Крима Ґерая доводить себе тим, що ласкава тінь цього благовоління, милість часу його, осінила всесвіт задоволенням. Дивися! Цей Палац що веселить зір, створений високим розумом хана, виправдує мою хвалебну пісню. Цей дім своєю привітністю подібно сонячному сяйву опромінив Бахчисарай. Дивлячись на мальовничу картину Палацу, ти подумаєш, що це обитель гурій, що красуні передали йому принадність і блиск, що це низка морських перлин, нечуваний алмаз. Дивися! Ось предмет, гідний золотого пера. Китайський Мані, дивлячись на цей Палац, схвалив би й вибір малюнка, й відмінну обробку картин. Навколо Палацу - свіжі лілії, троянди, гіяцинти. Сад, розумно розташований, як би промовляє; нова думка ця розцвіла в квітнику душі. Коханець троянди, соловей, упав би до праху ніг саду, якби його побачив. Отже, якщо привабливе це місце ми назвемо, як і лічить, рудником радості, то кожен погляд на нього буде морем насолоди, що хвилюється.