Сторінка
8
Входячи в Залу, відвідувачі чи іноземні посли наближалися до кримського государя (що всідав на троні з кольорового сукна, прикрашеного золотим шиттям), схиляючись у глибокім уклоні перед ним. Члени Дивану розсаджувалися по довгих лавах уздовж стін. Калга й нуреддін (два ханських наступника, як правило - молодші брати правителя) займали почесні місця праворуч і ліворуч від хана. Наступними за ранґом - і за місцем на лавах - були беї знатних аристократичних фамілій. На засіданнях були присутні також муфтій (провідник мусульманської громади країни) та каді-аскери (судді вищого рангу). Замикали шереґ численні придворні чини, серед яких іноді можна було зустріти й анабеї - матір (або старшу сестру) хана. Частим доповненням до церемоній у Залі Дивану була урочиста трапеза, під час якої хан власноруч подавав золоту чашу особливо шанованим гостям, що вважалося великою честю. Величезна значимість Зали Дивану для державницьких традицій кримських татар проявилася в новітній історії в тім, що після Лютневої революції 1917 р. саме в цієї Залі Курултаєм (зборами народних представників) було проголошене створення незалежного кримськотатарського уряду.
Тронне місце кримських правителів в Залі Дивану
Інтер'єр зали в ханські часи не був схожий з тим, що гості Палацу бачать сьогодні. У приміщенні було значно світліше: у всіх чотирьох стінах у два ряди були прорізані вікна, прикрашені витонченими вітражами (уяву про котрі дають кілька вітражів, що збереглися у вікнах східної стіни). Підлога Зали була вимощена мармуровими плитами, а в центрі приміщення тихо дзюрчав фонтан, встановлений усередині чотирикутного басейну. Іншою була орнаментація стін і стелі (нинішня здебільша є фантазією російських художників 19 в., але на розчищеній ділянці стіни можна бачити й первісні розписи на мотив виноградних грон та імітації мармуру). Досить розповсюджена леґенда про призначення хор (ґратчастого балкона) у північній стіні споруди для "підслуховування" ханом ходу засідань у Залі не може відповідати дійсності: державні порядки Кримського ханства не передбачали проведення засідань Дивана за відсутності хана. При ханах подібних балконів було два - один напроти іншого. Радше, тут могли розміщуватися гості, запрошені на засідання.
ПОРТАЛ ДЕМІР-КАПИ
Портал Демір-Капи.
фото Paul Barker
Портал обрамлює масивні двері, покриті кутими смугами заліза - звідси його назва Демір-Капи, що з кримськотатарської перекладається як залізні двері. Цей портал, розташований у Посольському дворику, був парадним входом до ханської резиденції. Портал Демір-Капи збудовано в стилі італійського Ренесансу венетійським архітектором Алоїзіо Лямберті да Монтаньяна. Алоїзіо відвідав Крим у 1503-1504 р. під час своєї подорожі до Московії, куди він був запрошений великим князем Іоанном III для будівництва храму в Кремлі. До кримської столиці майстер потрапив випадково. На шляху з Венеції до Москву - в землях Молдавського князівства - московське посольство, з яким їхав да Монтаньяна й кілька інших італійських майстрів, було арештовано молдавським князем Стефаном Великим через дипломатичний конфлікт Московії з Молдавією. Довідавшись про це, Іоанн III попросив Менґлі І Ґерая (свого друга й аліянта) домогтися звільнення посольства з молдавського полону, а потім допомогти московським дипломатам разом із італійськими майстрами дістатися до кордону Московії. Менґлі І Ґерай зміг домовитися зі Стефаном Великим про звільнення арештованих подорожан. Провівши рік на Кримі та створивши для Менґлі І Ґерая чудовий портал, Алоїзіо Лямберті да Монтаньяна в супроводі кримських військ успішно досяг московського кордону, везучи з собою рекомендаційного листа від Менґлі І Ґерая до Іоанн ІІІ. В цьому листі хан із великою похвалою одзивався про майстерність архітектора й двічі просив великого князя щедро нагородити працю Алоїзіо. Окрім орнаментів, властивих Ренесансу (зображень листів, квітів, монет, ниток перлів тощо) портал несе два написи арабською мовою. Тексти написів є такими: "Власник цього палацу й правитель цього краю, государ величніший, шляхетніший, Менґлі Ґерай хан, син Хаджи Ґерая хана, хай помилує Бог його та його батьків в обох світах". "Цей величний поріг і ці піднесені двері побудовані за наказом государя двох материків і хакана двох морів*, государя, сина государя, Менґлі Ґерая хана, сина государя Хаджи Ґерая хана. 909 (1503)".
* Менґлі I Ґерай, розгромивши в 1502 р. волзьку ставку Великої Орди, вважав себе спадкоємцем ординських ханів - і, відповідно, володарем усіх теренів, що раніше належали Орді. З цієї причини тут і згадано два материки - Європу й Азію, а також два моря - Чорне й Каспійське, на які поширювалася влада колишньої Імперії, а відтепер - Криму.
У центрі верхнього напису поміщено тамгу - символ династії Ґераїв (цей знак зображувався в Криму на державних печатках і на монетах).
Фраґмент різьбленого орнаменту на порталі
Як указує наведена в написі дата, портал Демір-Капи приблизно тридцятьма роками старший самого Ханського Палацу. Є підстави вважати, що ця вишукана споруда, складена з різьблених блоків вапняку, спочатку знаходилася десь в іншому місці. Таке місце можна вбачати в палаці Девлет-Сарай, що був ханською резиденцією до побудови Бахчисарайського палацевого комплексу. Імовірно, після переведення ханського двору до Бахчисарая портал був розібраний і перенесений з Девлет-Сарая на те місце, де його можна бачити сьогодні.
Завантажити реферат