Сторінка
1

Ансамбль пірамід поблизу Каїра

Ще за античних часів люди виділили з численних на той час здобутків світового мистецтва й архітектури «сім чудес світу». Це були єгипетські піраміди, висячі сади Семіраміди у Вавілоні, храм Артеміди в Ефесі, статуя Зевса в олімпійському храмі, Галікарнаський мавзолей, Родоський колос (статуя Геліоса) та Александрійський маяк. З цих «чудес світу» збереглися до наших днів лише єгипетські піраміди поблизу Каїра, їх не змогли зруйнувати ні люди, ні часи. В усі часи піраміди справляли на мандрівників величезне враження. І в наші дні єгипетські піраміди, й особливо піраміда Хеопса — найбільша кам'яна споруда світу,— продовжують викликати подив.

За три тисячі років до н. е. в Єгипті виникла рабовласницька держава, в якій влада повністю належала цареві-фараону. Щоб тримати народ у покорі, крім військової сили та державного апарату, велике значення мала релігія. Фараона проголошували богом, а владу його — надлюдською. Воля фараона, за цими віруваннями, була спроможною творити надлюдські справи, у тому числі зсувати кам'яні брили в небачені споруди. Для поховання фараона споруджували величезні гробниці, де «вічно перебував дух» померлого царя. Спорудження гробниць у вигляді пірамід було поширене за часів так званого Давнього царства (близько 2800-2400 рр. до н. е.) Проста геометрична форма піраміди складається поступово. Спочатку це були великі кам'яні призми — мастаби, що імітували «вічний дім». Згодом вони складалися один на одному і утворювали ступінчасту піраміду. Таку піраміду збудував близько 2700 р. тому для фараона Джосера зодчий Імхотеп. Як довідуємось з напису тих часів це був «візир, перший після царя, охоронець печатки, верховний жрець Геліополя, начальник усіх робіт царя Верхнього і Нижнього Єгипту». Імхотеп — перший відомий по імені у всесвітній історії зодчий. Як і всі давньоєгипетські архітектори, він належав до знаті і був обізнаний з таємницями наук, що їх жерці пильно охороняли від простого люду. Імхотеп знав математику, астрономію, механіку, медицину, був філософом і письменником, складав прислів'я, користувався великою популярністю. Згодом його було оголошено богом, сином єгипетського бога Птаха. Імхотепу будували святилища, керувалися його вказівками під час будівництва. Збудований ним грандіозний ансамбль Джосера є найдавнішим в історії архітектури.

Ансамбль Джосера розташований поблизу невеликого села Саккара на околиці території стародавньої столиці Єгипту — Мемфіса, за 20 км від Каїра. Піски пустині підходять до пальмових дерев, що ростуть на околиці Мемфіса. Під сліпучим сонцем, на фоні темного неба відкриваються залишки стін та споруд поховального комплексу, над яким здіймається п'ятиярусна піраміда, заввишки 60 м з основою 121×109 м. Власне, це ще не піраміда, а композиція з п'яти призм, що підносяться одна над одною. Форма кожної призми нагадує форму поховальної споруди — мастаби. Весь поховальний комплекс Джосера займав площу близько 15 га. Він охоплював великий двір, два двори з гробницями принцес, заупокійний храм та інші приміщення. Збереглися приміщення вхідного залу з цікавими своєрідними колонами, що за формою нагадують давньогрецькі колони доричного ордера. Вражає майже ювелірна обробка блоків білого каменю, з якого побудовано весь комплекс. Коли проходиш галереями комплексу Джосера, то важко повірити, що всі ці споруди були зведені майже п'ять тисячоліть тому.

Дорога з Мемфіса до Каїра йде паралельно течії Нілу. То тут, то там, серед пагорбів здіймаються напівзасипані пісками піраміди й мастаби мемфіського некрополя (тобто «міста померлих», комплексу гробниць), а на півночі на фоні марева пустині проступають обриси пірамід Гізехського ансамблю. Гізехські піраміди я вперше побачив з бастіонів стародавньої фортеці Салах-ед-діна, що височить над Каїром. Біля її підніжжя розмістилися квартали старого міста з вузькими, гомінливими вулицями, численними куполами й мінаретами мечетів, мавзолеями, строкатою забудовою. Даленіє широка смуга Нілу, а за нею виступають сині трикутники з неправдоподібно точними формами. Тепер Каїр розташований на обох берегах Нілу, і невелике село Гізе стало околицею багатомільйонного міста. Майже до самого некрополя підступили невеликі будинки, різноманітні підприємства й крамниці. А далі починаються пустині, серед яких стоять піраміди. Здалеку вони не здаються занадто великими. Дивує лише їхня сувора геометрична форма, що надто вже контрастує з навколишнім середовищем. Та чим ближче підходиш до них, тим дивовижніше виростають їхні незвичайні розміри. Тут сотні туристів, автобуси, верблюди, торговці сувенірами, що голосно закликають покупців.

Гізехський комплекс був збудований при фараонах так званої IV династії (29-28 вв. до й. е.) — Хуфу, Хафра і Менакура. Греки їх назвали Хеопс, Хефрен і Мікерин, так вони називаються і в літературі.

Найдавніша за всіх найбільша піраміда Хеопса. її висота 146,59 м, довжина основи 233 м. Складено піраміду з ретельно обтесаних блоків вапняку жовтуватого кольору. Здебільшого вага цих блоків близько 2,5 т, але е блоки й вагою 30 т. У піраміду було укладено 2 300 000 блоків — цифра астрономічна! Чим вище підноситься піраміда, тим меншими стають блоки. Зверху вона була облицьована плитами вапняку кращої якості. Зовні облицьовка була, як гадають, покрита тиньком і пофарбована. Всередині піраміди — коридор, що веде до поховальної камери, де стоїть царський саркофаг. Вхід до коридора і камери був ретельно замурований. Основа піраміди розташована на 30-й паралелі і точно зорієнтована на сторони світу. Досконалість форми піраміди були визначені досить складними пропорційними розрахунками. За словами давньогрецького історика Геродота, піраміду будували 30 років, 10 з яких пішло на прокладання дороги для перевезення блоків. Щороку в будівельний сезон, що тривав три місяці, працювало близько 100 тисяч чоловік. Існує кілька версій про те, як зводили піраміду. За найбільш вірогідною — по земляному насипу витягували блоки нагору, а після будівництва насип розбирали. Автором піраміди Хеопса і комплексу споруд довкола неї був брат фараона Хеопса, зодчий Хеміун.

Згодом поряд з цим комплексом було збудовано піраміду Хефрена. її висота 143,3 м, а довжина основи 215,25 м. На вершині піраміди збереглось облицювання. Третя піраміда гізехського ансамблю — найменша. Це піраміда фараона Мікеріна. її висота.62 м, а довжина основи 108,4 м. Споруджена вона з дуже великих блоків і зовні облицьована гранітними плитами. Мікерін помер до завершення будівництва, і верхня частина піраміди залишилася необлицьованою. Закінчував її зодчий Дебхен. Навколо пірамід було зведено ансамбль, який складався з погребальних храмів, гробниць («мастаби») для знаті, священних доріг. Більшість з цих споруд не збереглася або була засипана пісками пустелі. Під пірамідою Мікеріна стоять три невеликі піраміди, як гадають,— усипальниці фараонових дружин. Далі — численні гробниці знаті — мастаби, досить великого розміру. За ними — три великі піраміди, а ще далі величезна піраміда фараона. У комплексі піраміди Хефрена важливу композиційну роль відіграє фігура сфінкса, її було висічено зі скелі, яка нагадувала лежачого лева. Довжина фігури сфінкса 57 м, висота — близько 20 м. Голові сфінкса скульптор надав портретні риси Хефрена. Як і в усіх інших зображеннях фараонів, ці риси не мають індивідуальної характеристики: статуя фараона не повинна була відображати щось випадкове або тимчасове. Це — ідеалізований образ напівбога, напівлюдини, втілений у сфінксі — фантастичній істоті. Як і інші споруди ансамблю, сфінкса часто заносило піском. Його обличчя дуже пошкоджене пострілами з гармат солдатів Наполеона, які розважалися.