Сторінка
1

Бахчисарай - Ханський Палац

СТИЛІСТИКА БУДІВЕЛЬ

Хансарай був задуманий та збудований не як неприступна твердиня (адже цю функцію продовжував виконувати Кирк-Єр, де зберігалася ханська скарбниця й був розташований монетний двір), а як своєрідне земне втілення райського саду. Цьому творчому задуму відповідає наявність у Палаці численних внутрішніх двориків, обнесених стінами, наповнених зіллям, тінню дерев, квіттям та багатьма фонтанами (сади та струми чистої води - інтеґральний атрибут уявлень про вирій). Звідси й походить назва ханської столиці: "Садовий Палац" (від кримськотатарських слів bagca "сад" та saray "палац"). Будівлям Хансарая не притаманна нарочита монументальність - легкі двох'ярусні споруди, оздоблені безліччю дрібних деталей, ажурними дерев'яними ґратами, кольоровими розписами, орґанічно входять до ритму живої рослинності що оточує їх із зовні. Бахчисарайський Палац має мало спільних рис із тими підкреслено цілісними, монолітними й симетричними конструкціями, котрими є замки європейських королів. Кожний архітектурний блок тут живе власним, самодостатнім життям, не будучи підпорядкованим певній "осьовії лінії". Удавана хаотичність будинків, альтанок, залів, фонтанів, квітників, колон, двориків, сходів, що змінюють одне одного, не є випадковою. Це пояснюється основним принципом не тільки кримськотатарської архітектури, але й загалом усієї близькосхідної культурної традиції, котрій притаманне споглядання явищ і предметів у керунку від часткового до загального, а не навпаки. Добрим прикладом тут може стати славетний "Фонтан сліз". На ньому немає двох однакових чаш чи двох тотожних візерунків - проте всі його елементи, що відрізняються один від іншого, у сукупності складають естетично ритмічну й логічну композицію. Саме в той спосіб і всі різноманітні архітектурні блоки Палацу в єдиному співзвуччі створюють неповторний і естетично завершений вигляд Хансарая. Ханський Палац - ціле місто в мініятюрі. Це складний комплекс будівель найрізноманітнішого призначення. Донині тут збереглися два мечети (Великий та Малий), будинок муфтія, ханський цвинтар із двома мавзолеями-дюрбе, будівлі офіційного призначення (у т.ч. Зала Дивану), житлові приміщення для ханів, почту, охорони, гарем, дві брами, вежа, лазні, кухонний двір, стайні, шість внутрішніх двориків, чотирнадцять фонтанів різних часів. У ханську добу цей перелік був набагато ширшим.

ПАЛАЦЕВИЙ МАЙДАН

Палацевий майдан.

с літографії Карло Боссолі, 1856

В одному з декоративних стінних написів у ханських покоях Палац порівнюється з "низкою морських перлин". Є всів підстави для подібної метафори. Просторове розташування палацевого архітектурного ансамблю в плані дійсно може нагадати намисто: різноманітні будівлі, внутрішні двори й сади нібито "нанизані" на нитку, укладену навколо Палацевого майдану. На цей майдан виходять вікна й портали будівель, хвіртки обнесених стінами двориків. Простір майдану об'єднує всі основні структурні компоненти Палацу, що дозволяє називати майдан композиційним центром ханської резиденції. Нині значна частина Палацевого майдану перетворена на тінистий парк, але за ханських часів він не був засаджений деревами, мав вигляд відкритого пляцу й становив собою місце для проведення різних урочистих церемоній. На південь від майдану були влаштовані спеціяльні тераси, де квітли великі декоративні сади. Оскільки пустий майдан проглядався по всій його довжині, сади по терасах перетворювали гірський схил на чудову ландшафтну декорацію з пишною рослинністю, на тлі якої виразно виділялися споруди Палацу.

Дарбехане-Капи

- Північна брама Палацу

З майдану до міста вели дві брами. Сьогодні всі гості Хансарая потрапляють на територію колишньої ханської резиденції через Дарбехане-Капи - північну браму. У ханську добу на схилі долини напроти входу в Палац посеред міських кварталів розташовувався ханський монетний двір (дарбехане) - звідси й назва північної брами, що перекладається як "брама монетного двору". Споруди, прибудовані до Дарбехане-Капи, були приміщеннями для палацевої варти - капи-халків (кримський аналог турецьких яничарських частин). Капи-халкі були озброєні вогнепальною зброєю. Більшість їх походила з підвладних Криму черкеських племен. Найменування південної брами - Багче-Капи ("садова брама") - пояснюється тим, що путь із неї виводила до садів, що простиралися поруч із Палацем з південного боку. Слід вважати, що тут теж стояли вартові, проте точний вигляд будівель, у яких було розміщено сторожу, відновити непросто: споруди при Багче-Капи були істотно перебудовані в 19 ст.

ДЮРБЕ ДІЛЯРИ-БІКЕЧ

Дюрбе Діляри-бикеч

з акварелі К.Ф. Богаєвського. 1927

За Південною брамою Палацу, на садових терасах стоїть мавзолей - дюрбе Діляри-бікеч. Прихований за деревами саду, він знаходиться на відстані від звичайних екскурсійних маршрутів і є доступним для огляду лише з одного пункту Палацевого майдану: з воріт Південної брами. Мавзолей був побудований 1764 р. посередині невеликого цвинтаря: за старих часів навколо цієї споруди стояли надгробки. Як вважають, саме звідси до Фонтанного дворика Хансарая був перенесений після 1783 р. славетний "Фонтан сліз".

Понад входом до дюрбе колись розміщалася плита з лаконічним написом: "Молитва за упокій душі покійної Діляри-бікеч". Тежсаме ім'я трапилося й у написах на Зеленім мечеті, що стояв на гірському схилі просто Ханського Палацу (мечет був зруйнований совєцьким режимом у 1950-х рр.). Природним є припущення, що жінка, котрій були присвячені два прекрасних будинки в ханській столиці (а якщо вірити переказам - то й "Фонтан сліз") мала бути вельми видатною персоною.