Сторінка
7

Бахчисарай - Ханський Палац

Історичні хроніки, написані в Кримському ханаті, є безцінними джерелами відомостей для сучасних істориків, а поетичні твори кримських авторів ханської доби (досить маловідома частина культурної спадщини кримських татар) нині починають публікуватися в Криму в віршованих перекладах.

Хоча ханська поезія й невідома абсолютної більшості читачів, літературні переклади ханських творів існують вже досить давно. Українська література може пишатися тим, що один з її найвидатніших представників - Іван Франко - збагатив її своїм перекладом деяких творів великого кримського поета й правителя - Гази ІІ Ґерая:

Гази II Ґерай (Газаї) - поет та великий правитель

ГАЗАЇ (Гази II Ґерай)

Проста душа для нас ліпша як простий ріст,

Від чорних брів міліший конський хвіст*.

До луків тужимо ми все й до гострих стріл,

Більш ніж до гарних лиць та до жіночих тіл.

Товариш наш - меч гострий та твердий,

Байдуже до пухких та білих нам грудий.

Ми серце до коня в'яжем, що бистро ніс,

Не до маленьких ніг та золотистих кіс.

Острогами коня зіпнем, хай бистро грає,

А жадна Пері нас очима не спіймає.

Ми присвятилися війні й боям святим,

Рум'яне личко й стан дівочий - менше з тим!

Душа в нас кождого лиш боротьби жадить,

Замість води й вина нам кров ворожу пить!

Переклад Івана Франка

* Так зв. бунчук, що служив татарам за воєнний стяг (Прим. І. Франка)

РЕЗМІ (Багадир I Ґерай)

Щедротна доля нечестивим! Чесним - скупа на виказ.

Скарбівня знань до тіла втіх облесним - скупа на виказ.

Мій зір тьмяніє від сльози зажури на ніч кромішню:

Щока люблянки сяєвом нещезним - скупа на виказ.

Мені алмазну товч у рани сипле жорстока доля,

А зцілювати зціленням чудесним - скупа на виказ.

Вірша Резмія вуглиться чернетка на попіл болю, -

Душа ж, узята полум'ям небесним, - скупа на виказ.

Переклад Валерія Ляхевича

КЯМІЛЬ (Мехмед IV Ґерай)

Повім тобі про горе потаємне:

Вточила доля через край мені

Журби, - аж явне в зорі потаємне.

Звільни з жалів і втіху дай мені!

Я - вгорнений в шалицю світоброда,

Я - всім чужий і ниций світоброда,

Я - зійшлий на стежиці світоброда, -

Хоч кріхту співчуття украй мені!

Не руш душі, що прагне милосердя,

На крівцю сліз не перетворюй; стрверди

Свою гостинність - і хай будуть щедрі

Твої долоні: цим зарай мені.

В очах моїх - відсвітні серця рани,

А в мізку від твоїх докорів шрами,

Тараниш мені совість і - тираниш .

Скінь тінь твою, мов птах Гумай, мені!

Кяміль рече: ти маєш слово чемне,

Ти - джерело доброчину недремне, -

І я прийшов до тебе недаремне:

Ти хліб потреб переламай мені!

МЕНҐЛІ II ҐЕРАЙ

Б'ємося ми в тенетах, мордуємся в кайданах,

Бо в рабстві у чорнизни кучериків коханих.

Коли б на трона сіла вродливиця бездушна -

Стояли б ми у брами прошаччям голодраним.

Щоб пилом ніжок ніжних одтінювати очі,

Красуню виглядаєм і звечора, і зрана.

Продати нас чужинцю за гріш - простіш немає,

Бо ми трояндоликій - даремщина неждана!

Якби ці вірші схвальність у Навої дістали, -

Зрадів би Крим за мене, Менглі Герая, хана.

Переклад Миколи Мірошниченка

ЗАЛА ДИВАНУ

Тераса з колонами

при вході в Залу Дивану

Зала Дивану була серцем політичного життя Кримської держави. Кримський Диван (державна рада) дуже різнився з однойменною установою при турецькім дворі. Якщо стамбульський Диван був радше "радою міністрів" (склад котрої мінявся за бажанням султана), то бахчисарайський становив собою свого роду "парламент": його постійні члени, кримські беї, були не міністрами, а повноправними представниками територіяльних громад, об'єднаних під їхньою владою. Від імені своїх громад (родів) вони й виступали на зборах високої ради. Стіни Зали Дивана - безмовні свідки епохальних подій в історії Кримського ханату. У цих стінах проводилися збори, на яких кримські государі спільно зі своїми беями, суддями та придворними чинами вирішували різні питання внутрішньої та зовнішньої політики, приймали закони, розглядали найважливіші судові справи, давали авдієнції іноземним послам. У цім залі визначалися долі Кримської держави, в нім урочисто сходили на престол кримські хани. В цім залі чиновники, що приїжджали з Істанбулу, оголошували султанські укази про скасування ханських повноважень нинішнього хана та призначення нового. Коли хан сповіщав маґнацтво про засідання Дивана, беї залишали свої родові маєтки та прибували в Бахчисарай до ханської наради. Церемонії, що проходили за ханських часів у Залі Дивана, відзначалися врочистістю. Черговість уходу відвідувачів до авдієнцій визначав спеціяльний достойник ханської адміністрації - капиджи-баши, символом повноважень якого був прикрашений сріблом жезл.