Сторінка
7

Розвиток мікології крізь призму наукової діяльності українських учених-мікологів

Вперше розроблені методи опромінення видимим світлом різної довжини хвилі різних видів вищих базидіальних грибів з використанням когерентних і некогерентних джерел світла, що забезпечують підвищення швидкості росту, врожаю і продукції біологічно активних речовин різними видами лікарських базидіоміцетів, які захищені 4 деклараційними патентами. Розроблені також методи активації росту і розвитку таких широковідомих на Україні грибів, як глива, печериця і сіїтаке. Вони пройшли успішну апробацію у промислових (агрокомбінат «Пуща-Водиця») і напівпромислових умовах. Усе це, безсумнівно, має велике практичне значення у промисловому грибівництві.

Н. Поєдинок встановила, що зелене і червоне світло у визначених режимах опромінення сприяє нагромадженню біомаси і синтезу экзополісахаридів при глибинному культивуванні лікарськими грибами Lentinus edodes, Ganoderma lucidum, Hericium erinaceus, Pleurotus ostereatus.

Її наукові інтереси не обмежуються дослідженнями вищих базидіоміцетів у культурі. Свого часу вона вивчала деструктивну активність різних видів ґрунтових мікроміцетів, розробляла біотехнологічні методи ліквідації нафтових забруднень навколишнього середовища й утилізації нафтових відходів. За останні 8 років розробила спосіб отримання консорціума у мікроорганізмів для деструкції нафтозалишків, розробила та провела промислові випробування технології ліквідації нафтових забруднень (Патент України №22967А від 05.05.98 р. Спосіб ліквідації нафтових забруднень і Патент України №229657 від 15.06.2001р. „Спосіб отримання консорціуму мікроорганізмів, консорціум мікроорганізмів та спосіб ліквідації нафтових забруднень”).

У процесі виконання численних госпдоговірних робіт була керівником і учасником досліджень, спрямованих на створення технологій для утилізації і біологічного очищення стічних вод металургійних підприємств, коксохімічних і нафтопереробних заводів, тваринницьких комплексів. Проводила наукове обґрунтування і впровадження розроблених технологій на цих підприємствах. Займалася вивченням формування техногенних мікробіоценозів, у тому числі і біологічних обростань у водозворотних системах охолодження, розробкою заходів щодо боротьби з біологічними обростаннями.

В Інституті ботаніки Н. Поєдинок брала участь у виконанні наукових держбюджетних тем: „Фізіолого-морфологічна характеристика лікарських макроміцетів та їх біосинтетична активність” (2005 р.); „Біологічні властивості лікарських макроміцетів та шляхи біотехнологічного застосування окремих видів в Україні” (2000-2004); „Відтворення та збереження в культурі біологічного різноманіття базидіальних макроміцетів з лікарськими властивостями” (1995-1999); керувала та брала участь у виконанні гранту ДКНТ „Розробка технології утилізації водно-масляних стоків металургійного виробництва”(1992-1995) та госпдоговірних тем.

У відділі мікології в минулі роки проводилися дослідження, спрямовані на вирішення фундаментальних аспектів, пов’язаних із біологією шапинкових макроміцетів у культурі. У попередні роки був проведений скринінг культур цих грибів за комплексом ознак і відібрані види та штами, перспективні для подальших досліджень. Для таких важливих у практичному аспекті видів з лікувальними властивостями, як Lentinus edodes (сіїтаке), Pleurotus ostreatus (глива звичайна) та інші, були науково обґрунтовані способи культивування на рідких середовищах та рослинних субстратах в умовах України та одержання з цих грибів лікувально-профілактичних харчових додатків. Результати проведених досліджень складають вагомий доробок для подальшого розвитку цього важливого наукового напрямку.

Метою майбутньої роботи є встановлення біологічних властивостей лікарських макроміцетів у культурі, визначення впливу на них екологічних факторів та наукове обґрунтування біотехнологічного застосування окремих видів в Україні.

Для досягнення цієї мети будуть виконані такі завдання: встановлення фізіолого-морфологічних особливостей культур на середовищах різного складу та при різних температурах; дослідження впливу екологічних факторів на ріст міцелію та формування стадії телеоморфи у видів родів Ganoderma, Morchella та ін.; вивчення мікроморфології культур різних таксономічних груп лікарських макроміцетів; дослідження біосинтетичної активності представників різних екологічних груп лікарських макроміцетів при культивуванні на середовищах різного складу; оцінка радіаційного забруднення дикорослих лікарських грибів; підготовка до друку монографії “Біологія лікарських макроміцетів у культурі” та “Атласу вегетативних структур лікарських макроміцетів”.

Реальність виконання вищеозначених завдань забезпечується наявністю найважливіших лікарських грибів-макроміцетів у колекції культур Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ, яка є національним надбанням України, та досвідом попередніх досліджень авторського колективу в галузі біології та культивування базидіальних та сумчастих макроміцетів.

Робота інституту забезпечує подальший розвиток актуальних досліджень лікарських шапинкових грибів, що інтенсивно вивчаються і практично використовуються сьогодні в світі як джерело одержання дієтичних додатків та фармакологічних препаратів протипухлинної, гепатопротекторної, антисклеротичної, афрадизіакальної, тонізуючої та ін дії (Stamets, 2000; Wasser et al., 2002; Chang, Mils, 2004). На основі проведених фундаментальних досліджень фізіолого-морфологічних та біосинтетичних властивостей лікарських грибів у культурі будуть запропоновані для біотехнологічного застосування нові штами цінних у практичному відношенні видів та способи їх культивування в Україні. Готується монографія, де буде узагальнено найновітніші дані з біології лікарських макроміцетів у культурі, та перший у світі атлас вегетативних стадій лікарських макроміцетів. Науковці сподіваються одержати нові відомості про фізіолого-морфологічні особливості та біосинтетичну активність видів лікарських макроміцетів у культурі та вплив на них екологічних факторів (складу поживних середовищ, температури, випромінювання тощо), обґрунтувати рекомендації для практичного застосування окремих видів в Україні, провести моніторинг дикорослих грибів з лікувальною дією на території України на вміст радіонуклідів, визначити доцільність їх використання як сировини. Передбачається створити перший у світі атлас вегетативних мікроструктур культур лікарських макроміцетів, а також узагальнити літературні дані та результати багаторічних досліджень з питань фізіології, морфології, біохімії та біосинтетичної активності лікарських макроміцетів у монографії “Біологія лікарських макроміцетів у культурі”.