Сторінка
22

Охорона праці та її організація на підприємстві, в установі, організації

Нещасні випадки, що оформлені актом за формою Н-1, реє­струються на підприємстві в спеціальному журналі.

Власник підприємства протягом доби після закінчення роз­слідування затверджує п'ять примірників акта. Акт надсилаєть­ся потерпілому, або особі, яка представляє його інтереси; кері­внику цеху або іншого структурного підрозділу (головному спе­ціалісту), де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам; державному інспекторові з нагляду за охороною праці; профспілковій організації, підприємства, де стався нещасний випадок; керівникові (спе­ціалісту) служби охорони праці підприємства, якому акт над­силається разом з іншими матеріалами розслідування.

Нещасний випадок, про який потерпілий своєчасно не по­відомив свого безпосереднього начальника чи власника підприє­мства, або якщо втрата непрацездатності від нього настала не відразу, розслідується за заявою потерпілого чи особи, яка пред­ставляє його інтереси, якщо з моменту події пройшло не більше одного року, протягом десяти діб від дня подання заяви. Пи­тання про складання акта за формою Н-1 вирішується комі­сією з розслідування.

У разі відмови власника скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого або іншої зацікавленої особи із змістом акта питання вирішується у порядку, передбаченому законо­давством про розгляд трудових спорів. Органи з розгляду тру­дових спорів у разі необхідності одержують відповідний висно­вок представника органу державного нагляду за охороною праці, або органу державного управління охороною праці, або проф­спілкового органу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 1998 р. № 923 Комітетові по нагляду за охороною праці і Міністерству охорони здоров'я України надано право роз'яснювати вимоги Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях.

Порядок розслідування та облік нещасних випадків неви­робничого характеру, тобто не пов'язаних з трудовими відно­синами, які трапилися з громадянами на території України з втратою працездатності не менше ніж на один день, визначе­ний Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. № 421.

Відповідно до цього положення, розслідуванню підлягають нещасні випадки з тяжкими для здоров'я наслідками. Якщо такі нещасні випадки сталися з гро­мадянами під час прямування на роботу чи з роботи (пішки, на громадському чи власному транспорті), а також під час вико­нання громадського обов'язку щодо рятування людей, під час участі в спортивних іграх на офіційних змаганнях, розсліду­ються організацією, де працює потерпілий, або організацією, яка зобов'язана забезпечити чи відповідає за безпечну життє­діяльність людей на відповідній території незалежно від ступе­ня тяжкості травми. Результати розслідування використовуються в разі призначення потерпілому допомоги у зв'язку з тимчасо­вою непрацездатністю і пенсії за інвалідністю.

Кожний нещасний випадок невиробничого характеру реє­струється лікувально-профілактичними закладами в окремому журналі за формою, затвердженою Міністерством охорони здо­ров'я України. Протягом доби лікувальний заклад зобов'яза­ний надіслати місцевому органу виконавчої влади повідомлен­ня за встановленою формою.

Рішення про необхідність розслідування нещасного випад­ку приймається керівником відділу (служби) охорони праці місцевого органу виконавчої влади, який реєструє повідомлен­ня лікувально-профілактичного закладу і надсилає своє рішен­ня і копію повідомлення організації, що повинна проводити розслідування.

Керівник організації не пізніше наступного дня після над­ходження рішення зобов'язаний утворити комісію з розсліду­вання нещасного випадку у складі не менше трьох осіб. До участі в роботі комісії можуть залучатися представники відпо­відного лікувально-профілактичного закладу та страхової орга­нізації, якщо потерпілий був застрахований, а також представ­ники організації, відповідальної за додержання умов безпеки на території, об'єкті, де стався нещасний випадок1.

Розслідування нещасного випадку провадиться протягом 10 календарних днів після утворення комісії, і його результати оформляються актом за формою НТ. Акт складається у трьох примірниках, підписується головою і членами комісії і затвер­джується керівником організації.

Облік нещасних випадків в цілому ведеться відділом (служ­бою) охорони праці місцевого органу виконавчої влади за відпо­відними формами державної статистичної звітності за підсум­ками кожного кварталу і за рік.

Організація, відповідальна або зобов'язана забезпечити без­печну життєдіяльність людини на території чи об'єкті, де став­ся нещасний випадок, здійснює запропоновані комісією захо­ди щодо усунення причин подібних випадків. Про здійснення зазначених заходів керівник організації у письмовій формі по­відомляє відділ (службу) охорони праці місцевого органу вико­навчої влади в термін, зазначений в акті за формою НТ.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний відпо­відно до законодавства відшкодувати працівникові шкоду, за­подіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків (ст. 173 КЗпП).

Висновок

Детально ознайомившись з курсовою роботою, ми одержали глибокі, фундаментальні знання в сфері охорони праці. В даній роботі мною була розкрита основна мета її написання: ознайомлення та аналіз поняття охорона праці, процесу закріплення охорони праці в Україні, затвердження охорони праці в необхідних нормативно правових актах держави, чільне місце серед яких посідає Закон України “Про охорону праці”; визначення стану захищеності жінок, неповнолітніх та осіб зі зниженою працездатністю в процесі їхньої трудової діяльності; детальне ознайомлення з гарантіями прав працівників на охорону праці, що гарантуються і забезпечуються державою. Все це прослідковується і визначається після детального, поглибленого наукового аналізу даної моєї праці та джерел, що використовувались в процесі написання курсової роботи.

Так в I розділі я більш детально зупинився на понятті охорони праці, описуючи загальні засади такого явища як “охорона праці на підприємстві, в організації, установі”. Також було зачеплено питання охорони праці жінок, неповнолітніх та осіб зі зниженою працездатністю, оскільки дані категорії людей потребують особливої уваги через свої фізичні якості. Для більш широкого і повного розгляду даних питань мною наведені деякі табличні дані(див. додаток).