Сторінка
1

Порядок укладення трудових договорів

1. Загальний порядок прийняття на роботу

Трудовий договір вважається укладеним, коли сторони досягли згоди з усіх умов трудових відносин. Договір може укла­датись з особою, що досягла шістнадцяти років.

У виняткових випадках за згодою одного з батьків або осо­би, що його замінює, можуть прийматись на роботу особи, які досягай п'ятнадцяти років.

Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для вико­нання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не пору­шує процесу навчання, у вільний від навчання час по досяг­ненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медич­них оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язко­вого медичного огляду осіб віком до двадцяти одного року. Перелік професій, працівники яких підлягають медичному ог­лядові, термін і порядок його проведення встановлюються Міністерством охорони здоров'я України за погодженням з Ко­мітетом по нагляду за охороною праці.

При влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подати трудову книжку і паспорт або інший документ, що посвідчує особу. Особи, які вперше шукають роботу і не мають трудової книжки, повинні пред'явити довідку з будинкоуправління (ЖЕК) або міської Ради про останнє заняття, паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку. Неповнолітні, яким ще не виповнилось шістнадцять років, замість паспорта подають свідоцтво про народження. Військовослуж­бовці, звільнені із Збройних Сил України, Національної Гвардії України, Служби безпеки України, прикордонних військ Ук­раїни, цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України та інших військових формувань, ство­рених відповідно до законодавства України, подають військо­вий квиток.

Звільнені з місць відбування кримінального покарання зо­бов'язані подати довідку про звільнення.

Власник або уповноважений ним орган не мають права ви­магати від працівника подання різного роду довідок, наприк­лад, про склад сім'ї, забезпечення житловою площею, відомості про партійну і національну приналежність, походження, про­писку та інші документи, подання яких не передбачено зако­нодавством.

Трудовий договір укладається як в усній, так і письмовій формі. Переважною відповідно до ч. 1 ст. 24 КЗпП є письмова форма, додержання якої є обов'язковим при організованому наборі працівників; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору в пись­мовій формі; в інших випадках, передбачених законодавством України.

В письмовій формі укладається трудовий договір про робо­ту в районах з особливими природними географічними і геоло­гічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я, а також коли приймаються на роботу неповнолітні.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 1994 р. № 779 встановлена письмова форма трудових договорів з працівниками, діяльність яких пов'язана з державною таєм­ницею. Державний комітет з питань державних секретів за по­годженням з Міністерством юстиції України затвердив Типову форму трудового договору, яка вміщує відповідно до Закону України «Про державну таємницю» письмову згоду працівника на передбачені законодавством обов'язки та обмеження прав у зв'язку з допущенням до державної таємниці.

При письмовій формі трудовий договір укладається в двох примірниках, з яких один знаходиться у працівника. Тому в разі відсутності у працівника примірника трудового договору в письмовій формі необхідно вважати, що трудовий договір ук­ладено в усній формі.

Укладення трудового договору в будь-якій формі оформ­ляється наказом чи розпорядженням власником або уповнова­женим ним органом про зарахування працівника на роботу.

Частиною 3 ст. 24 КЗпП передбачено, що трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до робо­ти. Але при цьому необхідно враховувати, що трудовий договір вважається укладеним за умови, що виконання роботи без ви­дання наказу чи розпорядження доручено службовою особою, яка має право приймати на роботу або коли робота виконува­лася з її відома.

В наказі про прийняття на роботу зазначається прізвище, ім'я та по батькові особи, посада чи робота, на яку приймають працівника, з якого числа він приступає до роботи і розмір оплати за працю.

В наказі може бути також вказано про встановлення вип­робувального строку, тимчасовий, строковий чи безстроковий характер виконання роботи, тривалість неповного робочого тижня та інші умови, що встановлюються стосовно саме дано­го працівника.

Строк випробування при прийнятті на роботу робітників "е може перевищувати одного місяця. Щодо інших працівників строк випробування не може перевищувати трьох місяців. За погодженням з відповідним комітетом профспілки строк вип­робування може встановлюватись до шести місяців. До шести місяців може встановлюватись випробування при прийнятті на державну службу.

З наказом про прийняття на роботу працівник має бути ознайомлений під розписку із зазначенням дати такого ознай­омлення.

Необгрунтована відмова у прийнятті на роботу забороняєть­ся. Власник має право запроваджувати обмеження щодо спільної роботи на одному підприємстві осіб, які є родичами (батьки, подружжя, брати, сестри, діти) чи свояками (батьки, брати, се­стри і діти подружжя), якщо у зв'язку з виконанням трудових обов'язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному.

На підприємствах державної власності порядок запровад­ження таких обмежень встановлено РНК УРСР від 4 червня 1933 р. в редакції постанови Ради Міністрів УРСР від 3 листо­пада 1980 р. № 593.