Сторінка
1
Зміст
Вступ
Розділ І. Загальні положення про охорону праці жінок.
1.1. Правове закріплення умов праці жінок у трудовому законодавстві України на міжнародному рівні.
1.2. Обмеження застосування жіночої праці.
1.3. Встановлення гарантій, компенсацій і пільг для жінок, які працюють.
1.4. Правове регулювання оплати праці жінок.
1.5. Відповідальність за порушення законодавства у цій сфері.
Розділ ІІ. Особливості охорони праці неповнолітніх.
2.1. Права неповнолітніх у трудових правовідносинах
2.2. Загальні критерії по прийнятті на роботу осіб молодше 18 років.
2.3. Броня і квота робочих місць для працевлаштування молоді.
2.4. Оплата праці осіб молодше 18 років.
2.5. Відповідальність, яка настає при невиконанні норм права, щодо охорони праці неповнолітніх.
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Світ одвіку тримається жіночою
любов’ю та мудрістю, за те все,
що жінки дарують, вони по праву
заслуговують найвищої шани та вдячності.
В. Литвин
Справді, ми коли-небудь замислюємося над тим, чому жінки у всьому свиті наполегливо та самовіддано виборюють своє право бути рівними з чоловіками в своїх правах, хіба вони гірші за чоловіків?
Звичайно ні. Але якщо звернутися до історії то, жінці за смішних умов завжди доводилось утверджуватися: у суспільстві, на роботі, в сім’ї тощо. І незважаючи на всі життєві труднощі та негаразди, жінка завжди залишається прекрасною.
Жінка, кохання, вірність, мир – не випадково ставимо ці та інші заповітні слова. Вони з особливою силою і повнотою уособлюють одвічне покликання жіноцтва: дарувати життя і бути берегинями найбільших його цінностей. Немає такої сфери в суспільстві та державі, такої грані людського існування, де б не виявилася сукупність жіночих рис і якостей, не поєднувалися жіночий професіоналізм, досвід, сумлінність з чарівністю, ніжністю, милосердям. Це глибоке чисте джерело, потужна опора життєвої сили, духовності та моральності українського народу.
Жінки – це така категорія населення, яка потребує особливого захисту і підтримки з боку держави. Перш за все – це є охорона праці жінок, заробітна плата, адже це є той мінімум, яким повинна бути забезпечена кожна особа жіночої статі. Тому одним із головних обов’язків держави є забезпечення належних умов праці для таких верств населення, як жінки. Адже на сьогоднішній день дуже важко жінкам поєднувати працю з материнством, роботою по дому. Хоча і законодавчо закріплені основні аспекти охорони праці жінок (особливий порядок надання відпусток, гарантії при прийнятті на роботу, обмеження праці жінок у нічний час, перелік робіт на яких забороняється праця жінок та інші), але в дійсності, вони не реалізовуються. Жінки, не маючи коштів забезпечити себе, своїх дітей.
Якщо матір-одиночка, то вона змушена погоджуватися на будь-яку роботу, незважаючи на умови праці.
Так болісно перечитувати замітки-сповіді із газет людей, які скуштували на власній спині. Що таке добровільне рабство – заробітки за кордоном. І виникає питання, ому їх пишуть жінки? І чому жінки добровільно запродують себе в рабство, щоб допомогти вижити родині? Та й чи загинула б родина без отих америк, іспаній, італій, грецій? .
Зрештою, вона все одно гине, бо кожен член родини звикає жити сам собою, відчужуючись, і коли бар’єр бідності подолано, до погаслого багаття сходяться зовсім чужі люди.
Тому досліджувана тема, на мою думку є надзвичайно болючою не тільки для нашої держави, а й для інших держав. Я вважаю, що потрібно в першу чергу піклуватись про жінку, як продовжувача роду.
Ще однією категорією, яка потребує захисту є молодь. Молодь повинна бути в полі зору суспільства: діти споглядають із захватом, а старше покоління – з надією і почуттям гордості. Адже саме молодим творити майбутнє і жити в ньому – «Бережи честь змолоду – кажуть в народі».
Молодість – найкраща пора в житті людини, втілення свіжості, пориву, світла, сили, великих надій. Молодість – це мідний міст не великій дорозі, яка називається спадковістю поколінь. Тому держава повинна сприяти тому, щоб кожна молода особа мала доступ до працевлаштування в нашій державі, а також житловому кредитуванню, що в наш час є найболючішим.
Охорона праці жінок і неповнолітніх є важливим рушієм розвитку не тільки економіки держави, а й гарантією демократичної держави. Тому тема є актуальною у всі часи і епохи, для кожного народу і її потрібно досліджувати, розвивати, щоб охорона праці в нашій державі була на вищому рівні, а працювати, народжувати було вигідно і кожна жінка, неповнолітня особа не була дискримінована в нашому суспільстві.
Головною метою дослідження матеріалу по темі і написання курсової роботи є співставлення умов, щодо охорони праці, які надає держава жінкам і неповнолітнім із тими умовами в яких працюють наші жінки, неповнолітні. Чи реалізуються норми законів взагалі.
Об’єктом дослідження даної теми, на мою думку, є ті суспільні відносини, що виникають при додержанні правил охорони праці, відносини держави із жінками – працівниками, молоддю при наданні їм спеціальних пільг, умов праці та інше.
І щоб ми не спів ставляли такі поняття «так добре бути молодою – так складно бути молодою». Щоб не виникало думок про працевлаштування за кордоном, а було бажання працювати на рідній землі, на благо і розквіт своєї держави.
Розділ І. Загальні положення про охорону праці жінок
1.1. Правове закріплення умов праці жінок у трудовому законодавстві України на міжнародному рівні
Людство ніколи не жило в світі, який був би байдужим до статі, і боротьба за соціальну рівність полягала в тому, щоб можливості людини якомога менше визначалися статтю. Був період, коли здавалося, що цього можна досягнути на законодавчому рівні, закріпивши за жінками і чоловіками рівні права на освіту, участь у політичному житті, на рівну оплату за рівну працю і таке інше. Але незважаючи на це, нерівність все ж таки проявляється до цих пір.
Протягом багатовікової історії українського народу жінки відчували себе нерівноправними порівняно із чоловіками. Вони були практично обмежені у використанні більшості прав та свобод зокрема, громадянських, політичних, соціально-економічних та культурних, хоча й робилися спроби впровадити ідею рівності в законодавчу базу України Руська Правда, Литовські статути та інші правові акти нашої держави.
А про поняття зайнятість і охорону праці жінок не могло бути і мови.
Якщо проаналізувати правове становище жінок за часів Київської Русі, то можна простежити, що в цей історичний період жінка в українській сім’ї користувалася деякою автономією і самостійністю. Правове становище жінок обумовлювалося великою роллю їх праці у сім’ї.
За часів козаччини постійна відсутність голови сім’ї та дорослих синів сприяла посиленню ролі жінок вдома. Відповідно і зростали і права жінки у сім’ї та сільській громаді. Однак в цей період становище жінок все ж таки було залежним від чоловіка: батька або мужа. Жінки0селянки були відсторонені від права володіння землею, що становило їх в повну залежність від чоловіків.
Завантажити реферат