Сторінка
9
В медичній, освітянській сферах працюють в основному жінки, але питання співвідношення між соціальною значимістю цієї праці та її оплатою державою не розглядається. В тій галузі державного сектору, де заробітна плата найбільш висока, доступ для жінок утруднений. Відбувається професійна агрегація за ознакою статі, побудована на концепції праці жінок у низькооплачуваній сфері. Це явище має назву фемінізація низькооплачуваних професіональних груп[16].
Жінка – це ключ, це опора нації. В .Яворівський – народний депутат України, який чимало робить для захисту прав жінок у законодавчому плані, а як талановитий письменних – завше возвеличує українську Берегиню своєю творчістю.
Що сьогодні треба зробити, аби жінці в Україні жилося краще і вона б могла себе реалізувати і в материнстві і в кар’єрі?
Ми нація, яка стоїть над прірвою демографічної катастрофи і потрібно у першу чергу піклуватися про жінку, яка продовжує нам український рід. Вона повинна мати колосальну підтримку, бути після Президента України найголовнішою людиною в суспільстві. Якщо говорити конкретніше, то це має бути належне соціальне забезпечення, треба поміркувати над тим, щоб і декретна відпустка була тривалішою. Письменник наголошує на те, що потрібно перш за все конкретніше говорити про належне соціальне забезпечення, треба поміркувати над тим, що і декретна відпустка була триваліша. Маємо і подумати і над новою формою виховання дітей у дитячих, дошкільних закладах, можливо, якогось типу сімейні дитячі садочки. Адже чи можуть няні чи виховательки в дитячому садку, де в групі 30-40 малюків, належно за ними доглядати?
Дуже важливий аспект заробітна плата жінок. Сьогодні найжалюгідніші плати де? Серед вчителів та медиків, у соціальній службі, де працюють переважно жінки. Як можна народжувати дитину маючи такий заробіток? Та цих жінок поіменно треба називати – подивіться, мовляв, ось ця молода вчителька маючи 350 грн. зарплати ще наважилась дитину народити! Та це ж справжній подвиг[17].
Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Власник при укладенні трудового договору зобов’язаний повідомити працівнику всі умови оплати праці, її розміри, порядок і терміни виплати.
Забороняється дискримінація в оплаті праці, зниження її розміру залежно від походження, соціального, майнового стану в статі, політичних, релігійних переконань, членства у профспілці, місця проживання та інших причини встановлених в законодавстві. Забороняється будь-яким способом обмежувати права працівника, вільно розпоряджатися своєю зарплатою.
Зарплата на території України виплачується в грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Відповідно до статті 12 Закону України «Про оплату праці» норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника, працівників при скороченні тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов’язків; для тих ,які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров’я на легшу нижче оплачувану роботі; переведені тимчасово на іншу роботу, у зв’язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведення на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікація або навчання інших спеціальностей для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах, тощо встановлюється Кзпп України та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 183 КЗпП держава надає гарантії оплати перерви для годування дитини оплачується відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати.
1.5. Відповідальність за порушення законодавства у цій сфері
Ми неодноразово стаємо свідками порушення законодавства не тільки про охорону праці жінок, а всіх суб’єктів трудових правовідносин.
За порушення трудового законодавства та правил з охорони праці встановлена відповідальність як роботодавця, так і посадових осіб, уповноважених ним для здійснення виконавчо-розпорядчої діяльності у сфері трудових відносин.
У випадках коли порушення вимог щодо охорони праці створюють загрозу для життя або здоров’я працюючих, приписом державних інспекторів по нагляду за охороною праці може бут зупинена експлуатація підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів і дільниць, машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва на строк, необхідний для усунення виявлених порушень.
Посадові особи підприємств, установ, організацій, які винні у порушенні чи невиконанні законодавчих актів про охорону праці, притягуються до дисциплінарної відповідальності, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності.
Адміністративна відповідальність наступає у випадках і в межах, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, зокрема, стаття 41 Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці.