Сторінка
29

Забезпечення рентабельності страхової діяльності

До інших функціональних проблем діяльності страхових компаній можна також віднести вузький, порівняно з розвинутими країнами, асортимент страхо­вих послуг, що надаються клієнтам; неоптимальність страхових портфелів; низьку технологічність здійснення страхових операцій; відсутність належних традицій тривалого позитивного досвіду роботи з клієнтами, особливо з нових видів страхування.

Значна інформаційна закритість страхового ринку, низький рівень впровадження у страхову практику сучасних інформаційних технологій. Український страховий ринок є сьогодні однією з найбільш закритих зон фінансового ринку, що унеможливлює формування чіткого уявлення про його стан і тенденції розвитку, зменшує можливості об'єктивної оцінки статус-кво у цій сфері з метою виправлення наявних недоліків та усунення існуючих і запобігання потен­ційно можливим загрозам його стабільному функціо­нуванню.

Усвідомлення особистого страхування багато в чому визначається чітким уявленням про ймовір­ність настання страхового випадку. Проте дані Держкомстату України про травми та лікарняні є принаймні спірними, а переважна більшість страхо­виків працюють з досить обмеженими клієнтськими базами.

Недосконалість фінансової звітності та методів обробки даних. Дані фінансової звітності, що надаються страховими компаніями в контролюючі органи та на огляд широкої аудиторії, не дозволяють достовірно судити про реальний фінансовий стан компанії і результати її діяльності. Це відбувається з двох причин: перша — окремі показники, що суттєво впливають на фінансовий стан компанії, просто немає необхідності (за законодавством) вносити до звітності; друга — показники, що вносяться до звітності, трактуються різними компаніями по-різному.

Водночас існуюча звітність містить низку зайвих, таких, що не дають точного уявлення про результа­тивність діяльності страховиків, показників (наприклад, загальна сума укладених договорів страхування тощо).

Загалом відсутність якісної і достовірної статис­тичної інформації спричиняє викривлення оцінки реального стану речей на страховому ринку, не дає можливості відстежувати динаміку процесів, що відбу­ваються на ньому, приймати своєчасні, виважені і ефективні управлінські рішення.

Відсутні банки даних про недобросовісних страху­вальників (кредитних бюро), якими б могли корис­туватися всі страхові компанії з метою запобігання поширенню страхового шахрайства, про яке йшлося вище.

Немає й досконалих рейтингів страхових органі­зацій, які б полегшували б оцінку стану конкретних страховиків.

Неналежним чином організованою залишається і рекламна діяльність на вітчизняному страховому ринку.

Непрозорість відомостей стосовно структури влас­ності вітчизняного страхового ринку. Вкрай обме­женим є відкрите інформування громадськості про засновників українських страхових компаній. Українському страховому нагляду (на відміну від західного) бракує: здійснення аналізу фінансового стану власника та його атестації; проголошення небажаними певних видів страхової практики; прийняття рішень про фінансове оздоровлення страхової компанії; практики недопущення до управ­ління страховими компаніями осіб, стосовно яких була встановлена відповідальність у фінансових зловживаннях тощо.

Це поряд з іншими чинниками значною мірою гальмує відновлення довіри наявних і потенційних страхувальників до вітчизняних страхових компаній, без чого не можна очікувати революційних змін на страховому ринку.

Крім того, нестача доступних інформаційно-аналітичних матеріалів про діяльність страхових компаній, недостатня реклама існуючих страхових послуг спричиняють неінформованість переважної більшості населення про існуючі види страхування, його правила та норми і в кінцевому підсумку — зумовлюють низьку страхову культуру громадян.

Про недостатню страхову культуру населення особливо виразно свідчить незнання та, відповідно — нерозуміння громадянами суті страхування відпо­відальності перед третіми особами.

Відсутність довіри населення і господарюючих суб'єктів до страхових компаній. До цього часу не відновлена повною мірою довіра населення до страхових компаній. Значним чином це зумовлено як негативними фактами створення в нещодавньому минулому страховиками "фінансових пірамід", так і відсутністю належної системи гарантування страхових виплат. Не сприяють відновленню довіри і розміри страхових компенсацій, що часто є заниженими, а тому не привабливими для потенційних клієнтів.

Недовіра до страхування посилюється система­тичним невиконанням державою взятих на себе зобов'язань. Як зазначалося вище, Закон України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" (1996р.) передбачав компенсацію страхових внесків в установи державного страхування СРСР у розмірі 7,77 млрд. грн. (майже $1,5 млрд.). Це зобов'язання до цього часу не виконане, безпосе­редньо на зазначену компенсацію кошти в держав­ному бюджеті не виділяються.

Соціально-психологічна ситуація, що склалася в українському суспільстві негативно впливає на розвиток страхового ринку. Більше того, вона свідчить про те, що держава надто довго експлуатувала довіру громадян, не здійснюючи дієвих кроків з визначення зрозумілих і прийнятних стратегічних перспектив розвитку суспільства.

3.2. Перспективи подальшого розвитку страхової галузі та підвищення її прибутковості.

Аналіз сучасного стану, тенденцій і проблем розвитку вітчизняного страхового ринку свідчить про певні здобутки та численні недоліки, притаманні як функціонуванню окремих страхових компаній, так і всій системі страхування. Тому дуже важливо визначити чіткі орієнтири необхідного та водночас можливого реформування ринку страхових послуг в Україні, внесок у цю справу страхових компаній, громадян, господарюючих суб'єктів і державних інституцій.

Надзвичайно висока рентабельність страхування свідчить про використання тіньових схем оптимізації оподаткування, наявність “афільованих” до інших фінансових установ компаній тощо.

За оцінкою фахівців, 2003 р. став перехідним для ринку страхування. Головні зміни на страховому ринку України мають відбутися в 2004-2005рр. За умови внесення кардинальних змін до страхового законодавства, обсяг страхового ринку України в найближчі два-три роки може збільшитися на 40-50%. Прогнозується, що протягом зазначеного періоду відбудеться зростання ринку реального страхування приблизно в 10 разів.

За окремими прогнозами, обсяг страхових премій в Україні щорічно буде збільшуватися приблизно на 1 млрд. грн.

На нашу думку, проаналізувавши рентабельність галузевого страхування, у 2004р. перше місце залишиться за майновим страхуванням, наприклад, помітними темпами зростатиме автострахування. Непогану динаміку має продемонструвати й медичне страхування. Як вважають фахівці, якщо в галузі страхування цивільної відповідальності реакція ринку буде миттєвою, то законодавчі нововведення в частині звільнення від оподаткування платежів із страхування життя для фізичних осіб, а також у галузі медичного страхування спричинять більш інертну та повільну реакцію. Прогнозується, що у 2004р. зростання класичного ринку та сегмента фінансових схем відбуватиметься паралельно та досить повільно, оскільки сьогодні відсутні чинники, які могли б істотно змінити ситуацію.