Сторінка
1

Страхування життя

План

1. Особисте страхування.

2. Страхування життя.

3. Пенсійне страхування.

Особисте страхування

Договори особистого страхування можуть укладатися у відношенні майнових інтересів громадян, які не суперечать діючому законодавству, пов'язаних з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням.

До видів страхової діяльності в особистому страхуванні відносяться:

· страхування життя;

· пенсійне страхування;

· страхування від нещасних випадків та хвороб;

· медичне страхування.

Кожен з цих видів страхової діяльності має свій конкретний об'єкт страхування та перелік страхових ризиків, на випадок настання яких укладаються угоди страхування.

Особисте страхування пов'язане із страхуванням життя на ви­падок смерті особи, яка уклала договір страхування. При цьому метою укладання договору страхування є захист майнових інтересів не стільки самого страхувальника, скільки членів його сім'ї, бо страхові виплати здійснюються після смерті страхувальника його нащадкам або призначеній для отримання суми особі (особам).

Світова страхова практика та законодавство інших країн підрозділяють страхування життя та інші види особистого страхування, висуваючи різні вимоги до страхування життя та угод інших видів особистого страхування, а також різні вимоги до страхових компаній, які займаються проведенням страхування життя та компаній, які здійснюють інші види страхування. Це пов'язано з тим, що при страхуванні життя, в силу характеру страхового ризику (дожиття до закінчення терміну страхування або смерті на протязі цього терміну), а також довгостроковості розподілу страхового ризику та значних страхових сум, передбачається дещо інший порядок оцінки страхового ризику, встановлення розміру страхової суми та розрахунку страховиком ціни страхової послуги - страхової премії, яка підлягає сплаті страхувальником згідно угоди страхування.

Особливістю страхування життя є також те, що страховик, який концентрує страхові внески на протязі тривалого часу, щоб зацікавити страхувальника в укладанні угоди, включає до розрахунку страхового тарифу і гарантовану страхувальнику доходність, причиною появи якої є прибуток від інвестиційної діяльності страховика.

Іншою принциповою рисою, яка відрізняє угоди страхування життя з умовою страхової оплати дожиття страхувальника до закінчення терміну страхування - право страхувальника на отримання викупної суми при достроковому припиненні договору страхування.

Для збереження довгострокових вкладень громадян за договорами страхування життя, державними органами нагляду за страховою діяльністю до страховиків, які проводять таке страхування, пред'являються особливі вимоги: відповідний розмір статутного капіталу, встановлення особливого порядку формування страхового резерву та напрямків розміщення коштів страхових резервів.

Угоди страхування життя, пов'язані з інтересом страхувальника в отриманні страхової виплати: при дожитті страхувальника до закінчення терміну страхування або віку, встановленого угодою страхування; у випадку смерті страхувальника.

Велика кількість видів страхування життя пов'язана з конкретним страховим інтересом страхувальника при укладанні угоди. Так, зацікавленість страхувальника в забезпеченні свого рівня доходів при виході на пенсію передбачає укладання угоди страхування на дожиття до пенсійного віку з виплатою щомісячних або щорічних сум (пенсій) страховиком. Інтерес страхувальника в забезпеченні майнових інтересів членів сім'ї у випадку його смерті передбачає укладання угоди страхування, яка передбачає страхову виплату у вигляді періодичних сум або одноразово.

В договорах страхування життя досить різними є умови встановлення термінів сплати страхових внесків: одноразовим платежем, на протязі певного періоду сплати страхових внесків, який може бути менше терміну страхування. Різні також умови встановлення порядку та термінів здійснення страхових виплат (одноразово, на протязі певного проміжку часу або всього терміну життя).

Широко розповсюдженні договори страхування життя не самих страхувальників, а третіх осіб, які називаються в угодах страхування застрахованими особами. Однак в кінці такої угоди завжди обумовлюється страхувальник: батьки при страхуванні дітей, роботодавець в страхуванні працівників тощо. При цьому бенефіціар за угодою у таких договорах може бути призначений тільки застрахованою особою.

При страхуванні від нещасних випадків і медичному страхуванні, яке відноситься до інших видів страхування, ніж страхування життя не передбачається зобов'язання страховика по виплаті страхової сум по закінченні терміну страхування та дожитті страхувальника д терміну, встановленого в угоді страхування. Страхові виплати за цим видами страхування пов'язані з конкретними зобов'язаннями страхувальника, із завданням шкоди його життю і здоров'ю. В страхувань від нещасних випадків та хвороби такими обставинами, як правило, тимчасова або постійна втрата загальної, або професійної працездатності та сплата страхової пенсії, наприклад при інвалідності. В медичному страхуванні підставою для виникнення страхового зобов'язання стосовно виплати страхового забезпечення є факти звернення страхувальника за отриманням медичної допомоги в лікарні та понесені зв'язку з цим витрати в розмірах, передбачених угодою страхування або організація надання страхувальнику медичної допомоги в лікарня у випадках, передбачених угодою страхування.

Виплати страхового забезпечення згідно з договорами особистого страхування відбуваються незалежно від виплат по соціальному страхуванню або забезпеченню, а також від сум, які компенсуються винними особами в порядку відшкодування спричиненої шкоди. Тому страхувальник, наприклад, при встановленні інвалідності в результаті нещасного випадку на виробництві при виконанні ним службових обов'язків, має право на отримання державної пенсії по інвалідності сум, які утримані з роботодавця в порядку відшкодування збитку, також виплат згідно з договором страхування від нещасних випадків, які передбачають страхову виплату при встановленні інвалідності.