Сторінка
3
У випадку, коли угодою встановлюється, що зобов'язання страховика здійснювати страхові виплати настає при досягненні застрахованою особою пенсійного віку, страхові виплати дійсно набувають значення додаткової пенсії. Страхування додаткової пенсії покликане доповнювати систему державного пенсійного забезпечення, якого в сучасних умовах недостатньо для того, щоб гарантувати нормальний рівень життя громадянам пенсійного віку.
Пенсійне страхування пов'язане з довгостроковістю угоди і дожиттям застрахованої особи до певного віку, встановленого угодою. Однак угода страхування додаткової пенсії може також включати й інші види ризиків, наприклад, від нещасного випадку та на випадок смерті.
Договір пенсійного страхування може бути укладений як з громадянами (фізичними особами), так і з юридичними особами - спілками, товариствами, підприємствами тощо. Договір страхування пенсії також може бути укладений однією особою на користь іншої. Страховою подією є досягнення застрахованою особою пенсійного віку.
Договори страхування можуть бути укладені з дієздатними громадянами. Максимальний вік застрахованої особи на момент укладання договору страхування для жінки звичайно обмежений 54 роками, а для чоловіків - 59 роками, тобто за рік до пенсійного віку. Однак існують програми пенсійного страхування, які передбачають виплату пенсії з наступного місяця після моменту сплати страхового внеску. На страхування, як правило, приймаються громадяни незалежно від стану здоров'я на момент укладання угоди.
Страхова сума встановлюється в договорі страхування в розмірі суми періодичних страхових виплат. В угодах пенсійного страхування вони можуть називатися пенсіями. Іноді в угоді страхування може бути передбачена участь застрахованої особи в прибутку, який страхова організація отримує в результаті інвестування страхових внесків з цього виду страхування.
Страхова премія може бути внесена або періодичними платежами, або одноразово. При сплаті внесків в розстрочку може бути здійснена їх індексація для того, щоб страховик і страхувальник коригували розмір взаємних зобов'язань з урахуванням їх реальної вартості.
Розмір премії, який необхідно внести, щоб забезпечити певний розмір пенсії, встановлюється з таблиць, які розраховуються страховиком згідно з існуючими статистичними даними. На практиці страхувальник часто сам вказує розмір внесків з урахуванням власних економічних можливостей. При цьому, згідно з бажанням страхувальника та при згоді страховика, страхову суму по цій угоді можна змінити як у бік зменшення при несприятливій для страхувальника економічній ситуації, так і в бік збільшення.
Розмір пенсії, який буде отримувати застрахована особа, залежить від таких обставин:
1. Розмір внесених страхових платежів.
2. Кількість років, які пройшли з моменту укладання договору страхування (та першого внеску) до початку пенсійних виплат: чим більше період накопичення, тим більше накопичена сума і тим вище може бути розмір пенсії за інших рівних умов.
3. Вік застрахованої особи: чим старше застрахована особа, тим менше період накопичення і тим більше страховий внесок, який повинний бути сплачений.
4. Від статі застрахованої особи: ця обставина впливає на розмір пенсії, бо вона пов'язана з тривалістю життя застрахованої особи та визначає тривалість періоду виплат пенсій і необхідний для цього страховий фонд.
Звичайно, розмір страхового внеску для жінок в 1,5 рази вище, ніж для чоловіків. Однак існують програми страхування, в яких розмір страхового внеску не залежить від статі. В цих програмах таблиці тарифів розраховуються за об'єднаною таблицею смертності. Якщо застрахована особа вмерла, встигнувши отримати декілька пенсій, нащадкам сплачується різниця між обумовленою раніше компенсацією і вже отриманою застрахованою особою пенсією. Як правило, пенсійні виплати перераховуються на особистий рахунок застрахованої особи в банку або переказується поштою. У випадку смерті страхувальника на протязі пенсійного періоду, виплата подальшої пенсії припиняється, якщо страхувальник при житті отримав не менше обумовленої в договорі кількості річних виплат.
Список використаної літератури
1. Демченко О. Проблеми страхування від нещасних випадків// Соціальний захист.- Заруба О.Д. Страхова справа: Пiдручник.- К.: Знання, 1998.- 321с.- 2002.- №3.- С. 25-27.
2. Основы страховой деятельности: Учебник/ Отв. ред. Т.А.Федорова.- М.: БЕК, 2002.- 768с.
3. Страхові послуги: Навч.-методич. посібник/ За заг. ред. Т.М. Артюх.- К.: КНЕУ, 2000.- 124с.
4. Страхові послуги: Навч.-методич. посібник/ За заг. ред. Т.М. Артюх.- К.: КНЕУ, 2000.- 124с.
5. Страхування: Підручник/ За ред.Осадця С.С.- К.: КНЕУ, 2002.- 599с.