Сторінка
1

Страховий ринок України

В Україні часом створення страхового ринку вва­жають початок 90-х років XX ст. Саме тоді виник­ли перші приватні страхові компанії, які поклали край тотальній монополії Держстраху. Серед них: "Омета Інстер", "Ризик", "Скайд", "Саламандра", "Скайд-вест", "АСКО-Прометей" — філіал Російської акціонерної компанії, "Росток", "Славія" і т. д. На страховий ринок України починають приходити провідні та досить відомі іноземні страхові компанії, що діють переважно через спільну страхову діяль­ність. Так з'явився альянс "Омета Інстер" — "Ллойд" (Англія), Українсько-ізраїльське товариство "Стра­хова компанія "Система резервних фондів", пряме представництво відкрила австрійська фірма "Safe invest".

Закон України "'Про страхування" (1996 р.) за­хищає вітчизняного страховика, обмежуючи частку іноземних юридичних осіб та громадян у статутно­му фонді страхових спільних компаній 49% та піднімаючи планку статутного фонду для спільного підприємства до 500 тисяч ЕКЮ.

Фактично на ринку України діють два види стра­хових компаній:

а) кептивні — створені міністерствами, відомства­ми, потужними фінансово-промисловими союзами для обслуговування ризиків своїх підприємств;

б) створені на приватному капіталі, що функціо­нують на конкурентній основі.

За масштабами своєї роботи, обсягом відповідаль­ності недержавні страхові компанії несумірні з організаціями колишнього Держстраху, економічна база яких формувалась впродовж 70 років, завдяки чому їх представництва було створено практично в усіх населених пунктах України.

З метою формування конкурентного середовища на страховому ринку та приведення організаційної ([юрми державної та комерційної страхової діяльності у відповідність до страхового законодавства України створено Національну страхову компанію відкрито­го типу "Оранта", головним засновником якої з боку держави виступив фонд державного майна.

В Україні Комітетом з страхового нагляду було зареєстровано близько 800 страховиків, але за пе­ріод з 1994 по 1996 р. відкликано ліцензії у 280 із них. Найгрубіші порушення страхового законодав­ства виявлено в компаніях: "Укар" (Харків), "Альбі-на" (Львів), "Аспек" (Чернігів), "Херсон-Аско" (Хер­сон), "Укрін і К°" (Київ).

Головна причина — нездатність значної частини страховиків виконувати взяті на себе зобов'язання перед страхувальником. Важливим кроком для звільнення страхового ринку від фірм, які дискре­дитують страхову діяльність, стало підняття суми статутного фонду до рівня 100 тис. ЕКЮ та зобов'я­зання внести 60% його грошима. Такі умови далеко не всім страховикам були під силу. У зв'язку з цим виникає проблема захисту інтересів страхувальників, котрі довірили захист своїх інтересів страховим ком­паніям, яким держава надала право здійснювати цей захист, а потім справедливо позбавила їх цього пра­ва. Механізм захисту інтересів страхувальників, відповідальність за який (захист) покладено на Ко­мітет у справах нагляду за страховою діяльністю, може включати:

— створення товариств взаємного страхування;

— примусове приєднання страхових компаній з тяжким фінансовим станом до стійких конкуренто­спроможних компаній з передбаченням відповідаль­ності за їхніми зобов'язаннями;

— поручительство держави (з відпрацюванням

певних механізмів) тощо.

У зв'язку з необхідністю дотримання вимог Зако­ну України "Про страхування" (1996 р.) на кінець 1997 р. на страховому ринку нашої країни залиши­лись 240 страхових компаній.

В останні роки відбувається динамічний розви­ток вітчизняного страхового ринку. Вдосконалюється нормативно-правова база цієї галузі, що знаходить своє відображення у введенні в дію Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону Украї­ни "Про страхування" від 4 жовтня 2002 р.

До найважливіших змін, внесених до Закону Украї­ни "Про страхування", належить вимога про те, щоб страховики, які були зареєстровані, до 7 листопада 2001 p., формували свої статутні фонди в такому порядку:

— страховики, які займаються видами страхуван­ня іншими, ніж страхування життя, протягом двох років з дня набрання чинності цього Закону повинні формувати статутний фонд у сумі 500 тис. евро, а протягом трьох років — 1 млн евро;

— страховики, які займаються страхуванням жит­тя, відповідно 750 тис. евро протягом двох років з дня набуття чинності цим Законом та 1,5 млн евро — протягом трьох років.

Для новостворених страховиків, які займаються видами страхування іншими, ніж страхування жит­тя, мінімальний розмір статутного фонду встанов­люється в сумі, еквівалентній 1 млн евро. Для стра­ховиків, які займаються страхуванням життя — 1,5 млн евро за валютним обмінним курсом валю­ти України.

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" передбачає:

— скасування обмежень на частку іноземних інвес­торів у статутних капіталах українських страховиків;

— необхідність здійснення внесків у статутний фонд винятково у грошовій формі;