Сторінка
5

Страховий ринок України

До складових, на які страховик може впливати, належать:

—ринковий попит;

—конкуренція;

—ноу-хау страхових послуг тощо;

—інфраструктура страхового ринку (правове і нормативне забезпечення, інформаційна та аудитор­ська мережа, наукове обслуговування, кадри, систе­ ма організації професійної освіти, наукове обслуго­вування, професійна етика і мова).

До складових, на які страховик впливати не може, входять:

—чисельність населення, його вікова та статева структури;

—сезонні міграції;

— купівельна спроможність населення і т. ін. Отже, страховий ринок — це відкрита система, здатна до розширення та звуження, залежна як від загальної економічної ситуації в країні, так і від активності страховика.

3. Ліцензування страхової діяльності

Ліцензування — видача страховим організаці­ям ліцензій (дозволів) на право проведення тих чи інших видів страхування. В Україні ліцензування страхової діяльності здійснює спеціальний Уповно­важений орган.

Для отримання ліцензії страховик повинен пода­ти до Уповноваженого органу:

—заяву;

—копії установчих документів;

—копію свідоцтва про реєстрацію;

— довідки банків або висновки аудиторських фірм (аудиторів), що підтверджують розмір сплаче­ного статутного фонду);

—довідку про фінансовий стан засновників стра­ховика, підтверджену аудитором (аудиторською фір­мою), якщо страховик створений у формі повного чи командитного товариства або товариства з додатко­вою відповідальністю;

—правила (умови) страхування;

— економічне обґрунтування запланованої стра­хової (перестрахувальної) діяльності;

— інформацію про учасників страховика, голову виконавчого органу та його заступників, копію дип­лома керівника про вищу освіту, інформацію про наявність відповідних сертифікатів у випадках, пе­редбачених Уповноваженим органом у справах на­гляду за страховою діяльністю.

Уповноважений орган у справах нагляду за стра­ховою діяльністю зобов'язаний розглянути заяву страховика про видачу йому ліцензії у термін, що не перевищує ЗО днів з часу одержання всіх пере­лічених належних документів.

У разі внесення страховиком змін у документи, необхідні для отримання ліцензії, він зобов'язаний повідомити у встановленому порядку Уповноваже­ний орган у справах нагляду за страховою діяльні­стю в десятиденний термін з часу реєстрації цих змін.

Страховики, які отримали ліцензію на страхуван­ня життя, не мають права займатися іншими видами Ліцензії на проведення страхування життя вида­ються без зазначення в них строку дії.

Кабінет Міністрів України встановлює розмір пла­ти за видачу ліцензій на проведення конкретних видів страхування. Керівниками страхової компанії мають бути дієздатні фізичні особи Голова виконав­чого органу страховика або його перший заступник повинен мати вищу економічну або юридичну осві­ту, а головний бухгалтер страховика — обов'язково вищу економічну освіту.

Уповноважений орган у справах нагляду за стра­ховою діяльністю може відмовити у видачі ліцензії.

Підставою для відмови у видачі юридичній особі ліцензії на проведення страхової діяльності може бути невідповідність документів, що додаються до заяви, вимогам чинного законодавства України.

Про відмову у видачі ліцензії Уповноважений орган у справах нагляду за страховою діяльністю повідомляє юридичну особу в письмовій формі із за­значенням причини відмови.

Спори про відмову у видачі ліцензії розглядає суд або арбітражний суд.

При виявленні порушень страховиком вимог за­конодавства України про страхову діяльність Упов­новажений орган мусить видавати приписи про їх усунення, у разі невиконання яких приймається рі­шення про призупинення або обмеження дії ліцен­зії цих страховиків аж до відкликання ліцензії і вилучення таких страховиків та перестраховиків із державного реєстру. Спори про відкликання ліцен­зії розглядає суд або арбітражний суд.