Сторінка
1
Зміст
Вступ 2
Розділ 1. Організаційно-правові засади страхування життя в Україні:
1.1. Страхування життя як економічна категорія 4
1.2. Законодавче регулювання діяльності страховика 7
Розділ 2. Соціально-економічні аспекти страхування життя в Україні:
2.1. Оцінка кон’юнктури страхового ринку України 17
2.2. Роль страхування життя в соціальному розвитку держави .24
Розділ 3. Основні напрямки розвитку ринку страхування життя:
3.1. Удосконалення державного нагляду та регулювання .30
3.2. Удосконалення системи законодавчого забезпечення страхових компаній .38
Висновки .46
Список літератури 49
Додатки
„…Життя – важка справа,
особливо перші сто років…”
/Уілсон Мізнер/
Вступ
Страхова галузь України, як і вся її економіка, зазнає нині безпрецедентних змін – політичних, юридичних, економічних, соціальних, технологічних. Важливого значення набуває вироблення стратегії розвитку страхових відносин між дійовими особами ринку – страховиками та страхувальниками. У перших – досягнення надійності та платоспроможності на час їх дії за рахунок розширення страхового поля та точного визначення страхових тарифів. У других – ріст довіри до страховиків. Страхування життя є необхідним атрибутом ринкової економіки.
Саме страхування життя в розвинених країнах світу є важливим інструментом соціального захисту населення і могутнім джерелом інвестування національних економік. У розвинутих країнах страховий бізнес забезпечує дієвий захист соціальних і майнових прав та інтересів громадян від ризиків, сприяє підтриманню соціальної стабільності суспільства та економічної безпеки держави; він є потужним засобом акумулювання коштів для інвестування в економіку. Тобто страхування на Заході є нормою життя. У нас ще на клієнтів страхових компаній позирають як на диваків.
Страхування життя в країнах з розвинутою економікою є надійним джерелом інвестиційних надходжень і займає від 30 до 40 % на ринку страхових послуг. Страхування життя в США та передових країнах Західної Європи має багаторічну історію. Наявність страхових полісів у населення є одним з чинників його добробуту і надає людям упевненості у завтрашньому дні. При цьому людина покладається виключно на власні сили для забезпечення свого майбутнього.
Наразі страхування розвивається за рахунок фактичної відсутності конкуренції, яке багато в чому пояснюється побоюваннями потенційних конкурентів перед неврегульованістю законодавства і необхідністю дуже великих стартових вкладень при тому, що віддача починається через 5 - 10 років. Україна стоїть на порозі реформування галузей страхування, де не останню роль відіграє страхування життя.
Отже, метою нашого дослідження є оцінка ринку страхування життя в Україні і визначення перспектив його розвитку.
Досягнення нашої мети здійснюватиметься через виконання наступних завдань:
1. визначення сутності понять страхування та страхового ринку, виду страхової послуги як страхування життя;
2. характеристика законодавчого підґрунтя здійснення „лайфового” страхування;
3. аналіз кон’юнктури на страховому ринку України;
4. виокремлення проблемних питань функціонування страхових компаній на ринку „лайфового” страхування;
5. розробка та методологічний аналіз питань щодо реформування галузі.
Об’єктом нашого дослідження є страховий ринок України.
Предметом - вид страхового продукту – страхування життя.
В даній роботі були використані наступні методи аналізу: монографічний, порівняння, узагальнений та статистичний.
Розділ 1. Організаційно-правові засади страхування життя в Україні:
1.1. Страхування життя як економічна категорія.
Формування в Україні ринкової економіки, розбудова її інфраструктури, створення дієвих механізмів господарювання для усіх суб’єктів ринку передбачає необхідність теоретичного з’ясування суті страхової діяльності, пошук адекватних новим умовам методів захисту та відшкодування втрат як фізичним, так і юридичним особам.
Зростання ризику в усіх сферах людського життя та господарської діяльності зумовлює необхідність захисту громадян від можливих втрат та розподілу збитків серед широкого загалу. Закономірність тут така: чим більше суб’єктів охоплено страхуванням, тим менше воно коштує окремій особі. Страхування у ринковій економіці ґрунтується на попередньому створенні страхових фондів із страхових внесків та на відшкодуванні збитків потерпілим-учасникам.
Необхідність страхового захисту має кілька аспектів: природний, економічний, соціальний, юридичний, міжнародний. І саме ця необхідність викликана прагненням обмежити як матеріальні, так і нематеріальні збитки, пов’язані з певними ризиками.
Об’єктами страхування можуть бути три групи майнових інтересів:
— пов’язані з життям, здоров’ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування);
— пов’язані з відшкодуванням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);
— пов’язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди фізичній особі або її майну, чи шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).
На відміну від об’єктів майнового страхування, об’єкти особистого страхування не мають вартісної оцінки. Підгалузями особистого страхування є страхування від нещасних випадків, медичне страхування та страхування життя – довгострокові договори, в т. ч. і пенсійне страхування.
За формою розрізняють добровільне та обов’язкове страхування.
Добровільне передбачає, що всі істотні моменти договору страхування визначаються виключно за згодою сторін на підставі „Правил страхування”. В обов’язковому страхуванні відносини виникають згідно із законом, а страхування здійснюється на підставі відповідних законодавчих актів. Страхування життя є різновидом як добровільного, так і обов’язкового страхування [8, 40].
Сьогодні в Україні практикуються три основні програми страхування життя:
— ризикове страхування життя, тобто страхування на випадок смерті, страхування від нещасних випадків, захворювань та інвалідності;
— змішане страхування життя: накопичувальне страхування з одночасним страховим захистом на випадок смерті з метою забезпечити певний капітал до потрібної дати (приміром, для придбання будинку, навчання у вузі, весілля тощо);