Сторінка
16
Надання податкових пільг для юридичних осіб — лише половина реформи, яка необхідна галузі. Реальний прорив у страхуванні життя можливий лише тоді, коли відповідні пільги будуть передбачені і для фізичних осіб. І якщо депутати приймуть закон «Про податок на доходи фізичних осіб» з пільгою для довгострокового накопичувального страхування життя, збори зі страхування життя в 2003 р. можуть перевищити 100 млн грн. Утім, прогнози експертів з цього питання не такі оптимістичні, і більшість з них вважає, що очікувати пільги для громадян треба буде ще дуже довго.
Рік 2003, на думку страховиків життя, стане роком довгоочікуваної реформи оподаткування цієї галузі. Перший крок на цьому шляху вже зроблено: з 1 січня 2003 року набрали чинності зміни до Закону "Про оподаткування прибутку підприємств". Серед нововведень: юридичні особи дістануть певні пільги при страхуванні життя своїх працівників. Безперечно, це збільшить інтерес власників підприємств до такої послуги. Однак, як зазначають експерти, це лише половина необхідних для розвитку цього виду страхування законодавчих новацій.
"Страхові" пільги для підприємств - на думку експертів, прийняття змін до Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" має докорінно змінити український ринок страхування життя, відкривши, зокрема, "зелений коридор" корпоративному лайфовому страхуванню. Якщо раніше платежі за довгостроковими договорами підприємствам доводилося платити з прибутку, що робило для них страхування досить непривабливим з економічного погляду, то за новим законом юридичні особи дістануть певні пільги, що, безперечно, має заохотити їхній інтерес до цієї послуги. Зокрема юридичні особи зможуть відносити платежі за довгостроковим накопичувальним страхуванням життя своїх працівників на валові витрати в межах 15% заробітної плати, отриманої кожним конкретним працівником протягом звітного періоду, щоправда, не більше 6000 гривень на рік.
Дуже багато підприємств раніше відмовлялося від страхування життя працівників, воно відносилося на прибуток, і вирішувати це питання мали акціонери підприємств. Тепер такі рішення входитимуть до повноважень менеджерів, які, безумовно, зацікавлені в страхуванні. Адже страхування життя працівників є одним з основних чинників їх утримання.
Крім того, законодавчі зміни дозволяють власникам підприємств використати нові схеми оптимізації оподаткування. Усе це, на думку експертів, мусить стимулювати інтенсивніший розвиток українського лайфового ринку. За рахунок залучення нових корпоративних клієнтів страховики життя планують зібрати цього року мінімум 60-70 млн грн премій, що стане для ринку досить серйозним показником. Адже, за даними Мінфіну, протягом дев’яти місяців 2002 року лайфовим страхуванням було залучено лише трохи більше 15 млн грн.
Наступним кроком, що має першорядне значення для ринку страхування життя, має стати прийняття вже існуючого законопроекту, який передбачає податкові пільги і для громадян. У разі набрання ним чинності обсяг зібраних цього року платежів може перевищити 100 млн грн. "Дуже важливо, щоб для фізичних осіб були створені рівні умови, тоді можна буде говорити про справді повноцінний розвиток ринку страхування життя.
Прийняття закону "Про оподаткування прибутку підприємств" можна розцінювати як початок пенсійної реформи в Україні. Адже саме довгострокове накопичувальне пенсійне страхування життя в більшості країн світу є підвалиною системи недержавного пенсійного забезпечення. По-перше, тільки страхові компанії можуть гарантувати розмір майбутніх пенсій, по-друге - разом з накопиченням персональної пенсії вони дають змогу вирішити проблему соціального захисту працівників і їхніх сімей при втраті годувальника, непрацездатності та інших трагічних подіях, які спричиняють негативні наслідки для людини або її сім’ї. Однак справжній "вибух" у цій сфері буде можливий лише з ухваленням закону "Про недержавне пенсійне забезпечення".
Проте нечіткість трактування закону ускладнить життя страховикам. Попри те, що закон матиме безсумнівно позитивний вплив на вітчизняний ринок страхування життя, він зможе вирішити далеко не всі проблеми лайфових компаній, а в деяких випадках - навіть створити нові. Так, деякі формулювання закону допускають двозначне їх трактування і потребують роз’яснень податковими органами. До таких, зокрема, належить термін "повна, стійка втрата працездатності", що фігурує у визначенні поняття "довгостроковий договір страхування" - одне з основних у законі. Достатньо сказати, що термін "повна" втрата працездатності на сьогодні залишається невизначеним з правового погляду, що може спричинити його "вільне" трактування ДПАУ. Є проблеми і з нормами, що регламентують оподаткування інвестиційного прибутку від страхової діяльності. Справа в тому, що термін "інвестиційний прибуток" також чітко не визначений в українському правовому полі.
Тому на практиці саме податкова служба визначатиме, які види прибутків прирівнювати до інвестиційних, а які ні. Неабияка проблема приховується і в статті, яка запроваджує санкції в разі дострокового розірвання договору або іншого порушення вимог, передбаченого в законі до довгострокових договорів страхування життя. Ці санкції були виписані для випадків, коли порушуються умови отримання податкових пільг, переважно пов’язані з тривалістю самого договору і з відсутністю по ньому часткових виплат. Таким чином, за задумом розробників, ці санкції мали повернути до бюджету недоотриманий прибуток від надання невиправданої пільги та перешкоджати проведенню різних "сірих" схем.
Натомість затверджена редакція поширює санкції на всі договори, які підпадають під визначення довгострокових. Без відповідних роз’яснень податкових органів ця стаття насамперед може вдарити по договорах, укладених з фізичними особами і за якими в принципі не могло бути (і на сьогодні немає) податкових пільг. Крім того, вона може порушити також і договори, укладені до ухвалення цього закону і за якими також раніше не надавалися податкові пільги.
Концепція, закладена в Законі "Про оподаткування прибутку підприємств", знаменує повернення до того розуміння страхування життя, яке існувало в Україні ще в 1991-1992 рр. Тоді практично всі українські підприємства мали поліси страхування своїх працівників з ризику дожиття та смерті з будь-якої причини. Враховуючи це і той факт, що в європейських країнах близько 95% населення мають поліси страхування життя, можна казати, що потенціал українського лайфового ринку неосяжний. Страхуватимуть працівників ті підприємства, які дбають про соціальну політику в компанії - збільшення заробітної плати, утримання людей на робочих місцях тощо. Однак багато в чому успіх податкової реформи залежатиме від прийняття закону про прибутковий податок з громадян, який повинен ввести пільги за довгостроковими договорами і для фізичних осіб.
Завантажити реферат