Сторінка
5

Оцінка ринку страхування життя в Україні і визначення перспектив його розвитку

При цьому податковий акцент, відповідно до світової практики, зміщується на момент здійснення страхових виплат, для того, щоб забезпечити ефективну роботу цих коштів на вітчизняну економіку та формування страхових резервів для гарантування соціального захисту. Такий підхід, окрім іншого, стимулюватиме легалізацію тіньових доходів громадян та повернення їх в економіку України.

З метою підвищення життєвого рівня населення необхідно вжити необхідних заходів щодо подальшого реформування пенсійного забезпечення в Україні і приведення його до світових стандартів. Важливою складовою у системі недержавного пенсійного забезпечення повинно стати залучення страхових компаній і запровадження як одного з типів недержавного пенсійного забезпечення договорів страхування. Страхові компанії пропонуватимуть споживачам своїх послуг як засіб накопичення заощаджень на старість або механізм здійснення періодичних виплат протягом життя пенсіонера.

Страхові виплати за добровільними договорами пенсійного страхування життя в усьому світі становлять основну частину валового доходу пенсіонера. На частку довгострокових видів страхування в західних країнах припадає 35-78% загального обсягу страхових внесків. В Україні ж цей показник за підсумками 2000 року становив 0,45%.

Окрім вирішення соціальних проблем, довгострокове страхування життя є потужним джерелом інвестицій у вітчизняну економіку, оскільки воно дозволяє акумулювати значні фінансові ресурси населення, які, на відміну від банківських ресурсів, носять довгостроковий характер. В європейських країнах світу частка внесків по довгостроковому страхуванню життя сягає 6 - 10 відсотків ВВП (в Україні - 0,006%).

Вирішення проблеми соціального захисту за рахунок страхування перевірено часом і (у розвитих країнах) стимулюється державою, оскільки зменшує кількість людей, що залежать від підтримки держави. Таким чином, держава може зосередитись на соціальному забезпеченні найменш захищених верств суспільства - працюючі ж громадяни, в основному, піклуються про себе самі. Накопичувані страховими компаніями і пенсійними фондами активи забезпечують одне з основних джерел довгострокового інвестування і служать важливим ресурсом для стабілізації економіки і зниження інфляції.

Страхування життя як надійне джерело інвестиційних ресурсів становить на ринку страхових послуг України найменшу частку - 0,66%, тоді як у країнах з розвинутою економікою цей показник дорівнює 30-40%.

З метою підтримки та стимулювання складання договорів страхування життя, тобто дострокових (накопичувальних) видів страхування, - в законі України “Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про страхування” від 04.10.2001 р. за №2745-ІІІ передбачено, що грошові зобов’язання сторін по договорах страхування життя, за їхньою згодою, можуть бути визначені як у національній валюті України, так і у вільноконвертованій валюті або розрахункових величинах. При цьому розглядається питання, передбачене Програмою розвитку страхового ринку на 2001-2004 роки, щодо можливості використання вільноконвертованої валюти під час здійснення страхування життя та можливості формувати частину математичних резервів у вільноконвертованій валюті, з отриманням відповідних ліцензій Національного банку України та здійсненням відповідного контролю з його сторони. Важливою складовою політики кожної держави повинна бути стратегічна лінія, спрямована на соціальний захист громадян країни.

Однак, не дивлячись на значні кроки, зроблені після прийняття Закону України “Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про страхування” в напрямку таких важливих механізмів соціального захисту, як страхування життя, медичне та пенсійне страхування - ці види соціальної підтримки та довгострокових інвестицій в економіку нашої країни до теперішнього часу залишаються менш розвиненими, ніж інші види страхування. В країнах зі стабільною ринковою економікою держава стимулює розвиток страхування життя за рахунок продуманої системи оподаткування, в якій страхові внески розглядаються як привілейована частина оплати праці, що має продумані податкові пільги.

Першим кроком до розвитку системи страхування життя в України стало прийняття 24 жовтня 2002 року Верховною Радою України в цілому Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. На етапі гармонізації податкового законодавства України відповідно до вимог законодавства ЄС, Ліга страхових організацій України виступає за впровадження цього закону в життя.

В Законі України „Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” запропонована нова концепція оподаткування страхування життя, яка відображає сучасні світові підходи до оподаткування цієї галузі як однієї з складових системи соціального захисту та соціального забезпечення населення, а також як потужного джерела інвестицій в національну економіку.

Розроблена концепція пропонує реформування системи оподаткування страхування життя на різних етапах:

· на етапі сплати страхових внесків;

· на етапі формування та розміщення страхових резервів;

· та на етапі здійснення страхових виплат.

При цьому податковий акцент, відповідно до світової практики, зміщується на момент здійснення страхових виплат, для того, щоб забезпечити ефективну роботу цих коштів на вітчизняну економіку та формування страхових резервів для гарантування соціального захисту. Такий підхід, окрім іншого, стимулюватиме легалізацію тіньових доходів громадян та повернення їх в економіку України.

Наступним суттєвим моментом запропонованої концепції оподаткування є запровадження податкових пільг, відповідно до світових стандартів, для “довгострокових договорів страхування життя”.

Подібна концепція уже має місце в чинному законодавстві, проте вона стосується лише етапу формування страхових резервів і є логічно незавершеною.

Базою для пільгового оподаткування є “довгостроковий договір страхування життя” який є одночасно інструментом соціальної політики, оскільки передбачає страховий захист на випадок смерті, хвороби або нещасного випадку, що стався із застрахованою особою (стаття 1.37 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”). Термін дії договору – понад 10 років відповідає існуючій класифікації договорів страхування і є середнім для Європи. В більшості країн цей термін коливається від 7 до 10 років, в Німеччині та Нідерландах – перевищує 10 років.

Стаття 5 пункт 5.6.2. Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” передбачає частину страхових внесків за довгостроковими договорами страхування життя, які сплачуються за рахунок підприємств платником податку на користь найманих працівників віднести до складу валових витрат суму фактично сплачених страхових платежів, що не перевищує 15 відсотків від заробітної плати, отриманої таким працівником від роботодавця протягом кварталу, але не більше, ніж 6 000 гривень у розрахунку на одного застрахованого працівника протягом року.