Сторінка
1
План
1. ПОНЯТТЯ ПЛАНУВАННЯ В СТРАХУВАННІ.
2. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУ ПЛАТЕЖІВ СТРАХУВАЛЬНИКІВ.
3. ПЛАН ДОХОДІВ І ВИТРАТ
4. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Як і будь-якій підприємницькій діяльності, страхуванню властиве планування. По своєму змісту план страхової компанії виражає собою баланс доходів і витрат. Особливу роль в страховій справі відіграє нормативний метод планування, що пов'язане з особливостями встановлення величини страхового тарифу.
Розробка плану страховика повинна бути підпорядкована вирішенню головного для нього завдання на певному етапі. Серед завдань можуть виділятись розширення видів „страхування й послуг, забезпечення фінансової стійкості страхових операцій, тощо. Але в будь-якому випадку з поля зору страхових фахівців не повинно випадати надходження страхових платежів і внесків, за рахунок чого формується первинний доход страховика. Саме його обсяг виражає фінансову базу для реалізації всіх планів страхової компанії. Тому можна вважати, що планування в страхуванні націлене на передбачення обсягу й напрямків використання страхового фонду.
Його величина визначається як кількістю договорів в портфелі страхової організації, так і структурою видів страхування, які вона проводить. Якраз вони й характеризують потенційних страхувальників і тим самим економічну базу страхування (страхову суму, страховий внесок, страхове відшкодування, тощо).
Розміри страхових платежів, перебуваючи під впливом різних факторів, мають певні коливання по роках. Разом з тим, динаміка Цих факторів досить стабільна, що дозволяє планувати як рівень цих факторів, так і синтетичний показник обсягу платежів.
У роботі по плануванню надходження страхових платежів необхідно враховувати специфіку використання основних видів договорів. Так, застосовуються типові договори, умови яких відповідають інтересам багатьох страхувальників, і в яких проявляється дія закону великих чисел. Індивідуальні ж договори відображають особливості конкретного клієнта, їм властиві спеціальні умови, встановлення індивідуальних тарифів, тощо. По таких договорах планування проводиться окремо по кожному, з врахуванням конкретних особливостей діяльності страхувальника
Зазначимо, що більша фінансова стійкість властива страховому портфелю з переважанням в його структурі уніфікованих договорів. Наявність же значної кількості крупних індивідуалізованих договорів посилює нестійкість, вимагає перестрахування, що не завжди відповідає інтересам цедента.
2. Планування надходження страхових платежів проводиться по кожному виду страхування окремо, тому що кожна страхова операція здійснюється з певним споживачем (тобто, зорієнтована на конкретне страхове поле). Йдеться про властиві лише Йому особливості впливу різних соціально-економічних факторів на обсяги страхових платежів. Можливе й планування також окремо по кожній групі майна.
Практика засвідчила переваги планування надходження страхових платежів у три етапи. Змістом першого є визначення очікуваного надходження платежів за цілий рік, величина яких є вихідним моментом у плануванні. На другому етапі обчислюється плановий розмір надходження платежів в межах всієї страхової організації, а на третьому — ці величини доводяться до структурних підрозділів страховика (страхових агентів),
Розглянемо поетапний процес планування більш детально. На першому етапі складається таблиця щоквартального надходження страхових платежів, величина яких встановлюється на основі можливої їх динаміки в порівнянні з попереднім роком і попереднім кварталом чи місяцем. Вивчення темпів їх зміни дозволяє прогнозувати їх величини на наступні квартали (місяці).
Враховуючи те. що процес планування надходження страхових платежів на наступний рік починається в середині поточного, сумують платежі, що надійшли за 1 і 2 квартали, з очікуваним надходженням за 3 і 4 квартали року. В результаті визначається сума надходжень за рік. Проаналізувавши темпи росту середніх платежів за останні п'ять років, розраховується їх величина в поточному році. В плануванні надходження платежів по страхуванню життя показник середнього платежу на один договір обчислюється шляхом ділення суми внесків, які надійшли, на число діючих договорів на кінець року. Практика свідчить, що темпи росту середнього платежу досить стійкі. Це дозволяє із значним рівнем достовірності прогнозувати обсяги страхових платежів.
Щоб визначити очікувану кількість договорів, необхідно поділити очікувану суму надходження страхових платежів на прогнозований середній внесок.
На другому етапі планова величина надходження страхових платежів розраховується в такій послідовності. Спочатку встановлюється очікувана кількість договорів б поточному році і, спираючись на аналіз динаміки показника кількості договорів, включаючи поточний рік, розраховується кількість договорів в поточному році. Далі визначається очікуваний середній платіж на один договір в поточному році. Встановивши його динаміку, включаючи очікувану величину поточного року, можна розрахувати планову величину середнього платежу.
Після цього обчислюється пошуковувана планова сума надходження платежів шляхом множення планової суми середнього платежу на планову кількість договорів.