Сторінка
36
Подальший розвиток страхового ринку буде можливим за умов формування та реалізації довгострокової стратегії та активної поточної політики держави в економіці взагалі та страховій сфері, зокрема. Неодмінною складовою підвищення привабливості та ефективності страхового ринку України має стати принципове обмеження юридичної обов'язковості як методу реалізації страхової політики та рішуче розширення сфери дії економічної обов'язковості.
Пріоритетними напрямами розвитку добровільного страхування в Україні є: страхування життя, медичне та пенсійне страхування, страхування відповідальності та від нещасних випадків, їх повноцінне становлення базуватиметься на підвищенні рівня добробуту населення України, розширенні практики корпоративного страхування, розвитку страхової інфраструктури.
Подальший розвиток добровільних видів страхування багато в чому визначатиметься: терміном і масштабом запровадження податкових вилучень для громадян, що страхують життя, здоров'я, майнові інтереси; забезпеченням більшої інформованості потенційних страхувальників про діяльність страхових компаній і послуги, що ними надаються, організацією роз'яснювальної роботи про механізми добровільних видів страхування, пропагандою досвіду розробки та реалізації страхових програм.
Удосконалення роботи органів нагляду за страховою діяльністю має відбуватися на підставі включення до сфери їх компетенції розробки планів сприяння розвитку страхового бізнесу, аналізу фінансового стану засновників (акціонерів, учасників, афільованих осіб) та їх часток у статутному капіталі страхових компаній, порядку їх реорганізації і ліквідації, платоспроможності та фінансової стійкості страховиків.
Підвищення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняних страхових продуктів є передумовою включення страхового ринку України в процес глобалізації страхових відносин. Позитивними результатами цього процесу, зокрема, вступу до СОТ, можуть бути:
Ø збільшення іноземних інвестицій у страховий сектор України;
Ø стимулювання впровадження нових технологій надання страхових послуг та доведення їх до світових стандартів;
Ø розширення асортименту страхових послуг, підвищення їх якості, зниження цін, більш повне врахування потреб клієнтів.
Водночас, за умов відсутності достатньої виваженості та своєчасності політичних рішень, їх ресурсного забезпечення, цей процес може супроводжуватися появою наступних негативних наслідків:
Ø загострення конкурентної боротьби між іноземними та вітчизняними страховиками — не на користь останніх;
Ø звуження внутрішнього ринку для вітчизняних компаній;
Ø поглинання більш потужними іноземними страховими компаніями вітчизняних страховиків і відплив значних інвестиційних ресурсів за кордон;
Ø зниження капіталізації усієї галузі за рахунок "переключення" більшої частини фінансових потоків страхової галузі на зарубіжне перестрахування;
Ø обмеження можливостей держави з використання механізмів страхування в соціальній політиці (пенсійне, медичне страхування тощо) через домінуючу іноземну участь на страховому ринку чи в його окремих сегментах;
Ø підвищення сприйнятливості вітчизняної страхової системи до коливань світового фінансового ринку.
Для ефективної рентабельності досить дотриматися всіх вищезазначених пунктів, враховуючи негативні тенденції, які можуть бути цим викликані. Домогтися ефективної прибутковості також можна шляхом оптимізації трьох ключових елементів керування прибутком: мапи прибутку, важелів підвищення прибутку і власне процесу керування прибутком. Мапа прибутку показує, які рахунки, продукти й угоди рентабельні і відповідають вимогам бізнес-моделі. Важелі підвищення прибутку - елементи бізнес-моделі компанії, що дозволяють підняти прибутковість, перетворивши «поганих» клієнтів у «хороших». А процес керування прибутком - це організаційна процедура, за допомогою якої компанія поєднує свою повсякденну бізнес-діяльність з бізнес-моделлю.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Закон України «Про страхування» // Голос України. - 1996. - № 68 (1318).
2. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» )із змінами, внесеними законами України № 607/97-ВР від 04.11.97 р. та № 639/97-ВР від 18.11.97 р.) // Галицькі контракти. - 1998. - « 1-2.
3. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про страхування» від 21 жовтня 1997 р. // Урядовий кур’єр. - 1997. - 15 листопада. - С. 12.
4. Закон України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності» від 18 лютого 1991 р. // Підприємництво і ринок України. - 1992. - № 7. - С.22-23.
5. Закон України «Про підприємницьку діяльність від 27 березня 1991 р. // Відомості Верховної ради України. - 1991. - № 14. - Ст. 168.
6. Конституція України. - К.: Право, 1996. - 64 с.
7. Акименко А. Развитие отечественного страхового рынка — шаг к укреплению национальной безопасности Украины // Финансовые услуги. - 1998. - № 5-6. - С. 58-60.
8. Архипов А.П. Управление страховой компанией в условиях кризиса платежеспособности // Финансы. - 1996. - № 11. - С. 40-43.
9. Архипов А.П. Структура региональных страховых рынков // Финансы. - 1997. - № 3. - С. 44-48.
10. Балабанов И.Т. Риск-менеджмент. - М.: Финансы и статистика. - 1996. - 192 с.
11. Базилевич В.Д. Страховий ринок України. - К.: Товариство «Знання», КОО. - 1998. - 374 с.
12. Барановський О.І. Розвиток страхового бізнесу в Україні // Фінанси України. - 1996. - № 8. - С. 85-93.
Інші реферати на тему «Страхування»:
Монітор керівника страхової компанії як інструмент вирішення проблеми автоматизації
Страхова компанія – як необхідний суб’єкт страхового ринку
Ринок перестрахування
Проблеми та перспективи впровадження екологічного страхування в Україні
Визначення медико-екологічних ризиків в проблемі екологічного страхування