Сторінка
2
Кількість днів з опадами зменшується в порівнянні з літніми місяцями, Але дощі стають тривалішими.
У першій декаді жовтня відбувається стійкий перехід температури повітря через 100 і період активної вегетації закінчується. В цей час, як правило, спостерігають перші заморозки, спочатку на грунті, а потім у повітрі. В перших числах листопада температура повітря переходить через 50, а в кінці місяця відбувається стійкий перехід її до мінусових значень.
Загальна тривалість теплого періоду 260 – 265 днів, без морозного – 175 днів, вегатаційного – 210 – 215 днів, періоду активної вегетації – 165 днів. Сума активних температур – 2700 – 30000.
Середньорічна кількість атмосферних опадів коливається в межах 500 – 700мм. Основна кількість їх випадає в теплу пору року, максимум – літом. Сума опадів, заперіод коли температура перевищує 100, складає 425 – 450мм. Літні опади короткочасні, але інтенсивні, часто зливові, що негативно позначається на землеробстві. Опади холодного періоду відрізняються меншою інтенсивністю, зате більшою тривалістю.
Не дивлячись на деякі негативні риси, кліматичні умови району в цілому сприятливі для сільськогосподарської діяльності.
1.2. Топографо - геодезичне вивчення.
Вихідними на об'єкті є 8 пунктів полігонометрії 4 класу опис яких додається в таблиці 1.
Вихідні пункти геодезичної основи
Таблиця 1.
|
Пор. № |
Назва пункту | ||
|
1 |
п.п. |
Красилів, 3 кл | |
|
2 |
п.п. |
31, 3 кл | |
|
3 |
п.п. |
62, 3 кл | |
|
4 |
п.п. |
Кузьмін, 3 кл | |
|
5 |
п.п. |
35, 3 кл | |
|
6. |
п.п. |
Лагодинці, 3кл. | |
|
7. |
п.п. |
27, 3 кл. | |
|
8. |
п.п. |
Кульчинки, 3кл. | |
Пункти полігонометрії Красилів і 31, 3кл., закріплені на місцевості центрами типу 160 (рис. 1.1)
Рис. 1.1 Центр пункту полігонометрії, тріангуляції і трилатерації 4 класу, 1 і 2 розряду та ґрунтового репера (типу 160).
3. СТВОРЕННЯ ПЛАНОВИХ ГЕОДЕЗИЧНИХ МЕРЕЖ
3.1. Основні положення з побудови геодезичної мережі.
Для правильної організації і постановки топографо-геодезичних робіт у різних частинах великої території земної поверхні і для зведення результатів зйомок місцевості в єдине ціле, ці роботи засновують на геодезичних пунктах з надійно визначеними координатами в загальній для них системі. Сукупність таких геодезичних пунктів називають геодезичною мережею.
Геодезична мережа підрозділяється на державну мережу, що забезпечує поширення системи координат на територію держави і є вихідної для побудови інших геодезичних мереж; мережа згущення, створювану в розвиток мережі більш високого порядку і знімальну мережу, створюваний для виробництва топографічних зйомок.
Така східчаста побудова геодезичних мереж полягає в тому, що спочатку будується висока по точності мережа на великій території з пунктами, розташованими на значній відстані один від одного, а на основі цих пунктів будується наступна ступінь нижче по точності, але з більш частішим розташуванням пунктів і т.д.
Єдина геодезична мережа забезпечує можливість проведення топографо-геодезичних робіт у різних частинах території незалежно за часом і зведення результатів цих робіт у єдине ціле, а також забезпечує надійний контроль усіх геодезичних вимірів і рівномірний розподіл неминучих погрішностей вимірів по всій території.
Державні геодезичні мережі підрозділяють на планові і висотні. Планова мережа розвивається методами тріангуляції, полігонометрії, трилатерації і їхніми сполученнями, висотна - методом геометричного нівелювання. Планову державну геодезичну мережу України поділяють на 1, 2, 3 класи, що розрізняються між собою довжиною сторін і точністю кутових і лінійних вимірів.
Геодезична мережа згущення розвивається на основі пунктів геодезичної мережі більш точної ступіні. На територіях сільськогосподарських підприємств, населених пунктів, будівельних об'єктів і ін. створюється геодезична мережа згущення спеціального призначення. Планові мережі згущення підрозділяють на 4 клас, 1 і 2 розряди і створюють методами тріангуляції, полігонометрії, трилатерації і їх сполученнями. Висотні (нівелірні) мережі розвиваються методом геометричного нівелювання III й IV класів і додатком ходів технічного нівелювання.
Пункти мереж згущення, як і пункти державних геодезичних мереж, закріплюють на місцевості постійними знаками.
Наступною ступінню мережі згущення є знімальна мережа, що відрізняється меншою точністю (у 2-3 рази) і великою кількістю геодезичних пунктів (точок) на одиницю площі (у 3-10 рази). Знімальна мережа використовується не тільки для топографічних зйомок, але і для інших робіт, наприклад, - перенесення на місцевість проектів міжгосподарського і внутрішньогосподарського землевпорядження, меліоративних систем, відводів земельних ділянок і ін.
Завантажити реферат