Сторінка
12

Проведення топографо - геодезичних робіт при розпаюванні земель колективної власності

Об'єктив теодоліта ТЗО - це дволінзовий ахромат. Об'єктив і компо­нент фокусування утворюють телеоб'єктив, який дозволяє зменшити габарити зорової труби.

Між окуляром і фокусуючою лінзою розмішують сітку ниток, в пло­щині якої формується зображення предмета, що розглядається. Для візир­них цілей, що розташовані на різних віддалях, переміщають фокусуючу лінзу, обертанням кремальєри. Ця операція носить назву фо­кусування або установки зорової труби за предметом.

Сітка ниток - це плоскопаралельна пластинка з системою штрихів. У зоровій трубі з внутрішнім фокусуванням віддаль між об'єктивом і сіткою ниток не змінюється.

3.10 Обробка геодезичних зйомочних мереж на ПЕОМ

З метою автоматизації процесів математичної обробки результатів по­льових вимірювань розроблено ряд ефективних алгоритмів, які реалізова­ні у вигляді програмного забезпечення для різних типів ПЕОМ. При цьо­му автоматизація і повнота математичної обробки геодезичних вимірю­вань залежить як від характеру принципового підходу, покладеного в ос­нову розробки програмного забезпечення, так і від типу використовуваної ПЕОМ. Тут можна умовно виділити три рівні. На першому рівні знахо­дяться алгоритми програм математичної обробки геодезичних вимірювань зйомочних мереж на програмованих мікрокалькуляторах (ПМК) типу МК-52, МК-61 і т.п. Для ПМК розроблена велика кількість програм роз­в'язання основних геодезичних задач, у тому числі програми зрівнювання окремих теодолітних і нівелірних ходів, розв'язання кутових і лінійних за­січок. Враховуючи широке розповсюдження ПМК у геодезичній практиці, слід відмітити важливу роль таких програм у механізації обчислювальних процесів. Однак вони мають недоліки, властиві в цілому цьому класу про­грам:

- суттєве обмеження об'єму оброблюваних даних, викликане малими розмірами машинної пам'яті ПМК;

- трудомісткий в від даних у ПМК і неможливість друку результатів;

- низька швидкодія ПМК.

Для усунення вказаних недоліків були розроблені програми другого рівня. Ці програми розроблені для різних типів ЕОМ (ЕОМ EC; персо­нальні ЕОМ; сумісних з IBM PC; мікро-ЕОМ типу "Електроніка" та ін,) Вони мають значно розвинені у порівнянні з першим рівнем можливості оцінювання точності, попереднього розрахунку точності мереж, що про­ектуються, зрівнювання мереж з вузловими точками і т.д. Більшість з цих програм дозволяють вести ввід і корегування даних, управляти процесом їхньої обробки у режимі діалогу з ЕОМ.

Як приклад однієї з найбільш вдалих програм другого рівня можна на­вести програму UTRIA, розроблену в НДІ автоматизованих систем плану­вання і управління у будівництві (НДІАСБ м. Київ). Ця програма дозволяє строго зрівнювати мережі тріангуляції, трилатерації, полігонометрії, їхні можливі комбінації, а також виконувати попередній розрахунок точності запроектованих мереж.

Другим прикладом програм другого рівня може служити програма МАРК-2, розроблена на кафедрі геоінформатики та геодезії Донецького державного технічного університету, яка дозволяє вести обробку теодо­літних, нівелірних і тригонометричних ходів будь-якої форми і видавати результати обчислень у вигляді документації, прийнятої на виробництві. Програми другого рівня, як правило, є достатньо ефективними, задоволь­няють потреби виробничників і широко впроваджуються в геодезичну практику завдяки широкому проникненню ЕОМ (особливо персональних ЕОМ).

З точки зору отримання правильних, точних і повних результатів під час розв'язання конкретних задач математичної обробки геодезичних ви­мірювань наявність програм другого рівня можна було б вважати цілком достатньою для цілей виробництва. Однак науково-технічний прогрес та комп'ютеризація виробництва ставлять перед програмним забезпеченням нові завдання.

По-перше, програмне забезпечення для математичної обробки геоде­зичних вимірювань повинне бути універсальним, тобто вирішувати до­сить широкий спектр геодезичних задач. Відповідно повинні бути уніфі­ковані форми вводу даних в ЕОМ для різних задач і передбачені можли­вості корегування даних.

По-друге, програмне забезпечення повинно підтримувати можливості роботи з базами геодезичної інформації, добувати з них дані і поповнюва­ти вміст цих баз.

По-третє, програмне забезпечення повинно давати користувачам зручний інтерфейс для спілкування з ЕОМ, можливість вибору різних ре­жимів обробки даних на основі систем меню, постачати користувачеві не­обхідну довідкову інформацію у будь-якому місці обробки.

По-четверте, програмне забезпечення повинно бути побудоване за мо­дульним принципом і передбачати можливість його розширення і модифі­кації або заміни окремих модулів.

Для того, щоб задовольнити наведені вище вимоги, розроблюються програми третього рівня. Буде вірніше назвати їх не програмами, а про­грамними системами, оскільки вони включають у свій склад не тільки ве­лику кількість програм, які реалізують окремі функції, але й файли даних. У сукупності з технічними засобами (ЕОМ або локальна мережа ЕОМ, пристрої передачі і перетворювання даних у мережі і телекомунікаційних каналах і ін.) ці програмні системи отримали назву АРМ (автоматизова­них робочих місць).

Однією з перших, найбільш вдалих розробок, що мають гарні перспек­тиви, слід вважати розроблену також в НДІАСБ м. Києва систему ИНВЕНТГРАД (АРМ Іюкенера-Геодезиста - АРМІГ).

Розглянемо можливості систем АРМІГ для того, щоб скласти чіткішу уяву про програмне забезпечення третього рівня. Система ИНВЕНТГРАД - це меню-орієнтована система, тобто така система, в якій користу­вач управляє ходом процесу обробки даних за допомогою різних меню. При вході у систему (тобто при її запуску) ИНВЕНТГРАД подає вибір з головного меню потрібного класу задач. Одним з пунктів да­ного меню є "Обробка геодезичних мереж", що відповідає змісту даного розділу.

Під час вибору даного пункту головного меню користувачем картинка на екрані дисплею ПЕОМ заміниться іншою. Тепер користувачу вже за­пропоновано меню обробки геодезичних мереж .

Пунктами даного меню є:

- обробка мереж полігонометрії і теодолітних ходів;

- обробка нівелірних мереж;

- обробка лінійно-кутових мереж;

- тригонометричне нівелювання;

- маніпулювання даними каталогу пунктів;

- різні інженерні розрахунки.

Припустимо, що користувач вибрав перший пункт даного меню, тобто обробку мереж полігонометрії і теодолітних ходів. У цьому випадку йому буде запропоноване нове меню пунктами його є: в від даних з клавіатури;