Сторінка
5

Проведення топографо - геодезичних робіт при розпаюванні земель колективної власності

3.3.4. Основні вимоги до побудови геодезичної мережі 3 класу

Геодезична мережа 3 класу будується з метою збільшення кількості пунктів до щільності, яка забезпечує створення знімальної основи великомасштабних топографічних та кадастрових зйомок. Вона включає геодезичні мережі 3 та 4 класів, які побудовані згідно з вимогами "Основних положень 1954-1961 pp.", та нові мережі 3 класу, що визначаються згідно з вимогами цих "Основних положень".

Нові пункти геодезичної мережі 3 класу визначаються відносними методами супутникової геодезії, а також традиційними геодезичними методами полігонометрії, тріангуляції та трилатерації. При цьому середньоквадратична помилка визначення взаємного положення пунктів в плані повинна бути не більшою 0,05 метра.

Вихідними пунктами для побудови геодезичної мережі 3 класу служать пункти астрономо-геодезичної мережі 1 класу і геодезичної мережі 2 класу.

У геодезичній мережі 3 класу за можливістю повинна забезпечуватись видимість (земля-земля) між суміжними пунктами мережі, а в разі її відсутності на пункті закладається два орієнтирних пункти згідно з вимогами цих "Основних положень".

Полігонометрія — один з традиційних, найбільш поширених методів створення планових геодезичних мереж усіх класів і розрядів.

Комплекс робіт при створенні планових геодезичних мереж методом полігонометрії складається з таких процесів:

проектування полігонометричних мереж;

рекогностування полігонометричних ходів;

виготовлення і закладання центрів;

вимірювання кутів;

вимірювання сторін;

прив'язка полігонометричних мереж до пунктів вищого класу;

попередня обробка результатів польових спостережень;

вирівнювальні обчислення в полігонометрії.

Розглянемо комплекс полігонометричних робіт на прикладі створення мереж згущення 4 класу, 1 і 2 розрядів.

Попередня оцінка точності мережі полігонометрії.

Методом послідовних наближень.

В залежності від форми мережі, кількості ходів, конфігурації, наявності вихідних даних, проекти полігонометричних мереж оцінюють різними методами. В усіх способах оцінки точності проектів полігонометричних мереж, початковими даними є середні квадратичні помилки ходів Мі і відповідно до цього вираховують без врахування помилки вихідних даних. В результаті обчислень отримують середні квадратичні помилки вузлових точок. За значенням цих помилок і помилок початкових пунктів ходів визначають.

(1)

а після цього І загальну помилку в кожному ході

(2)

Метод послідовних наближень, запропонований проф. Б.А. Літвіновим, простий за своїм застосуванням і його часто використовують в геодезичній практиці. Суть методу така: у першому наближенні система ходів, які сходяться в кожній вузловій точці, розглядається як окрема система, що спирається на пункти, помилки визначення положення яких дорівнюють нулю. В кожному ході за формулою визначають очікувану середню квадратичну помилку, а потім - середню квадратичну помилку положення кожної вузлової точки, тобто обчислення виконують за методикою середньовагового.

В наступному наближенні за помилки вихідних даних приймають визначені помилки вузлових точок з попереднього наближення і т.д. Наближення продовжують до тих пір, доки в двох останніх наближеннях будуть отримані практично однакові середні квадратичні помилки вузлових точок.

У другому наближенні ваги ходів визначимо з врахуванням ваг (середніх квадратичних помилок) вузлових точок.

В третьому наближенні вагу вузлової точки обчислимо з врахуванням ваг інших вузлових точок у другому наближенні. Наближення здійснюємо доти, доки у двох останніх наближеннях не отримаємо практично однакові результати.