Сторінка
1
ВСТУП
З набуттям України незалежності велике значення набувають роботи пов'язані з розпаюванням і приватизацією земель колишньої колективної власності.
Розпаювання земель державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Розпаюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам,
сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі державних сільськогосподарських підприємств.
Розпаювання земель державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Розпаювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
При розпаюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.
Вартість земельної частки (паю) для кожного підприємства, кооперативу товариства визначається виходячи з грошової оцінки переданих у колективну власність сільськогосподарських угідь, що обчислюється за методикою грошової оцінки земель, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та кількістю осіб, які мають право на земельну частку (пай).
Розміри земельної частки (паю) обчислюються комісіями, утвореними у підприємствах, кооперативах, товариствах з числа їх працівників. Рішення щодо затвердження обчислених цими комісіями розмірів земельної частки (паю) по кожному підприємству, кооперативу, товариству окремо приймається районною державною адміністрацією.
Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадиться відповідною районною державною адміністрацією.
У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі, згідно розробленого проекту розпаювання, в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.
Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.
Велику питому вагу при розпаюванні земель займає топографо геодезичні роботи.
Саме проведення топографо - геодезичних робіт при розпаюванні земель колективної власності є темою даної дипломної роботи.
1. Характеристика об’єкту дослідження
1.1 Фізико - географічне вивчення та економічна характеристика об’єкту.
Об’єктом дослідження в даній дипломній роботі землі Дружнівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області.
Об’єкт розташований на відстані 40 км. від обласного центру м. Хмельницька та на відстані 8 км від районного центру Красилів.
Клімат Красилівської міської ради помірно-континентальний, вологий, що зумовлено його географічним положенням в помірних широтах.
Середньорічна температура повітря становить 7,9- 8,0.0 Особливостями річного температурного режиму являється м’яка зчастими відлигами зима і помірне тепле літо.
Зима починається з кінця листопада – початку грудня, а закінчується в перших числах березня. Тривалість її – 100 - 105 днів. Найхолодніший місяць року – січень,коли середня температура повітря сягає 4,5 – 60 морозу (абсолютний мінімум -350). Зимові похолодання вчасто змінюються потепліннями, коли в денний час температура піднімається вище нуля.стійкий покрив (10 -20 см ) зберігається не більше 2.5 – 3 місяців (грудень – січень). Різкі і довготривалі похолодання при малій потужності снігового покриву створюють небезпеку озимині.
Зимою висока відносна вологість повітря – 90%. Швидкість вітру посилюється, переважають вітри північно – західного і південного напрямку. На початку березня починається весняне танення снігу.
Весняний період з температурами від 0 - 150 триває з початку березня до середини травня. Період, коли температура перевищує 50, починається в кінці березня – початку квітня. В кінці квітня починається період активної вегетації (з температурою вище 100). Останні весняні заморозки закінчуються в кінці квітня. Одночасно, з підвищенням температур збільшується кількість ясних днів. Знижується відносна вологість повітря: уже в 0квітні можливі засушливі дні, коли вологість може знизитись до 30%. Збільшується кількість опадів, яких у травні випадає 60 – 65мм. В квітні спостерігаються перші грози. В цілому, весняний період характеризується нестійкою погодою.
Літо в Красилівському районі помірно тепле з досить високою відносною вологістю повітря. Початок літа визначається стійким переходом температури повітря через 150. І триває воно з середини травня до середини вересня. Найтепліший місяць червень, середня температура повітря 180 абсолютний максимум 400. Кількість опадів в літній період збільшується, становить 400мм. Засушливі роки бувають рідко (не більше разу в 8 – 10років). Режим опадів особливо сприятливо впливає на розвиток озимих культур. Додатні температури складають до 90% всієї суми річних температур. Це сприяє вирощуваню цілого ряду сільськогосподарських культур: зернових, технічних, овочевих і плодових.
Осінній період, з температурою повітря від 150, наступає на початку другої декади вересня і тягнеться до кінця листопада – початку грудня.Стоїть тепла порівняно ясна погода. Відносна вологість досить висока,наприклад,в жовтні становить 60 – 65%. Восени збільшується кількість хмарних днів, частіше утворюються тумани.