Сторінка
1

Підготовка фахівців у галузі менеджменту соціокультурної діяльності: нові завдання в умовах інформатизації суспільства

Стрімке розширення інформаційно-технологічної сфери суспільства, впровадження засобів інформатизації у всі сфери життєдіяльності веде до усвідомлення того, що діяльність з інформатизації потребує поєднання завдань і цілей науково-технічного прогресу із гуманістичними цінностями.

Нові виклики інформаційного суспільства, суперечності розвитку, почасти навіть загрози сталому розвитку суспільства і безпечній життєдіяльності особистості, а також безліч прикладів нераціонального, а інколи і навмисно руйнівного застосування сучасних інформаційних систем, спонукають і науковців, і практиків до висновку, що процеси інформатизації не можуть і надалі розвиватись у руслі технократичних установок. Сьогодні актуальним є підхід до інформатизації, який виходить за межі суто технічного і технологічного розвитку, акцентуючи увагу на соціально-культурному контексті з орієнтацією на розвиток людини.

Означених проблеми актуалізують підготовку фахівців з кваліфікацією «менеджер комп’ютерно-інформаційних систем» за спеціальністю «Менеджмент соціокультурної діяльності», яка є прикладом унікального синтезу соціокультурної та інформаційно-управлінської діяльності із забезпечення соціально-інформаційних процесів у суспільстві, спрямована на забезпечення широкого спектру духовних, культурних, освітніх інформаційних потреб людини із використанням сучасних інформаційних технологій.

Проблеми взаємовпливу трьох макросистем: особистість — культура — суспільство у нових інформаційно-технологічних умовах потребують пошуку шляхів розв’язання виниклих суперечностей на основі парадигми гуманізації освіти. Відбувається теоретична і методологічна рефлексія проблеми гуманізації всіх рівнів і ланок освіти в умовах інформатизації суспільства. Не маючи змоги здійснити аналіз праць усіх науковців, чиї публікації присвячені означеним питанням, звернемо увагу на ті, що стосуються гуманізації напрямів освіти, полярних за змістом і спрямованістю майбутньої діяльності фахівців. Найбільш рельєфно проблеми соціально-культурної спрямованості підготовки майбутнього фахівця постають у працях, присвячених:

· теоретичному аналізу дегуманізації інженерної діяльності та інженерної освіти, відчуження наукового і технічного прогресу від культурних цінностей (В.І. Шубін, Ф.Е. Пашков [1]);

· розвиткові бібліотеки і бібліотечної професії в умовах комп’ютеризації бібліотек, аналізу змін у бібліотеці крізь призму співвідношення її базових цінностей і сучасних технологічних пропозицій, питанням бібліотечної професіології (А.С. Чачко, [2]).

Аналізуючи розвиток цих видів діяльності в умовах інформатизації, фахівці роблять такі висновки:

· відбувається відчуження науково-технічного прогресу від культурних цінностей, відставання морального розвитку людини від технологічного розвитку суспільства, отже, необхідний відхід від принципів індустріалізму у соціальному житті, що потребує гуманітарної трансформації технічної діяльності і технічної освіти у її нинішній формі на іншу, яка враховує людський і екологічний імперативи;

· бібліотечна діяльність і інформатизація суспільства існують для людини, а не поза людиною, всупереч їй або проти неї, отже у бібліотечній діяльності (і освіті) зберігається погляд на видатні технічні і технологічні пропозиції прогресу (Інтернет, створення електронних бібліотек, прогнози щодо перспектив розвитку бібліотечної професії відповідно до ролі електронних технологій у майбутньому бібліотеки) як на збільшення сутнісних можливостей бібліотеки і залишається незмінним ставлення до читача як до центральної фігури бібліотечної справи.

Дослідники стурбовані існуючим (інженерна освіта) і можливим (переглядом ролі бібліотекаря у суспільстві внаслідок розповсюдження нових технологій) відчуженням підготовки і майбутньої діяльності фахівців (і тих, що розробляють інформаційні системи, і тих, що використовують їх у своїй професійній діяльності) від гуманістичних цінностей.

Проблеми підготовки фахівців в галузі впровадження нових інформаційних технологій (які, фактично, є посередниками між розробниками і замовниками ІТ-проектів) розглядались також у наших роботах [3,4]: було виконано побудову комплексної моделі менеджера інформаційних систем, розглянуто доцільність його підготовки за спеціальностями нетехнічного спрямування («Менеджмент організацій», «Документознавство та інформаційна діяльність», «Бібліотекознавство та бібліографознавство»). Однак, суперечності, що існують і загострюються із розвитком інформатизації суспільства, актуалізують підхід до підготовки фахівців у контексті розгляду діяльності із впровадження і використання комп’ютерно-інформаційних систем, як феномену культури, акцентуючи соціально-культурну спрямованість інформатизації та інформаційної діяльності. Отже, необхідне дослідження педагогічних основ підготовки менеджерів комп’ютерно-інформаційних систем за спеціальністю «Менеджмент соціокультурної діяльності» у взаємообумовленості зв’язків у системі: суспільна потреба — зміст професійної діяльності — зміст професійної підготовки.

Провідна у сучасній практиці інформатизації тенденція у пріоритетах розвитку її складових — спочатку комп’ютеризація, під якою розуміється процес вдосконалення засобів пошуку і обробки інформації і насичення (часто безсистемне) всіх сфер соціальної практики комп’ютерами, а вже потім — інтелектуалізація — процес розвитку знань і здатностей людей до сприйняття і створення інформації, — реалізує не діалектичний, а антагоністичний варіант їх взаємодії і взаємозв’язку. Комп’ютеризація суттєво випереджає за темпами можливості людини у сприйнятті, пошуку інформації, формуванні інформаційних потреб, що має для суспільства відповідні соціальні наслідки — інформаційну, освітню і соціальну нерівність, загрозу інформаційній безпеці людини. На практиці спостерігається протиріччя людини з новим інформаційним середовищем, обумовлене швидким зростанням потоків інформації. Серед тривожних ознак сучасної інформаційно-технологічної реальності — проблеми інформаційної безпеки особистості, інформаційної екології та ін. У зв’язку з цим актуальними залишаються дослідження співіснування у сучасному культурно-інформаційному середовищі двох культур, які істотно відрізняються одна від одної — гуманітарної і технократичної і все глибше відчувається такий аспект інформатизації як необхідність формування інформаційної культури — як суспільства уцілому, так і кожної особистості зокрема.

Об’єктивно існує низка суперечностей, пов’язаних як із процесами інформатизації, так і з загальноцивілізаційними трансформаційними процесами. Зокрема, можна бачити, що:

· динаміка соціокультурних змін пов’язана із глибокою за змістом і глобальною за масштабом технологічною, соціальною і культурною трансформацією, зародженням нової культури — культури постіндустріального, інформаційного суспільства;