Сторінка
7
За відсутності батька дівчинка, зазвичай, переймає стиль жіночого домінування ( хоча і не зрозуміло- над ким ), але в той же час відчуває незадоволення від того, що відсутня чоловіча фігура в її житті, здатна протистояти одноособній владі матері і бути взірцем незалежності і сили. Ця нереалізована потреба дає про себе знати надалі. І жінка губиться перед вибором, яку стратегію використати - чи наслудувати засвоєний взірець і стати комусь опорою, або шукати насичення своєї глибинної потреби і самій на когось опертися.
Хлопчик, котрого виховувала мати, безумовно, більше схильний до набут-тя синової позиції. Однак будь-яка людина в своєму віковому розвитку проходить більш або менш виражений етап підліткового бунту, коли норми і цінності старшого покоління критично переосмислюється, а іноді й відкидаються. За відсутності батька цей своєрідний бунт виявляється спрямованим проти установок, прищепле-них матір`ю. В результуті хлопчик починає обурюватися будь-якому жіночо-му впливу - іноді навіть всупереч здоровому глузду. Легко уявити, який жорстокий та непередбачуваний буде із нього чоловік.
Відсутність набуття позитивного досвіду.
Все це відноситься до вихідців з неповних сімей, які, на щастя, перебувають у меншості. Однак ні для кого не секрет, що повна сім`я- це не завжди одне й те саме. Деякі батьки й матері, навіть коли не задоволені своїми відносинами, продовжують тягнути сімейну лямку, зробивши таким чином свій вибір між поганим миром і доброю сваркою. Навіть якщо подружні позиції несумісні, чоловік і дружина пробують їх примирити, образно кажучи, цементують будинок штукатуркою. Їх підростаюча дитина опиняється в двозначному становищі відносини батьків не можуть служити їй позитивним прикладом і вона несвідомо засвоює, до чого не треба прагнути в сімейному житті. А от як треба себе вести- навчитися цьому просто немає можливості.
Описана схема підходить лише до консервативного типу сім`ї, побудова-ного на відносинах домінування - підпорядковування. А сучасний ідеал сімейних відносин дуже далекий від цієї авторитарної моделі.
Нині, створюючи сім`ю, більшість людей мріють про демократичний, рівноправний союз, де права одного не порушать прав іншого, де відповідальність взаємна, а обов`язки справедливо розподіляються. Зрозуміло, що в такий союз погано вписується будь-яка із названих позицій. Важливо сказати, що яскраво виражена батьківська чи дитяча позиція перешкоджає розвитку справжніх гармонійних відносин. Кожний із нас в нашому сімейному будинку опирається на іншого і водночас служить йому опорою. Якщо порушити цей баланс, вся конструкція руйнуватися. Щоб цього не вивикло, бажано уникати крайнощів у подружніх відносинах. Як у всьому іншому.
В якому б варіанті не складались індивідуальні позиції, існує декілька загальних принципів, котрі варто знати.
Розподіл ролей у сім`ї- справа цілком індивідуальна. Не намагайтесь приміряти до себе правила і еталони, котрі вам, може, й не підходять. Ви з`єднали свої долі, щоб радувати одне одного, а не для того, щоб відповідати уявлення про ідеальну сім`ю інших людей.
Якщо ви незадоволені тим, як до вас ставиться чоловік, недоречно осуджувати його. Навпаки, своєю поведінкою демонструйте задоволення від того, що вас влаштовує.
Взаєморозуміння між близькими людьми ніколи не буває абсолютним. Більшість проблем людина створює собі сама, тому не поспішайте звинувачувати партнера, якщо вас щось не влаштовує.
Більшість проблем людина створює собі сама, тому не поспішайте звинувачувати партнера, якщо вас щось не влаштовує.
Уникайте споживацького ставлення один до одного, не розцінюйте патрнера як джерело задоволення ваших потреб - спільні, і варто їх задовольняти спільно.
Бажаючи майбутнього сімейого щастя своїм дітям, виховуйте їх не стіль-ки повчаннями, скільки власним прикладом. Пам`ятайте хороший сім`янин, як правило, виростає в хорошій сім`ї.
2.Профілактична робота та просвіта батьків
Основні засади гуманістичного підходу до виховання дитини: 1. Основну увагу слід приділяти не стільки корекційної поведінки дитини, скільки налагодженню з нею довірливих стосунків.
2.Дитину треба поважати і любити, незважаючи на її вади.
3.Вчинки дитини треба не засуджувати, а аналізувати й розуміти.
4. Важливо ставити перед дитиною конкретні вимоги й давати чіткі пояснення,чому в конкретній ситуації слід діяти так, а не інакше.
5.Не можна критикувати дитину за неуспішність, порівнюючи її з іншими од-нолітками.
6.Помилки дитини – це, насамперед, помилки того, хто виховує
7.Треба уважно слухати дитину, заохочуючи, її ділитися своїми турботами, співчувати їй під час розмови, схиляти до прийняття правильного рішення.
8. Психолог – гуманіст Росе Кемпел рекомендує:
“Коли дитина порушує правила поведінки, запитайте насамперед себе, що ди тині потрібно, чого їй не вистачає?
9. Доведено, що дитина сприймає поведінку педагога ( батька ) як зразок для нас-лідування. Дорослий повинен бути для дитини зразком у всьому.
Як успішно провести зустріч з батьками.
Щоб створити комфортну, невимушену атмосферу, використовуйте нетрадиційні методи представлення учасників. Наприклад, запропунуйте батькам відрекомендуватись, називаючи своє повне ім`я та пригадуючи як їх називали в дитинстві, розповідаючи про свої справи або про те, що сказала їм їхня дитина, коли виходили з дому. Виявляйте творчість у пошуках методів представлення і намагайтесь урізноманітнювати їх.
Основні правила.
Заохочуйте батьків до активного обговорення . Цого можна досягти, ставлячи запитання, які потребують розгорнутої відповіді, або ділячи учасників на пари чи невеличкі групи, в яких батьки почуватимуться вільніше і де їм легше буде висловити свою точку зору.
Проводьте зустріч з батьками у затишному, зручному приміщені.
Якщо є така можливість, поставте стільці колом, щоб усі бачили один одного й почувалися вільно під час обговорення.
Використовуйте наочність, відео, роздатковий матеріал для підкріплення свого виступу.
Якщо ви розповідаєте про життя дитячого колективу, використовуйте фотографії, магнітофонні записи тощо.
Надсилайте батькам запрошення і звертайтеся в них персонально до кожного.
Завжди давайте час для того, щоб родини могли порозмовляти між собою.
Доповідь робіть короткою. Дорослі недовго концентруються після робочого дня.
Враховуйте інтереси та потреби родин у виборі тематики зустрічі.
Обов`язково долучайте до свого виступу розважальні ігрові моменти.
Рекомендації батькам.
Як допомогти дитині успішно адаптуватися в дитячому садку
1.Шановні батьки! Усвідомте, що ваше хвилювання передається дитині. Щоб запобігти цьому, заздалегідь познайомтеся з вихователем групи та особливостями організації життя в групі.
Завантажити реферат