Сторінка
8
2.Давайте дитині позитивну перспективу і розкажіть, що в дитячому садку багато діток, іграшок, там буде цікаво і добре.
3.Підпорядковуйте домашній режим роботи дитячого садка, особливо дотримуйтесь часу вкладання спати і періодів харчування.
4.Навчіть дитину елементарних навичок самообслуговування.
5.Повідомте вихователя про звички та вподобання вашого малюка.
6.Потурбуйтесь про нервову систему сина чи доньки не залишайте малюка на цілий день з перших днів відвідування дитячого садка.
7.Тримайте тісний зв`язок з персоналом групи і будьте впевнені, що працівники зуміють прийняти вашу дитину й по-материнськи дбатимуть про неї.
Діти вчаться з того, що бачать у своєму оточенні.
Якщо дитина зазнає постійної критики, вона вчиться звинувачувати.
Якщо дитина бачить ворожість, вона вчиться битись.
Якщо з дитини насміхаються, вона буде нерішучою.
Якщо дитину постійно присоромлюють, вона почуватиметься винною.
Якщо до дитини терпимі - вона вчиться бути терпимою.
Якщо дитину підтримують - вона вчиться бути впевненою.
Якщо дитину хвалять – вона вчиться цінувати інших.
Якщо з дитиною поводяться справедливо - вона вчиться справедливості.
Якщо дитина почувається в безпеці - вона вчиться довіряти.
Якщо дитину хвалять, вона вчиться поважати себе.
Якщо дитину приймають і поводяться з нею по-товариськи – вона вчиться бачити любов у цьому світі.
Правила покарання.
Покарання не має шкодити здоров`ю- ані фізичному, ані психічному. Воно має бути корисним.
Якщо є сумніви щодо покарання, не карайте. Навіть якщо ви зрозуміли, що надто м`які, довірливі та нерішучі. Ніякої „профілактики,” ніяких покарань „про всяк випадок”.
За один раз – одне покарання. Навіть якщо поганих вчинків скоєно декілька, покарання має бути тільки одне, за все одразу, а не по одному за кожний вчинок.
Краще не карати, ніж карати із запізненням.
Покарати- пробачили. Інцидент вичерпано. Сторінку перегорнуто. Про старі провини - ані слова. Не заважайте дитині почати життя спочатку.
Без приниження. Щоб не сталося, якою б не була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як ваша перемога над її слабкістю як приниження. Якщо дитина вважає, що ви несправедливі, покарання не подіє, а зашкодить.
Дитина не повинна боятися покарання, вона має боятися не вашого гніву, а вашого засмучення.
Спілкування впродовж дня.
1.Вранці піднімайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашніх прорахунків, особливо незначних, не вживайте образливих слів.
2.Не підганяйте, розраховуйте час – це ваш обов`язок, якщо ж ви цю проблему не вирішили – дитина в цьому не винна.
3.Відправляючи дитину до садочка,(школи) побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, без застережень „Дивись, поводься гарно,” „Щоб не було зауважень” тощо.
4.Забудьте вираз „Чи був ти чемним” Зустрічайте дитину спокійно, дайте їй розслабитись (згадайте, як вам тяжко після напруженого робочого дня.) Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, це не забере багато часу.
5.Якщо дитина замкнулась, її щось турбує, не наполягайте на поясненні її стану, заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.
6.Зауваження вихователя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть з дитиною спокійно.
7.У спілкуванні з дитиною не вживайте умовних речень „Якщо ти будеш добре поводитись, то .”
8.Впродовж дня знайдіть(постарайтесь знайти) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими, повинні бути, її біль її радощі.
9.У сім`ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною. Всі розбіжності щодо виховання дитини узгоджуйте без неї. Коли щось не вдається, порадьтеся з вихователем, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.
10.Завжди будьте уважними до стану здоров`я дитини, коли щось її турбує голов-ний біль, поганий стан. Найчастіше це об`єктивні показники втоми, перевантаження.
11.Навіть діти 7-8р люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова.
Не лінуйтесь зробити це для них. Це їх заспокоїть, зніме напруженя, допоможе спокійно заснути й відпочити. Не нагадуйте перед сном, про неприємні речі, про роботу.Завтра новий день, і дитина повинна бути готова до нього. А допомогти в цьому їй повинні батьки своїм доброзичливим ставленням. Чекати якогось дива від дитини, радісних поривань душі, доброти треба терпляче, відшукувати ці риси в дитині, постійно заохочуючи її.
Поради батькам першокласників.
Хотілося сказати кілька слів не про дітей, а про нас, дорослих, про наше ставленя до їхніх успіхів, що важливіше, до їхніх невдач. Шкода, але ми, батьки часто нетерплячі та егоїстичні, хоча виправдовуємося”хорошими намірами”. Але якимиб не були виправдання наше роздратування, крики, з`ясування стосунків, покарання- все це додактові стресові ситуації постійний дитячий біль від непорозуміння та образи .Чим більші наші старання, чим більше уваги ми приділяємо дітям тим вищий батьківський рівень домагань, тим більша надія і бажаніша нагорода відмінні оцінки. Велике значення для психічного та фізичного здоров`я вашої дитини має правильний режим дня.
Поради для правильного режиму дня.
1.12годин сну з урахуванням обіднього(1-1,5год) для відновлення сил.
2.Після школи не спішіть садити дитину за уроки, їй необхідно, 2-3год відпочити (обідній сон.) Найпродуктивніший час для приготування уроків з 15-16год. Заняття ввечері безрезультатні, завтра доведеться все починати спочатку.
3.Не змушуйте дитину готувати уроки за один раз. Після 20хв занять необхідно 10-15хв”перерви”
4.Під час приготування уроків не сидіть над дитиною,давайте можливість їй працювати самостійно, але якщо потрібна ваша допомога наберіться терпіня.Необхідний спокійний тон та підтримка („ не хвилюйся”, „давай з`ясуємо разом”, „я тобі допоможу,”), похвала,навіть якщо щось не вдається. Не акцентуйте увагу на оцінках (не дарма з письма у тебе одні „2” та „3”).
Якщо ви дотримаєтесь цих порад у вихованні, ваша дитина, виросте врівноваженою та спокійною.
Сім основних правил батьківської поведінки в організації навчання.
Інші реферати на тему «Психологія»:
Творче мислення і сучасні методи його формування у школярів за досвідом С.Н.Лисенкової
Суб'єктивна картина життєвого шляху студентiв: цiннiсний спектр
Мотивація як системна якість особистості ( спроба теоретичної парадигми )
Теорія поетапного формування розумових дій. П. Я. Гальперін (1902 — 1988)
Теорія функціональних систем. К.Анохін (1898—1974)