Сторінка
10
Досить часто серед учнівської молоді виникають і проблеми у міжс-татевих стосунках. Відсутність цілеспрямованого статеваго виховання меже призвести до небажаних наслідків у репродуктивному здоров`ї майбутнього нокоління. Дорослі часто думають, що їхні діти знають уже все, що сто-сується статі. Психологи стверджують, що саме психологічні особливості дівчат і хлопців, нормативна статева поведінка, наслідки ранніх статевих стосунків та засоби контрацепції цікавлять підлітків найбільше, починаючи вже з 6-7 класу. Частково школа вирішує це питання шляхом введення спецкурсу „ Статеве виховання” та „Етика і пихологія сімейного життя”. Як психологічний супровід спецкурсу „Статеве виховання” учням, педа-гогам і батькам обласним науково-методичним центром практичної і со-ціальної роботи розроблено та видано посібник „Основи психосексуальної культури”, де подається необхідна інформація і даються відповіді на основні питання статі у поєднанні з моральними нормами нашого суспільства.
У процесі фомування здорового, повноцінного життя молодих людей велику роль відіграє вміння дорослих зорієнтуватися у складнощах і особливостях молодіжної субкультури, знання про поведінкові реакції, які виникають у цьому віці. Саме ними пояснється пояснюється незалежність багать ох підлітків до різного роду неформальних угрупувань. Надзвичайно важливо дорослим знати вікових періодів, бути обізнаними в питаннях молодіжної суб-культури, обговорювати з дітьми їхні інтереси та уподобання, знаходити шляхи реалізації цих інтересів, залучаючи дитину до відповідних гуртків, секцій, клубів. Цьому сприятимуть такі активні форми роботи з батьками, як тренінги та ділові ігри, психологічна просвіта батьків через батьківські всеобучі, школи педагогічної майстер-ності тощо.
Якщо батьки цікавляться життям дитини, радіють за неї, підтримують її у різних життєвих ситуаціях, тоді й віддача буде відповідною, і посіяне зерно проросте багатим на вдячність врожаєм.
Виховання дитини починається від її народження. Якою вона виросте, значною мірою залежить від її батьків. Батьки в родині мають виконувати функції педагога освітню ( передача життєво значущої інформації), вихов-ну ( засвоєння норм життя в людському суспільстві ), розвиваючу ( підви-щення індивідуального потенціалу ).
Але здебільшого батьки немають спеціальної педагогічної або психологічної освіти. Які ж знання особливо потрібні їм ? Психологічні зняння. Саме вони дають можливість збагнути закономірності розвитку дитини у різні вікові періоди, зрозуміти індивідуальність дитини, з`ясувати психологічний зміст помилок і труднощів у вихованні. Педагогічні знання. Батьки повинні не просто впливати на дитину в конкретних ситуаціях, а вибудувати цілісну, логічно виправдану виховну систему.
Загальна ерудиція. Батьки для дитини спочатку є джерелом інформації про навколишній світ, а згодом - провідником у світі знань і людських взаємин. Нерідко широкий світогляд, здатність відповісти на дитячі запитання стають основою авторитету матері, батька.
У міжнародній теорії і практиці немає термін „виховання батьків”, який значно ширший за змістом. У нього закладена суть, яка виявляється в допомозі батькам у виконанні ними виховної функції і зачіпає всі сторони сімейного життя.
Хто і як може допомогти батькам у вихованні дітей Можливо, саме в школі, яка займається не тільки навчанням, але й вихованням дітей, необ-хідно створити стимулююче середовище для розгортання спеціальної роботи щодо виховання батьків. Для цього можливо використати наступні види та методи роботи: -відкриті уроки для батьків -дні відкритих дверей -батьківські збори -бесіди ( колективні, групові, індивідуальні) -оформлення куточків для батьків -підготовка тематичних папок і ін. Представлені матеріали допоможуть батькам та педагогам об`єднати свої зусилля щодо спільного завдання - виховання гармонічної, всебічно розвинутої особистості.
2.2. Методи визначення сімейної ситуації
Практичне вивчення взаємодії батьків і дітей неможливе без застосування конкретних методів психологічної діагностики. Методики психодіагностики групують за різними критеріями. Виходячи з структурних особливостей методик, виокремлюють чотири групи методів діагностики ставлення бать-ків до дітей - бесіда та інтерв`ю, проективні, опитувальники, цілеспрямо-ване або включене спостереження реальної поведінки і взаємовідносин.
Слід зауважити, що не всі методи підлягають такій класифікації, деякі поєд-
нують у собі елементи різних груп методів.Малюнок дитини може розгляда- тися як своєрідне інтерв’ю, отримане з допомогою художніх засобів, а від- мінністю цього інтерв’ю є його проективний характер, оскільки в малюнку не рідко проявляються такі емоційні переживання дітей, які ними повністю не усвідомлюються або про які діти не хочуть розповідати.
Стосовно предмета діагностики стандартні діагностичні методики О.Шме-льов(1993)поділяє на шість типів:
-Психофізіологічні властивості індивідуальності членів сім’ї.Вивчення цих властивостей пов’зане із завданнями діагностики і прогнозуванням сімей- ної стабільності на основі вимірювання ступеня сімейної сумісності типів ВНД, характеристик темпераменту.
-Характерологічні властивості індивідуальності членів сім’ї.Для діагностики цих властивостей застосовуються особистісні методики, тести-опитувальни- ки на зразок ММРІ, 16 PF, ПДО та ін.
-Характеристики когнітивної сфери членів сім’ї: когнітивний стиль, когнітив-на складність, інтегральні характеристики структури свідомості.
Характеристики ціннісно-мотиваційної сфери членів сім`ї: ціннісні орієнта-ції, сімейні цінності.
Характеристики внутрішньосімейного спілкування і взаємодії. Для їх виз-начення зазвичай застосовують апаратурні та ігрові методики.
У наведеній класифікації очевидним є вузьке розуміння взаємодії, її інтерактивне значення. Якщо ж під взаємодію розуміти більш широке явище, то необхідно, у першу чергу, враховувати важливість спільного вивчення і взаємодії, і відношень. Керуючись такими міркуваннями, вчені поділяють методики діагностики дитячо-батьківських стосунків на дві групи: одні досліджують міжособистісні відносини в системі „батьки-дитина” очима батьків, інші – очима дитини.