Сторінка
1

Сучасні політичні процеси в Криму

Зміст

Вступ.

Розділ І. АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ НА ПОЛІТИЧНІЙ КАРТІ УКРАЇНИ ТА ЇЇ СТАТУС 61.1 Автономна республіка в складі України 6

1.2 Конституційний статус Автономної Республіки Крим 7

Розділ II. ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ В АРК: ЕТАПИ РОЗВИТКУ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ .10

2.1. Перший етап: 1989-1994рр .10

2.2. Другий етап: 1994-1998рр .15

2.3. Третій етап: 1998-2004рр .21

2.4. Четвертий етап: 2005-2006рр 23

Розділ III. ВНУТРІШНІ ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ В КРИМУ .26

3.1. Недосконалість правового регулювання відносин між Києвом та Кримом 26

3.2. Незадоволення політико-правових вимог кримських татар .28

3.3. Невирішеність соціально-економічних і культурних проблем кримських татар 32

3.4. Недостатня присутність в АРК Української мови та культури .36

3.5. Складна міжконфесійна та міжнаціональна ситуація в Криму .38

3.6. Вплив кримінальних угрупувань на діяльність органів влади АРК 41

Розділ IV. ЗОВНІШНІ ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ПОЛІТИЧНУ СИТУАЦІЮ В АРК 42

4.1. Оцінка населення зовнішнього впливу на політичну ситуацію в АРК 42

4.2. Російський фактор 42

4.3. Турецький фактор .47

4.4. Ісламський фактор 49

4.5.Висновки 52

Список використаних джерел та літератури .57

Вступ.

Крим періодично стає простором політичних конфліктів. Ще пам'ятні ті часи, коли Росія й Україна конфліктували з приводу військово-морського флоту. Після врегулювання питання щодо флоту деякі російські офіційні особи (і навіть законодавчий орган Росії) продемонстрували сумнів у державній приналежності Криму. Потім виник конфлікт з приводу статусу татарського населення в Криму. Хтось схильний бачити в цьому конфлікті лише протистояння між реформаторськими кроками уряду та консервативними лівими, а зараз ще і проросійсько налаштованими силамикримського парламенту. Хтось схильний розглядати кримський конфлікт як питання регіональної політики.

Однак, ситуація набагато складніша, аніж тільки політичне протистояння в рамках регіонального конфлікту. Крим – це не просто регіон серед інших регіонів держави. Перебуваючи у складі України, Крим схильний до впливу Росії та Туреччини не менше, ніж впливу України. Крим – суб'єкт не регіональної політики, а геополітики. І ця ситуація таїть у собі декілька загроз, з приводу яких і необхідно зробити рішучі кроки на найвищому державному рівні. Щоб поки досить стабільна ситуація в Криму такою і залишалася.

Існує чотири основні загрози Криму – експансіонізм Росії, вплив лівих настроїв, ісламський чинник та проблема повернення кримських татар. Горезвісна кримінальна активність у Криму, яка не так давно давала багато інформації для журналістів і була реальною загрозою стабільності, останнім часом має стійку тенденцію до зниження. Акцентуація уваги на ній відбувається досить штучно, і кримінальну ситуацію можна розглядати тільки як чинник політичних спекуляцій. У системному ж аналізі злочинність не може розглядатися як системна проблема, якщо не є результатом чиєїсь стратегії, чиєїсь цілеспрямованої діяльності. У той час як стратегічно діючі чинники – Росія, ліві настрої населення, повернення виселених татар і так званий "ісламський чинник" – являють собою системну загрозу, що і становить актуальність дослідження даної теми.

Об’єктом дослідження є Автономна республіка Крим як суб’єкт української політики.

Предметом дослідження є політичні процеси, що відбуваються в Криму.

Метою даної роботи є дослідити сучасні політичні процеси в Криму та чинники, які їх визначають, а також роль Криму як дестабілізуючого фактору в Україні.

Завдання роботи:

Ø дослідити роль та статус Криму в складі України;

Ø проаналізувати основні чинники, що формують конфліктну ситуацію в АРК;

Ø розглянути Крим як основну проблему українсько-російських стосунків.

Методологічною основою дослідження обраний діалектичний метод наукового пізнання суспільно-політичних процесів та явищ, який дає змогу розглядати їх у розвитку, зв'язку між собою і з суспільством, виявити сталі закономірності та тенденції і їх складові. Основою дослідження стали також спеціальні наукові методи системного, історичного та структурно-функціонального аналізу. Історичний метод використовувався насамперед для дослідження генези розвитку політичних процесів; системно-функціональний – для виявлення чинників, що вплинули на сучасний період розвитку політичних прцесів у Криму, місця та ролі органів державної влади Криму в даних процесах.

Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел та літератури.

В першому розділі містяться передумови набуття автономії та основні конституційно-правові засади Автономної республіки Крим.

У другому розділі аналізуються етапи та тенденції розвитку політичної ситуації в АРК. Якщо на першому етапі (1989-1994рр.) на півострові наростали негативні тенденції, то другий етап (1995-1998рр.) характеризувався певною стабілізацією ситуації. На наступному етапі, після ухвалення нової Конституції АРК (грудень 1998р.), зберігаються окремі негативні тенденції; електоральні орієнтації населення півострова, порівняно з загальноукраїнськими, зміщені вліво. Новий етап, який розпочався після "помаранчевої революції", започаткував нову еру відносин в Криму.