Сторінка
3

До проблеми використання коп'ютерних технологій у сучасних музикознавчих дослідженнях

У “Трьох етюдах” М. Рославця використовується акордовий комплекс, що включає від семи до одинадцяти звуків. У функціональному плані акордовий комплекс (“синтетакорд”) являє собою константний інтонаційний центр, з якого утворюється вся тканина твору. Основою організації музичної тканини Етюду №1 М. Рославця є звукорядний принцип, що включає одинадцять звукоелементів, які були розміщені у висхідній квартово-секундовій послідовності тонів (аналогічно П'єсі №3 О. Скрябіна), де поєднуються елементи цілотоновості та хроматики.

Аналіз перших чотирьох тактів дозволив визначити, що при плавності голосоведення у структурах зберігається принцип симетрії з виявленням фактурної комбінаторики. В Етюді №2 аналогічно до першого етюду виявляється звукорядний принцип, що складається з семи звукоелементів так, у перших чотирьох тактах можна виокремити два параметри: перший полягає у регістровому перехрещенні звукоелементів, другий - у вертикалізації звукоелементів у вигляді симультанного комплексу; у другому такті ці параметри визначаються комбінаторними перестановками звукоелементів і репрезентують симультанний комплекс першого такту у часовій горизонтальній проекції.

На основі проведеного аналізу ряду музикознавчих робіт, що представляють різні аспекти проблеми кодування інформації, формалізації матеріалу, що простежуються у теоретичному музикознавстві, композиторській творчості, навчальному процесі, та одержання результатів нашого дослідження можна зробити певне узагальнення в плані перспектив включення та продуктивного використання комп'ютерних технологій у різних напрямах сучасної музичної культури.

Огляд робіт є свідченням спрямованості зусиль науковців, при складності об'єктів дослідження та збільшенні кількості інформації, створення систем, наділених властивістю узагальнення значних масивів даних, які дають можливість оперативного користування ними.

У теперішній час інтеграція, каталогізація численних масивів інформації, її віднаходження стали можливими завдяки комп'ютерним технологіям (мається на увазі Інтернет, існування значної кількості інформаційно-пошукових систем).

Сучасний рівень розвитку комп'ютерних технологій дозволяє створювати бази даних, що зберігатимуть численні важливі результати досліджень у різних галузях мистецтвознавчої науки з їх подальшим поповненням і перспективою у користуванні існуючою інформацією.

Дане дослідження проведене за допомогою трьох програм, розроблених автором на мові програмування “СІ”.

Список використаної літератури

1 .Аствацатрян Л. ЭВМ в создании серийного материала симфонии //Первый Всесоюзный семинар по машинным аспектам алгоритмического формализованного анализа музыкальных текстов, Ереван-Дилижан , 27.Х-1.ХІ 1975: Материалы.-Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1977.-С.244-245 ; 2. Бухарев Р.Г., Рытвинская М.С. Моделирование творчества на примере сочинение восьмитактной мелодии //Тезисы докладов науч . конф . Казанского ун-та . – Казань, 1961. – С.51-54; 3. Бухарев Р.Г., Рытвинская М.С. О моделировании вероятностного процесса, связанного с сочинением песенной мелодии //Ученые записки Казанского ун-та: Вып.122.- Казань, 1962.- №4. – С.89-92; 4. Гаспарян Е. Об одном эксперименте построения информационно-поисковой системы музыкального фольклора //Первый Всесоюзный семинар по машинным аспектам алгоритмического формализованного анализа музыкальных текстов , Ереван-Дилижан , 27.Х-1.ХІ.1975: Материалы.-Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1977.-С.262-265; 5. Герасимова-Персидская Н.А. Роль ЭВМ в изучении рукописей cтаринной музыки //Первый Всесоюзный семинар по машинным аспектам алгоритмического формализованного анализа музыкальных текстов, Ереван-Дилижан , 27.Х-1.ХІ. 1975: Материалы.-Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1977.- С.240-243; 6. Гошовский В. Алгоритмическое кодирование ритмических форм синтагм //Первый Всесоюзный семинар по машинным аспектам алгоритмического формализованного анализа музыкальны текстов, Ереван-Дилижан , 27.Х-1.ХІ.1975: Материалы.-Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1977. – С.211-216; 7. Гошовский В.Л. Многомерная жанровая клас c ификация армянских песен //Первый Всесоюзный семинар по машинным аспектам алгоритмического формализованного анализа музыкальных текстов, Ереван-Дилижан , 27.Х-1.ХІ.1975: Материалы.-Ереван: Изд-во АН АрмССР,1977.- С.202-208; 8. Джалалян Г., Гошовский В. Классификация и каталог мелодических форм //Первый Всесоюзный семинар по машинным аспектам алгоритмического формализованного анализа музыкальных текстов, Ереван-Дилижан , 27.Х-1.ХІ.1975: Материалы.- Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1977.-С.186-190; 9. Зарипов Р.Х. Кибернетика и музыка. – М.: Наука, 1971. – 236с. ; 10. Мартиросян Х., Гошовский В. Классификация и кодирование звукорядов //Первый Всесоюзный семинар по машинным аспектам алгоритмического формализованного анализа музыкальных текстов, Ереван-Дилижан , 27.Х-1.ХІ.1975: Материалы.-Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1977.-С.179-185; 11. Навасардян В., Гошовский В., Киракосян А. Классификация и каталог поэтических текстов //Первый Всесоюзный семинар по машинным аспектам алгоритмического формализованного анализа музыкальных текстов, Ереван-Дилижан , 27.Х-1.ХІ.1975: Материалы.-Ереван: Изд-во АН АрмССР. 1977.-С.193-196; 12. Оганесян С., Терещенко А., Ягджян В. Краткое сообщение о возможности универсальной многоуровневой системы автоматизированного поиска //Первый Всесоюзный семинар по машинным аспектам алгоритмического формализованного анализа музыкальных текстов, Ереван-Дилижан, 27.Х-1.ХІ.1975: Материалы.-Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1977.-С.266-267; 13 . Рудь И.Д., Цуккерман И.И. О возможности теоретико-информационного подхода к некоторым проблемам музыкального мышления и восприятия //Проблемы музыкального мышления: Сб.статей.-М.: 1974.-С.207-229.