Сторінка
1

До проблеми використання коп'ютерних технологій у сучасних музикознавчих дослідженнях

Прикметна особливість сучасного рівня розвитку цивілізації - існування значної кількості інформаційних потоків, що стало наслідком інтенсифікації процесу розгортання комп'ютерних технологій (інформаційно-пошукові системи, програмне забезпечення) у різноманітних напрямках інтелектуальної діяльності (дослідницької, творчої, освітянської).

Створення баз даних для інформаційно-пошукових систем, програмне забезпечення дозволяють фіксувати та зберігати значні масиви інформації у вигляді своєрідних кодів. Виявлення кодів, в свою чергу, дозволяє використовувати їх як ключі для одержання доступу до інформації.

Одним із напрямків розвитку сучасного музикознавства є дослідження, які використовують апарат точних наук, що створює можливість для розробки різноманітних програм (для навчального процесу, композиторських, виконавських та ін.). Якщо зробити бліц-екскурс етапів опанування музикознавчою наукою теоретичних положень логіко-математичних закономірностей (комбінаторика, теоретико-множинні та алгебро-логічні властивості) і проаналізувати основоположні принципи (блок-схеми) комп'ютерного програмування, то можна простежити спільність принципів у структурі побудови ряду операцій при дослідженні об'єкту аналізу та створенні формалізованої моделі.

Дана стаття не ставить за мету подати повний огляд численної кількості робіт, що певною мірою мають виходи на комп'ютерне програмування. Наведемо аналіз деяких з них, при тому за класифікацією: навчальний процес, каталогізація фольклорних зразків з точки зору принципів формотворення, ладозвукорядної побудови, жанровості, структури тексту та ін., теоретичне музикознавство.

Проблеми використання програмного забезпечення у навчальному процесі висвітлюються у роботі Р.Х. Заріпова “Кібернетика і музика” ( 9). У розділі “Розв”язання задач з гармонії на обчислювальній машині” автор пропонує систему оцінки та вибір з множини акордів, які можливо та допустимо використовувати для певного звуку мелодії. Описані способи побудови акордів у відповідності до певного звуку мелодії. Принцип добору акордів у програмі імітує процес гармонізації мелодії при розв”язанні задач з гармонії у музичних навчальних закладах.

Розділ “Аналіз гармонізацій за допомогою програми-екзаменатора” має до діла програму по моделюванню функцій екзаменатора та студента при розв”язуванні задач з гармонії. Програма здійснює перевірку правильності розв”язання задач при гармонізації мелодії або басу. Вихідною інформацією є запис гармонізації закодованим способом. У такому ж вигляді друкуються вказівки про помилки або небажані послідовності акордів.

Крім того, автор обґрунтовує застосування методу моделювання при вивченні творчих процесів. При моделюванні наближено відтворюються характерні та специфічні риси процесу дослідження, закономірності, що виявляються у логічних, статистичних, кореляційних залежностях, у яких діє стохастичний фактор (зокрема, ймовірнісні принципи були використані дослідником при моделюванні одноголосних мелодій і віршованих ритмічних послідовностей, вивченні закономірностей і різних прийомів варіаційного розвитку мелодії).

Цікаві результати в плані можливостей створення музичних творів одержані у дослідженнях А.М. Колмогорова та його наукової групи, які дозволили зробити висновок стосовно об'єктивності інформаційно-статистичних даних при визначенні закономірностей поетичного стилю. Використовувалися статистичні структури мелодій для машинного “компонування” музичних творів.

У статтях математиків Казанського університету Р.Г. Бухарєва і М.С. Ритвинської “Моделювання процесу творчості на прикладі восьми- тактової мелодії” (2) та “Про моделювання імовірнісного процесу, пов'язаного із створенням пісенної мелодії” (3) добір кожної ноти відзначається лише попередньою нотою, інтервал відбирається випадково за таблицею випадкових чисел у відповідності із заданим розподілом частот, ритмічний малюнок представлений константним параметром. Автором була здійснена спроба створення мелодії на заданий віршований текст за допомогою комп'ютерної програми.

Різні аспекти проблеми каталогізації і кодування фольклору репрезентовані у працях вірменських музикознавців. Дослідження Х. Мартиросян і В. Гошовського “Класифікація і кодування звукорядів” (10) присвячене узагальненню матеріалу по складанню універсального коду ручних і машинних каталогів звукорядів народних пісень, а також для пошукових й класифікаційних завдань (парадигматизації звукорядів із застосуванням ЕОМ). Передбачається, що результати класифікації музичного матеріалу будуть використовуватися як для статистичної обробки, так і для вивчення ладових систем. Класифікаційна схема складена таким чином, щоб кожному класу звукорядів відповідав цифровий або цифро - літерний код із відповідним найменуванням кожного рядку схеми. Класифікація розроблялася для звукорядів із фіксованою висотою, темперацією та з інтервалами від півтону, а також для звукорядів будь-якого акустичного походження.

Стаття Г. Джалалян і В. Гошовського “Класифікація й каталог мелодичних форм” (8) висвітлює проблеми класифікації мелодичних форм синтагм народних пісень для складання ручного і машинного каталогів. Основною класифікаційною ознакою мелодичних форм визначена композиційна побудова з виокремленням трьох основних класів - порівняльного, контрастного, репризного. Аспекти класифікації поетичних текстів розглядаються у роботі В. Навасардян, В. Гошовського, А. Кіракосян “Класифікація і каталог поетичних текстів” (11). Авторами розроблена класифікація для системи універсального структурно-аналітичного каталогу з питань ритмічної та семантичної побудови поетичних текстів народних пісень з метою програмного видобування та пошуку інформації. Для цього були введені два нові класифікаційні параметри - кількість віршів у строфі та побудова ритмічної формули.

Запропонована В. Гошовським класифікаційна система у статті “Багатовимірна жанрова класифікація вірменських пісень” (7) ставила за мету створення загальнонаціональної (малися на увазі колишні союзні республіки) жанрової класифікації музичного фольклору. Представлена класифікація дозволить враховувати індивідуальні класифікаційні блоки. Важливо відзначити, що основою даної диференціації є закономірності теорії множин, а саме: застосовується властивість додатковості.

Використання можливостей багатовимірної класифікації у перспективі дозволить для всіх існуючих і теоретично віртуальних жанрових найменувань пісень розробити на основі функціонального підходу єдині позначення (числа, коди, ім'я).