Сторінка
2

До проблеми використання коп'ютерних технологій у сучасних музикознавчих дослідженнях

Стаття В. Гошовського “Алгоритмічне кодування ритмічних форм синтагм” присвячена опису розробленого автором методу створення алгоритму операцій та правил кодування з використанням теоретико-множинних принципів. Цікавим й актуальним у плані систематизації музичного матеріалу є повідомлення Е. Гаспарян “Про один експеримент побудови інформаційно-пошукової системи музичного фольклору”, основою якого є аналітична карта В.Л. Гошовського, що містить формалізований аналіз та опис музично-фольклорних текстів. Інформаційна система пошуку побудована за принципом відповіді на поставлені запитання, що значно прискорює пошук необхідних даних для науково-дослідної роботи музиколога.

У повідомленні С. Оганесян, А. Терещенко, В. Ягджян “Коротке повідомлення про можливості універсальної багаторівневої системи автоматизованого пошуку” (12) репрезентується інформаційно-пошукова система з масивами, що інтегрують множину одно типових об'єктів за такими проблемами як: “композитор”, “музичний твір” , “стилі у музиці” та ін., які можуть бути як ізольованими, так і взаємопов'язаними. Такого роду інтеграція масивів дозволяє осягати значне інформаційне поле у будь-якій ієрархічній послідовності при вирішенні конкретної проблеми.

У теоретичному музикознавстві проблемам застосування апарату точних наук, програмуванню присвячено ряд робіт, серед яких - стаття І.Д. Рудь і І.І. Цуккермана “Про можливість теоретико-інформаційного підходу до деяких проблем музичного мислення та сприйняття” ( 13). Авторами подається матеріал, у якому музичний твір може розглядатися у вигляді моделі випадкового процесу, тобто використання певних ймовірнісних закономірностей дозволяє визначати характерні особливості процесу музичного мислення. Крім того, у роботі представлені результати використання вихідного розподілення ймовірностей, що дозволило кількісно проаналізувати деякі риси різних музичних стилів як складно організованих детермінованих систем.

У плані застосування вищенаведених принципів слід також відзначити статтю Н.О. Герасимової-Персидської “Роль ЕОМ у вивченні рукописів старовинної музики” ( 5). Автор відзначає, що методи теорії інформації здогадно знайшли би застосування у теоретичному музикознавстві для обробки статистичного матеріалу у галузі жанрової типології, в плані виявлення еволюційних процесів, визначення характерних особливостей окремих компонентів твору, детермінований зв'язок яких дозволяє доповнити відсутній фрагмент тексту при відновленні, реставрації. У цьому напрямку можливе застосування методу комбінаторної ентропії з урахуванням надмірності тексту.

Сучасне програмне забезпечення дозволяє ефективно здійснювати відтворення самого тексту, тобто його переведення на сучасну нотацію, розшифровування словесного тексту, зведення усіх партій у партитуру. Зокрема, зазначається: було створено музично-словесний інципитний каталог усіх творів, що зберігаються у Києві, до якого додається алфавітний інципитний словесний список із включенням усіх варіантів музичного тексту. Такого роду каталог дозволив визначити повторність творів, встановити авторство, виявити наявність різного музичного матеріалу на один літературний текст. Крім того, за допомогою інципитного каталогу можна простежити сходження та відмінності у матеріалах київських сховищ.

У названій статті Н.О. Герасимової-Персидської також висвітлюються перспективи використання комп'ютерних технологій: відновлення рукописних фондів за допомогою зчитування музичного тексту з фотокопії рукопису та зведення усіх голосів партитури і створення баз даних розшифрованого матеріалу та зведених у партитуру партерних творів дозволить скласти електронний музичний каталог.

У зв'язку з тим, що у нашому дослідженні застосовувався комбінаторний метод аналізу, наведемо його основні принципи.

Вперше термін “комбінаторний”, поняття “комбінаторне мистецтво” сформулював Г. Лейбніц (1646 – 1716). Основою комбінаторного методу аналізу є вивчення комбінаторних конфігурацій, що “сконструйовані” з елементів деякої вихідної множини. Крім того, процес вивчення також включає питання “функціонування” комбінаторних конфігурацій, алгоритми їх побудови.

Підвищений інтерес до комбінаторного методу аналізу обумовлений інтенсивним використанням комп'ютерного програмування. На формування напрямів досліджень впливають два фактори: з одного боку - вибір об'єктів досліджень, з другого - формулювання мети досліджень, що залежить від складності об'єктів вивчення.

Цікавий досвід застосування комбінаторних закономірностей представлений Л. Аствацатряном (“Роль ЕОМ у створенні серійного матеріалу симфонії”) при роботі над другою симфонією, де ЕОМ здійснює пермутаційну обробку гармонічних, звуковисотних та ритмічних серій, що були видобуті композитором із стародавнього вірменського музичного першоджерела (“Птах” Нарекаци, Х століття). При обробці константними лишаються мелодико-інтонаційні та ритмічні формули, а синтезуванню підлягає матеріал розробки.

Проведене нами дослідження можна охарактеризувати як елітарний напрям у сучасній системі комп'ютерних технологій в галузі музичної культури.

Для створення комп'ютерної програми з проблеми пізньоскрябінської гармонічної мови був застосований комбінаторний метод аналізу. Це пояснюється тим, що ідея комбінаторики особливо важлива саме у творах О. Скрябіна, відмінність яких полягає у варіантно-акустичному розвитку музичного матеріалу. Кінцеві результати комбінаторного аналізу акордових структур дозволили простежити динаміку фактурної комбінаторики (на прикладі П'єси №3, ор.56, де фактурний розвиток відзначений вільним включенням звукоелементів, а не точно витриманими структурами), що дозволило виявити дифузні процеси у фактурно-гармонічній системі.