Сторінка
8
Під системою трудових показників слід розуміти сукупність кількісних і якісних вимірників ступеня ефективності застосування живої праці в процесі виробництва .До основних трудових показників належать : трудомісткість виробництва продукції (виробничої програми); продуктивність праці (середньoмісячний ,середньорічний виробіток на одного працівника персоналу або робітника); чисельність персоналу ( середньомісячна середньорічна в т. ч .за категоріями працівників фонд заробітної плати підприємства в т ч за категоріями персоналу і структурними підрозділами ;середня заробітна плата (середньомісячна ,седньорічна по підприємству в т.ч .за категоріями персоналу і структурними підрозділами; загальний фонд робочого часу фонд робочого часу одного середньоспискового робітника, середня тривалість робочого дня( зміни), кількість відпрацьованих днів (змін), годин одним працівником , робітником тощо. [28 с.267]
Роль і значення трудових показників необхідно розглядати з двох сторін – економічної і соціальної. Економічний аспект полягає у тому, що зміна абсолютних і відносних значень трудових показників безпосередньо впливає на кінцеві результати роботи підприємства, фірми, а саме на обсяг виробництва ,собівартість ,прибуток і рентабельність. Соціальне значення трудових показників визначається їх впливом на мотивацію праці, рівень заінтересованості працівників у підвищенні ефективності праці, їх соціальний захист. Крім цього трудові показники тісно пов’язані з іншими оцінними показниками ,зокрема товарної продукції , собівартості ,вартості основних виробничих фондів, прибутку тощо. Вони обов язково враховуються при розробці бізнес- плану підприємства, фірми ,розрахунках інвестицій і капітальних вкладень у виробництво.
Основними джерелами інформації для планування і аналізу трудових показників є: звіт з праці( форма №1 – ПВ місячна); звіт з праці (форма № 2 – ПВ річна); звіт про використання робочого часу( форма № 3 – ПВ квартальна); звіт про виконання норм виробітку і стан нормування праці (форма №4 – ПВ річна); чисельність окремих категорій працівників і підготовка кадрів( форма №6 – ПВ річна); звіт простан умов праці пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах(форма № 1 – ПВ умови праці, річна); звіт про собівартість продукції.( див. дод. 2.3.4.)
Крім вказаних форм звітності джерелами інформації для планування і аналізу трудових показників можуть бути розрахункові відомості по заробітній праці на підприємстві ,розрахунок фонду заробітної плати, наряди на виконання робіт, табель обліку робочого часу, інші документи.
Продуктивність праці - показник економічної ефективності трудової діяльності робітників, що вимірюється кількістю продукції створеної у матеріальному виробництві за одиницю часу. У рамках класичного розуміння продуктивність праці вираховується діленням загального обсягу продукції чи послуг на кількість витраченої на їх виробництво праці або реального годинного виробітку на одного працюючого. Виходячи із сучасного розуміння продуктивність праці – це співвідношення усіх ресурсів праці, капіталу , матеріалів, обладнання, енергії, землі, техніки, технології, інформації до обсягу виготовленої продукції, робіт, послуг ( їх кількості вартості ,доданої вартості). [29 c. 272].
’’Як підтверджують фахівці продуктивність праці в наш час зростає . На один долар заробітної плати український працівник виробляє продукції більше ,ніж у будь-якій іншій країні.А рівень, якість його життя самі знаєте які.Дехто не може відійти від старого міфу про те, що висока заробітна плата може спровокувати інфляцію та високий рівень безробіття…’’ [ 12 c. 6 ].
При плануванні продуктивності праці використовують показник темпів зростання продуктивності праці (Тпп ) як відношення планового рівня продуктивності праці до базисного.
Тпп = ППпл / ППбаз* 100%.
Працівники підприємства поділяються на дві категорії: промислово виробничий персонал (ПВП) , зайнятий виробництвом та його обслуговуванням і персоналу непромислових організацій .Усі зайняті на підприємстві відповідно до класифікатора професій і посад поділяються на категорії: робітники, спеціалісти ,службовці, охорона ,учні.
У практиці обліку персоналу підприємства розрізняють списковий склад ,явочний склад, середньоспискову чисельність і структуру кадрів . До спискового складу працівників підприємствавключаються усі працівники прийняті на постійну сезонну і тимчасову роботу на термін один день і біль ше з дня зарахування їх на роботу.
Чисельність на дату – це показник чисельності працівників спискового складу підприємства на певну дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця включаючи прийнятих і не враховуючи вибулих у цей день працівників.
Від спискового складу працівників слід відрізняти явочний склад, який показує скільки робітників ,що є у списку зявились на роботу. Число фактично працюючих показує чисельність персоналу не лише того, що зявився ,а й того, що фактично розпочав роботу .Різниця між явочним числом і числом фактично працюючих показує кількість осіб, які перебувають у цілоденних простоях (наприклад, через відсутність електроенергії, матеріалів, тощо).
Для визначення чисельності працівників за звітний період розраховують середньоспискову чисельність ,яка використовується для обчислення продуктивності праці ,середньої заробітної плати, коефіцієнтів обороту , плинності кадрів та інших показників.[29 с. 282]
Середньоспискова чисельність працівників за звітний місяць визначається шляхом додавання чисельності працівників спискового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1-го по 31-ше число, включаючи святкові (неробочі) і вихідні та діленням одержаної суми на число календарних днів звітного місяця. Середньоспискова чисельність працівників за рік визначається додаванням середньоспискової чисельності працівників за всі місяці звітного року і діленням одержаної суми на 12.
Структура кадрів підприємства характеризується співвідношенням різних категорій працівників у їх загальній чисельності. Для аналізу структури кадрів визначається і порівнюється питома вага кожної категорії працівників у загальній середньосписковій чисельності персоналу підприємства. Структура кадрів визначається і аналізується по кожному підрозділу. Вона може розглядатися і за такими ознаками, як вік, стать, рівень освіти, стаж роботи, кваліфікація, рівень виконання норм виробітку тощо.
Завантажити реферат