Сторінка
7

Формування показників праці та заробітної плати і методика їх аналізу на підприємстві

Тарифно - кваліфікаційний довідник робіт і професій робітників, обєднані в єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник( ЄТКД), – збірник нормативних документів, які вміщують кваліфікаційні характеристики робіт і професій, згруповані в розділи за виробництвами і видами робіт. За їх допомогою встановлюються розряди робіт, присвоюються кваліфікаціййні розряди працівникам.[38 с.99].

Тарифні коефіцієнти наведено в таблиці2.

Таблиця 2

Тарифні коефіцієнти

Слід зазначити що орієнтовні тарифні ставки наводяться в генеральній тарифній угоді, що укладається один раз на рік за погодженням Кабінету Міністрів України з Українською спілкою промисловців і підприємців та профспілковими організаціями України і в галузевій тарифній угоді. Тарифні ставки генеральної та галузевої тарифних угод є мінімальними гарантіями оплати праці . Підприємства ,які застосовують тарифну систему оплати праці можуть орієнтуватися на них, як на мінімальні ,але ,зазвичай , встановлюють тарифні ставки більші за рекомендовані, виходячи з фінансових можливостей підприємства.[33 с.100].

На основі тарифної системи оплати праці створюються погодинна та відрядна форми оплати праці.

"Існують дві форми заробітної плати: погодинна та відрядна. При погодин­ній заробітній платі встановлюється розмір винагороди залежно від відпрацьова­ного часу. Розмір оплати зростає прямо пропорційно до затраченого на роботу часу. За таких умов розмір оплати за годину множиться на відпрацьований час. За встановлення розмірів погодинної заробітної плати визначається одиниця ви­міру "ціни праці" — ціна години праці. Погодинна ставка оплати праці розрахо­вується діленням денної вартості робочої сили на кількість годин денної праці. Оскільки денна вартість робочої сили менша за створену нову вартість, ці­на праці не відповідає величині вартості. Однак через те, що денна вартість ро­бочої сили розкладається на всі години праці, створюється враження повної оп­лати всієї денної вартості."[21 с. 100]

Погодинна форма оплати праці - це сукупність правил, які визначають співвідношення між мірою праці та мірою винагороди працівників.

Погодинна оплата праці має дві системи: просту погодинну, формула якої залежить тільки від окладу та фактично відпрацьованого часу, та погодинно-преміальну, яка дає змогу винагороджувати працівників з допомогою премій та доплат за досягнення певних кількісних або якісних показників.

Застосування такої системи оплати потребує правильної оцінки кваліфікації працівників, використання обгрунтованих норм обслуговування, нормативів чисельності та нормативних завдань, максимального врахування показників роботи працівника для обгрунтованої виплати премій та доплат.

При відрядній формі оплати праці заробіток нараховується на кожну одиницю виготовленої продукції за встановленими відрядними зразками.

Відрядна форма оплати праці може застосовуватись, якщо необхідно збільшити обсяг виробництва на даному робочому місці, кількісні показники

виробітку, які відображають затрати праці, і якщо є можливість урахувати ці затрати з достатньою точністю. Залежно від способу обчислення виробітку та застосованих видів додаткового заохочення розрізняють такі системи відрядної заробітної плати:

1. Пряма відрядна, коли оплата нараховується тільки за кількість виготовленої продукції за відрядними розцінками . Вона забезпечує значну заінтересованість робітників у підвищенні продуктивності своєї праці, але мало стимулює до поліпшення якості продукції, що випускається, та досягнення високих загальних показників фірми.

2. Непряма відрядна, коли розмір заробітку працівника ставиться у пряму залежність від результатів праці інших працівників, які його обслуговують (наладчиків, настроювачів, ремонтних робітників, помічників майстрів та ін).

3. Відрядно-преміальна, коли працівник, крім основного заробітку за прямими відрядними розцінками, додатково отримує премію за досягнення певних кількісних та якісних показників.

4.Відрядно - прогресивна, яка дає змогу працю робітника в межах норми оплачувати за прямими відрядними розцінками, а при виробітку понад норму – за підвищеними .

5. Акордно-відрядна дає змогу встановити розцінку на весь обсяг робіт, а не на окрему операцію.

Відрядна оплата праці залежно від застосування видів відрядних розцінок може бути як колективною, так і індивідуальною. Відмінність полягає в тому, що при колективній формі оплати праці застосовуються колективні розцінки, які розраховуються здебільшого на весь обсяг робіт або на весь колектив працівників (бригаду, ланку), які беруть участь у виготовленні певного виду продукції, а при індивідуальній формі оплати праці застосовуються індивідуальні відрядні розцінки на окремого працівника певного розряду.[25 с. 181]

1.3 Показники праці та її оплати.

Діяльність підприємств, організацій ,фірм оцінюють за допомогою великої кількості показників , які характеризують різні аспекти процесу виробництва.Усі вони зведені в єдину групу оцінних показників – техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності підприємств, фірм Один з розділів системи техніко – економічних показників становлять показники з праці та заробітної плати ,тобто трудові показники.