Сторінка
1

Грошові кошти, канали їх надходження, порядок зберігання і витрачання

Для здійснення виробничої діяльності підприємства крім основних засобів повинні мати в необхідних розмірах і оборотні засоби. Серед них найважливіше значення мають грошові кошти, необхідні для придбання техніки, виробничих матеріалів, оплати праці, розрахунків з бюджетом та іншими ланками фінансово-кредитної системи тощо.

Грошовими називають кошти у вигляді грошей, які перебувають у касі підприємства, на рахунках в установах банку, в акредитивах, у підзвітних осіб та депозитах до запитання.

Основним джерелом (каналом) надходження грошових коштів на госпрозрахункових підприємствах є виторг від реалізації продукції, виконання робіт та надання послуг на сторону. Крім того, кошти на рахунки підприємств можуть надходити у вигляді бюджетних асигнувань, виторгу від ліквідації основних засобів, реалізації непотрібного майна, продажу валюти та валютних цінностей, здачі майна в оренду, страхових відшкодувань, фінансової допомоги від вищестоящих органів управління, банківських відсотків за розрахунково-депозитними операціями, пені, штрафів, недоплат за порушення господарських договорів, бюджетних дотацій, субвенцій тощо.

При цьому виручка від продажу продукції, товарів, виконання робіт та надання послуг підприємствам та організаціям, робітникам, службовцям та населенню може надходити як у безготівковому вигляді на відповідні рахунки підприємств-постачальників (продавців) у банках, так і у вигляді готівки в їх каси з подальшим її внесенням у банк для зарахування на поточний рахунок. Інші надходження грошових коштів зараховуються, як правило, на поточний рахунок підприємства.

Таким чином, усі грошові кошти, що надходять підприємству або на його адресу, зберігаються на відповідних рахунках в установах банку. Однак у межах ліміту, встановленого банком, грошові кошти можуть зберігатися і в касі підприємства. Зберігання їх у касі господарства понад ліміт допускається протягом трьох днів під час виплати заробітної плати (оплати праці).

Порядок зберігання та використання грошових коштів підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання регламентується відповідними статтями "Господарського кодексу України", а також Цивільного кодексу України, рішеннями Уряду та НБУ, а також Інструкціями про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України, про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженими відповідними постановами НБУ, і Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Згідно із зазначеними документами кошти, що надходять на підприємства як на поточний рахунок, так і в його касу, суб'єкти господарювання можуть використовувати в розрахунках між собою за придбані (продані) товарно-матеріальні цінності, продукцію, надані послуги, з іншими ланками фінансово-кредитної системи зі сплати різних податків, платежів, на виплату заробітної плати та прирівняних до неї платежів тощо. При цьому витрачатися грошові кошти на вказані цілі можуть як безготівковим шляхом через установи банків, так і готівкою, отриманою в банку, та у вигляді виручки, що надходить у касу суб'єкта господарювання.

Однак витрачати виручку, що надходить у касу суб'єкта господарювання, на виплату заробітної плати та на інші цілі він може лише за умови, що підприємство не має заборгованості зі сплати податків та платежів у бюджет та позабюджетні централізовані фонди держави (Пенсійний, соціального страхування тощо).

Сума платежу готівкою одного підприємства (підприємця) іншим не повинна перевищувати 10 тис. грн протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. При цьому кількість підприємств (підприємців), з якими можна здійснювати розрахунки готівкою протягом дня, не обмежується. Платежі одного підприємства (підприємця) іншим понад встановлену суму (10 тис. грн) мають здійснюватися виключно в безготівковій формі. У разі здійснення підприємствами (підприємцями) розрахунків готівкою з іншими суб'єктами господарювання понад встановлені суми, кошти в розмірі перевищення додаються до фактичного залишку грошей у касі і в подальшому отримана сума порівнюється із затвердженим лімітом каси й застосовуються відповідні штрафні санкції за порушення ведення касових операцій.

Кошти з каси підприємства та його поточного рахунка витрачаються з дозволу керівника суб'єкта господарювання, за винятком платежів, що списуються в беззаперечному (безакцептному) порядку на основі виконавчих документів і претензій, визнаних платником.

Платіжні документи клієнтів приймаються банками до виконання за наявності достатнього залишку власних коштів на рахунках цих платників. У разі браку коштів на рахунках платників платіжні документи до виконання банками не приймаються. Платіжні ж документи органів стягнення приймаються банками до виконання незалежно від наявності достатнього залишку грошових коштів на рахунку платника і виконуються банком частково в межах наявного залишку власних коштів на рахунку клієнта — платника податків, інших обов'язкових платежів, а з несплаченої суми повертаються органам стягнення.

Додержання встановленого порядку зберігання та витрачання грошових коштів забезпечує чітку їх організацію, прискорює обіг коштів у розрахунках, сприяє зниженню дебіторської та кредиторської заборгованості, укріпленню розрахунково-платіжної дисципліни.

До установ банків, підприємств, організацій, що порушують встановлений порядок зберігання та витрачання грошових коштів, тобто розрахунково-платіжну дисципліну, органами контрольно-ревізійної служби та Державною податковою адміністрацією застосовуються відповідні фінансові санкції.

Економічний зміст, принципи організації та класифікації розрахунків