Сторінка
2
Потреби ринку в забезпеченні ефективного обміну та його вимоги до грошей поступово стали настільки важливими, що спричинили розмежування природної споживної вартості грошового товару - здатності задовольняти певну потребу людини і його специфічної споживної вартості - здатності задовольняти потреби ринку в засобах обігу, збереження вартості тощо. У цій якості грошовий товар набув здатності задовольняти будь-яку потребу людини, знеособлену абстрактну людську потребу як таку. Причому в міру актуалізації другої споживної вартості грошового товару послаблювався його зв'язок з першочерговими життєвими потребами. Врешті-решт роль грошей взагалі була передана нематеріальному носію, що сталося в середині XX ст. через демонетизацію золота.
Як видно з викладеного, виникнення та розвиток грошей - це тривалий еволюційний процес, зумовлений стихійним розвитком товарного виробництва та обміну. Таке трактування походження грошей дістало назву еволюційної концепції. Воно є науково достовірнішим і створює сприятливу базу для з'ясування суті грошей. З цього трактування випливає низка важливих висновків [12,с.25]:
- по-перше, гроші за походженням - це товар, але не просто товар, а носій певних суспільних відносин, формування яких зумовило виокремлення із низки звичайних товарів одного - грошового;
- по-друге, як результат тривалого еволюційного розвитку товарного виробництва і ринку гроші самі не можуть бути застиглим, раз і назавжди даним явищем. Вони постійно розвиваються як по суті, так і за формами існування;
- по-третє, гроші не можуть бути скасовані чи змінені угодою людей або рішенням держави доти, доки існують адекватні їм суспільні відносини, так само як і не можуть бути «введені» там, де такі відносини не існують.
Визнання еволюційної концепції походження грошей не заперечує ролі раціонального фактора в їх творенні, передусім ролі держави. Завдяки своїй суспільній природі і надзвичайно важливим економічним та соціальним функціям гроші й держава існують у тісному взаємозв'язку і взаємовпливі. Тому взагалі немає підстав заперечувати роль держави в еволюції грошей. Але ця роль не конституційна, а трансформаційна, тобто держава не створює гроші як економічне явище, але вона може визначати та змінювати зовнішні атрибути грошей, тобто впливати на їх форму з метою кращого пристосування грошей до ефективного виконання суспільної ролі. Наприклад, держава надала металевим грошам форму монети, завдяки державі стала можливою заміна золотих грошей неповноцінними кредитними грішми, держава визначає номінал, форму, порядок емісії грошових знаків тощо. Але всі ці дії держави щодо грошей не зачіпають їхньої суті, не визначають і не відміняють її, тобто мають чітко визначені межі.
Коли ж держава у своїх трансформуючих діях виходить за ці межі, наприклад емітує такі гроші, які втрачають довіру до них з боку суспільства, а отже, перестають бути грішми по суті, то сама економічна дійсність примусить суб'єктів господарювання «шукати» чи створювати надійніші гроші, зокрема вдатися до послуг іноземної валюти чи кредитних зобов'язань (векселів) надійних комерційних структур. За таких умов держава змушена буде обмежити свій вплив на гроші вказаними заходами, замінити «неякісні» гроші якісними, провівши грошову реформу, і надалі рахуватися з об'єктивною природою грошей у своїх трансформуючих діях.
За своїм місцем у товарному виробництві й обміні гроші - це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом [6,с.113].
Природа грошей як загального еквівалента визначається насамперед їх походженням. Як було показано вище, гроші виникли внаслідок стихійного виокремлення з безлічі товарів одного, найпридатнішого за своїми фізичними властивостями виконувати роль загального еквівалента. Але й після завершення формування грошей як самостійного економічного явища носієм їх протягом тисячоліть були товари в їх натурально-речовому вигляді, зокрема срібло і золото. Будучи звичайними товарами, вони визначали товарну природу і грошей, суспільну роль яких виконували, так би мовити, за сумісництвом.
Проте не можна пояснювати товарну природу грошей тільки їхнім походженням чи закріпленням їхньої суспільної ролі за певним конкретним товаром. Гроші є товаром самі по собі, по своїй суті, що визначається їхнім місцем у товарних відносинах. Це помітно було вже за тих умов, коли в ролі грошей виступали конкретні товари. Так, золото, ставши монопольним носієм грошової суті, набуло подвійного існування - як звичайний товар і як гроші. Подвійність виявлялась як у його споживній, так і в міновій вартості.
Поряд із конкретною споживною вартістю - здатністю задовольняти певні потреби людини - золото набуло властивостей загальної споживної вартості - здатності задовольняти будь-які людські потреби внаслідок використання його як загального засобу обміну. Між конкретною і загальною споживною вартістю золота виникла суперечність - якщо воно застосовується у першій своїй якості, то не може використовуватись у другій, і навпаки.
У міру розвитку товарного виробництва ця суперечність загострюється: щоб задовольнити дедалі зростаючі потреби обігу в золоті-грошах, довелося б повністю відмовитися від використання його як конкретного товару. У такій ситуації втрачається особливе значення специфічних якостей золота як грошового товару, оскільки реалізувати їх стає дедалі важче.
Розв'язання цієї суперечності було знайдено на шляху ідеалізації грошей, поступового переходу загальної споживної вартості від конкретного товару-золота до простого його знака. Перший крок у цьому напрямі був зроблений у тій сфері грошових відносин, де природні властивості золота як товару потрібні найменшою мірою, - у сфері товарного обігу. Миттєвий характер функціонування грошей як засобу обігу відкрив шлях для заміщення грошей-золота грішми-знаками.
Дійсність свідчить і про роздвоєння мінової вартості золота як звичайного товару і як грошей. Вартість золота як звичайного товару формується під впливом змін продуктивності суспільної праці в золотодобуванні та змін суспільних потреб у цьому конкретному товарі. На вартість же золота як грошей впливають, крім того, зміни суспільних потреб у грошах в усіх їхніх функціях, динаміка золотих запасів, нагромаджених у попередні віки, тощо. Як наслідок вартість золота-грошей стає менш залежною від поточних змін умов видобування золота, більш сталою, ніж вартість золота-товару.
Завантажити реферат