Сторінка
9

Функції грошей, гроші як економічна категорія

Розглядаючи суть грошей, ми можемо прийти до висновку, що гроші обслуговують усі сфери ринкових відносин, що базуються на еквівалентному товарному обміні, виконуючи при цьому чотири функції. Сучасні гроші є засобом обміну й мірилом вартості, а також засобом збереження вартості і законним платіжним засобом. Останню властивість грошам надає держава, яка через своє законодавство та спеціальні інституції взагалі керує грошовим обігом країни. Гроші можуть мати свою власну цінність (товарні або металеві) і цінність, похідну від функцій, що їх вони виконують, кредитні гроші. Функцію нагромадження гроші можуть успішно виконувати тільки за збереження їхньої вартості, тобто за незмінного загального рівня цін.

Гроші мають свою специфічну форму прояву. Тому в господарській практиці назву грошей можуть мати: національні грошові знаки; іноземна валюта; запаси на банківських рахунках (депозитні та електронні гроші); кошти, витрачені на придбання цінних паперів; боргові зобов'язання, які використовуються для платежів, тощо. Аналіз функцій грошей вимагає розгляду не тільки кожної функції зокрема, а й їх разом як єдиного цілого. У сукупності вони забезпечують реальний рух грошей, тобто функціонування грошової маси.

Світові гроші - це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами. Функція світових грошей зумовлена інтернаціоналізацією економічних зв'язків, поглибленням міжнародного поділу праці, зовнішньої торгівлі та появою світового ринку. Світові гроші є синтезом попередніх функцій і мають трояке призначення: міжнародного платіжного засобу; міжнародного купівельного засобу і є формою матеріалізації суспільного багатства. Отже, світові гроші - комплексна функція, що повторює, по суті, всі функції, властиві грошам на внутрішньому ринку.

3. ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ

НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Роль грошей у нашому технічному світі, або кажучи про "технотронну цивілізацію", близька до ролі генетичного коду в області життя. І якщо генетичний код придумала Природа, то гроші придумала Людина, і в цьому одне з вищих проявів її геніальності.

Без грошей людство дотепер знаходилося б на первіснообщинному рівні. Більш того, сучасне суспільство буквально відразу переходить на самі найнижчі ступені деградації, як тільки в ньому скасовуються гроші. Які ж основні функції виконують гроші в людському суспільстві? Ці функції надзвичайно різноманітні, і ми лише спробуємо коротко перерахувати найголовніші. Це особливо важливо, тому що з часів Адама Сміта і Маркса відбулася істотна зміна функцій грошей.

1. Гроші як регулятор виробництва. Уявимо на хвилину, що грошей не існує. І от селянин, приміром, виростив свиню. Але йому самому свиня не потрібна. Він хоче мати светр. Є виробник, що зробив светр, але йому потрібні лижі. Таким чином, обміну між першим і другим виробником відбутися не може. Потрібно шукати третього виробника, що зробив лижі, а бажає мати свиню, або ланку таких виробників, щоб обмін свині на светр міг відбутися. Ми бачимо, яким складним є обмін продукції без грошей на основі натурального обміну. Втім, якщо ще декілька років описана вище ситуація була забавним теоретичним казусом, то за останні роки ми вже пройшли через іспит бартеру, і зрозуміли, що бартер - це смерть економіки. Без грошей вона не може розвиватися. І зараз, коли розірвалися зв'язки в колишньому СРСР, коли відсутні єдині гроші на цьому просторі, розлад виробництва наочно продемонстрував нам роль грошей у регулюванні виробництва. У випадку існування грошей процес виробництва істотно спрощується. Виробник вирощує свиню і вішає на неї цінник, цим самим "свиня-продукт" перетворюється в "свиню-товар". Хто і навіщо її купує, виробника не цікавить. Якщо швидко розпродав, значить може продовжувати виробництво, якщо ні - то потрібно думати, у чому тут справа. Може свининою ринок уже завалений і треба вирощувати щось інше, може занадто великі витрати виробництва і його треба раціоналізувати і т.д. Таким чином, гроші служать регулятором суспільного виробництва, причому надзвичайно ефективним. Причому гроші регулюють виробництво комплексно. Вони визначають і що робити, і як робити. У цьому принципова відмінність регулюючої функції грошей від регулювання за допомогою планування - державного, внутрішньофірмового і т.д. Але ця ж комплексність створює і труднощі, тому що виробнику не завжди просто розшифрувати ті сигнали, що подає за допомогою грошей виробнику ринок. Про важливість цієї функції та її тонкощі говорять розлад виробничого механізму в Україні, який прямо пов'язаний з негараздами в грошовому забезпеченні виробництва. Саме цю функцію грошей вивчають економічні науки.

2. Гроші як регулятор споживання. Ця функція найбільш широко відома. Кожен споживає відповідно до наданих йому суспільством можливостей. А сфера особистого споживання із суспільних джерел у житті сучасної людини займає дев'яносто п'ять відсотків. Не більше п'ятьох відсотків припадає на споживання з приватних, індивідуальних джерел - із присадибної ділянки, виробництва саморобок і т.д. Надання можливостей участі в суспільному споживанні здійснюється, переважно, у грошовій формі. Гроші є головним регулятором споживання. Є у вас гроші - можете споживати. Немає грошей - не можете. Таким чином, соціальна функція грошей є другою найважливішою її функцією. Ми роздивилися дві центральні функції грошей. Ці функції в грошей з'явилися практично із самого їх зародження, фактично, саме для цього і були вони "вигадані". У різноманітних суспільствах є ухил вбік підвищення ролі тієї або іншої функції грошей. У капіталістичному суспільстві ухил вбік виробничої функції, у соціалістичному - убік соціальної. Але в наш час гроші набули або починають набувати нові функції, що за часів Адама Сміта були ще в зародковому стані або були відсутні взагалі.

3. Гроші як індикатор суспільної корисності людини. Для того щоб більш ясною стала суть цієї функції, наведемо гіпотетичний приклад. Нехай на НЛО на Землю прибув інопланетянин, що хоче зрозуміти суспільний механізм земного життя. Припустимо, він спочатку потрапляє до кабінету міністра, а потім до кабінету робітника ЖЕКу. Він бачить, що обидва зайняті приблизно однаковою справою. Обидва сидять у кабінетах, телефонують, розмовляють із людьми, підписують якісь папірці. І він страшно здивувався би, якби взнав, що зарплата міністра перевищує зарплату робітника ЖЕКу в декілька разів. Іноді пояснюють це тим, що на міністра потрібно багато навчатися. Але щоб розбиратися в поштових марках, треба навчатися ще більше, але філателістам за це щось ніхто не платить. Звичайно, справа не в цьому. А справа в різноманітній суспільній цінності їх діяльності. І ця суспільна цінність знаходить безпосереднє відображення у зарплаті. Таким чином, зарплата, більш є загальною, рівень прибутків створюють не тільки межу споживання, але і подають собою оцінку з боку суспільства корисності особистої праці. Нагороди, премії, авторські винагороди - усе це прояви цієї функції грошей. І ця функція надзвичайно важлива. Адже людина суспільна істота, і він потребує в заохоченні, оцінці. Велика зарплата, великий прибуток найчастіше не обов'язково є велика межею споживання. Для багатьох це насамперед оцінка їх діяльності та праці, їх самих, як особистостей. Гроші і є такий універсальний вимірювач "цінності людини". Безперечно, не завжди досконалий, він дає масу помилок, і тим ні менше, нічого більш універсального й ефективного наразі ще не створено.