Сторінка
1

Функції грошей, гроші як економічна категорія

П Л А Н

Вступ 2

1. Гроші як економічна категорія 3

2. Функції грошей 12

3. Функції грошей на сучасному етапі

суспільного розвитку 27

Висновки _ 34

Список використаної літератури 38

ВСТУП

"Значення грошей прямо виникає з того факту, що вони є

сполучною ланкою між теперішнім і майбутнім".

Джон Мейнард Кейнс

Історія грошей нараховує вже тисячоліття. Гроші у своєму розвитку пройшли довгий шлях. І якщо встановили, що гроші - найбільша сила в сучасному світі, то, здається, це є дуже цікавим зрозуміти і цей шлях і подумати, а який же напрямок їхнього розвитку. Тому що в сучасному хаосі в галузі грошей і банків тільки той шлях життєздатний і реалістичний, який відповідає світовим цивілізаційним тенденціям розвитку. Зрозумівши, куди прямує весь світ грошей, стане легше і нам в Україні планувати, пропонувати і здійснювати необхідні перетворення в цій галузі.

Предметом дослідження є гроші, як економічна категорія. Об’єктом дослідження є функції грошей. Теоретичною основою дослідження є загальні принципи об'єктивності, історичності, пріоритету фактів і конкретної істини, що передбачають об'єктивний аналіз подій і явищ на основі науково-критичного використання різноманітних джерел. При аналізі джерел для виявлення загальних і особливих рис у процесах і подіях автор використовував загальнонаукові методи: логічний і проблемно-порівняльний, з використанням структурно-функціонального і діалектичного підходів.

Головною метою курсової роботи є всебічний розгляд проблеми функцій грошей.

Для досягнення мети в курсовій роботі були поставлені такі завдання:

- визначити сутність грошей;

- дослідити еволюцію грошей;

- ретельно проаналізувати всі взаємозв'язки і взаємозалежності у проблемі функцій грошей.

1. ГРОШІ ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ

Щоб дати науково достовірне тлумачення суті грошей, необхідно передусім дослідити їх походження. На жаль, світова економічна думка не дає однозначного пояснення цього явища.

Починаючи з Аристотеля і до XVIII ст. досить поширеною була думка, що гроші виникли внаслідок угоди між людьми або були запроваджені законодавчими актами держави задля полегшення обміну товарами. Таке трактування походження грошей дістало назву раціоналістичної концепції [3,с.113].

Проте науковий аналіз походження та природи грошей, зроблений класиками політичної економії - А, Смітом, Д. Рікардо, К. Марксом - довів безпідставність раціоналістичної концепції. Адже гроші в їхніх найпростіших проявах виникли на ранніх ступенях розвитку суспільства, коли ні фактор взаємної домовленості, ні державна влада не могли відігравати істотної ролі у формуванні економічних відносин, тим більше конституювати таку складну їхню форму, як гроші [16,с.43].

Засновники класичної політичної економії дійшли висновку, що виникнення грошей зумовлено труднощами безпосереднього обміну продуктами праці. На найнижчих щаблях економічного розвитку, коли виробники тільки почали одержувати надлишки продуктів своєї праці й хотіли їх обміняти, зробити це було досить складно: бажання двох суб'єктів ринку щодо обміну споживними вартостями не збігалися. Наприклад, власник овечих шкір хотів виміняти на них зерно, але власнику зерна потрібна була сокира. Добре, якщо власник останньої мав потребу в овечих шкірах, тоді обмін міг відбутися. Інакше всі троє нічого не могли придбати і поверталися з ринку зі своїми товарами.

Поступово учасники обміну впевнювалися в тому, що серед продуктів, котрі обмінюються на ринку, є такий, на який існує найбільший попит, тобто він має найвищу споживну вартість. Цей продукт завжди можна легко обміняти на необхідне в даний момент благо. Припустимо, що таким продуктом у даній місцевості є сіль. Якщо вона виявиться в місці обміну, то власник овечих шкір одразу обміняє їх на сіль, за яку потім придбає необхідне йому зерно прямо чи опосередковано: спочатку - сокиру, а вже за неї - зерно.

У даному разі сіль для власника шкір є не просто споживною вартістю, а засобом обміну, тобто виконує найпростішу функцію грошей. З розвитком і ускладненням обміну такі продукти стають дедалі бажанішими для учасників обміну, їх починають брати всі в обмін на звичайні продукти, а відтак вони поступово набувають нової споживної вартості - властивості бути загальним товарним еквівалентом. В окремих місцевостях, де з глибокої давнини відбувався обмін, поступово виділилися певні товари на роль загального еквівалента. У різних народів цю роль виконували худоба, хутра, сіль, зерно, черепашки, метали та ін.

Стихійне закріплення за одним із товарів ролі загального еквівалента означало, по суті, появу грошей у їх найпростішому вигляді. Вони вже могли виконувати висхідні, базові грошові функції - засобу вимірювання вартості та засобу обігу. Проте на цій примітивній формі розвиток грошей не зупинився [9,с.121].

У міру розвитку товарного виробництва, зростання продуктивності праці, ускладнення та розширення територіальних меж обміну ринок неухильно підвищував вимоги до грошового товару. Зокрема, зросли вимоги щодо портативності, здатності легко ділитися і відновлювати потрібну форму, тривалості зберігання фізичних якостей, високої питомої вартості та здатності довгий час утримувати її на незмінному рівні тощо. Формування вказаних вимог привело спочатку до заміни в ролі загального еквівалента звичайних товарів першої необхідності (худоба, сіль, зерно) товарами-прикрасами (перли, черепашки, хутра тощо), а потім цих останніх - шматочками металів, спочатку звичайних (залізо, мідь), а згодом - благородних (срібло, золото).