Сторінка
11

Функції грошей, гроші як економічна категорія

8. Не можна не згадати "кримінальну функцію грошей", тому що значна частина всіх злочинів спрямована на придбання грошей або відбувається в грошовій сфері. Нищівного удару по цій функції грошей повинні завдати чисто рахункові гроші. Перехід на такі гроші в Україні (можливо й в інших європейський та євразійських країнах), здається, є питанням найближчих років, а, можливо, навіть і місяців.

9. А тепер ми освітимо військову функцію грошей. Саме собою зрозуміло, що для створення оборони і функціонування армій потрібні гроші і чималі гроші. Недарма ж військові бюджети залучають саму пильну увагу суспільства. Саме через бюджет у сучасних демократичних країнах здійснюється вплив представницької влади, а через неї і суспільства на розвиток у військовій галузі.

Ще більш значні кошти необхідні безпосередньо під час війни. Можна навіть сказати у вигляді парадокса: у сучасних війнах воюють не люди й озброєння, а гроші. Приміром, встановіть грошову блокаду карабахського конфлікту, і він припиниться в самі найкоротші терміни. Не на що стане купувати озброєння і боєприпаси, не на що стане сплачувати зарплату солдатам, офіцерам і найманцям. І такий варіант не настільки вже і фантастичний. Взагалі, саме за допомогою грошових блокад найбільш ефективно можна боротися з агресорами. Метод блокад у даний час надзвичайно широко використовується. Блокада Іраку, Югославії, Боснії і Герцеговини, Куби, Чечні, Абхазії, Гаїті, Вірменії з боку Азербайджану - усі ці і багато інших прикладів доводять, що метод блокади став найбільше широко поширеним прийомом у сфері військової політики.

ВИСНОВКИ

Функції грошей — це дії, які вони здійснюють у рин­ковій економіці.

Класична економічна теорія виділяє п'ять функцій гро­шей:

- міри вартості,

- засобу обігу,

- засобу утворення скарбів,

- засобу платежу,

- світових грошей.

Функція грошей як міри вартості полягає у здат­ності грошей як загального еквівалента вимірювати вартість усіх інших товарів, надаючи їй форму ціни. Функцію міри вартості гроші виконують ідеально, тобто на основі мисленого прирівнювання вартості товару до уяв­леної кількості грошей. Функція грошей як міри вартості реалізується через масштаб цін.

Масштаб цін — це певна вагова кількість дорогоцін­ного металу, яка законодавче встановлюється державою як грошова одиниця країни та використовується для виміру товарних цін.У кожній країні грошова одиниця має власну назву — долар, євро, фунт стерлінгів, йєна, гривня, карбова­нець та ін. Через масштаб цін ціни товарів встановлюють­ся не за ваговою кількістю золота, а в національних грошо­вих одиницях. З середини XX ст. відповідно до рекомендацій МВФ краї­ни світу не проводять фіксації офіційного (золотого) масш­табу цін.

Функція засобу обігу — гроші виконують роль по­середника в обміні товарів і забезпечують їхній обіг. Процес товарного обміну з участю грошей виражається фор­мулою Т—Г—Т. Функція грошей засіб обігу завжди поєднуєть­ся з попередньою функцією міра вартості. Тільки в єдності вони забезпечують абстрактну визначеність категорії грошей. Це зумовлено тим, що мінова вартість товару набуває загально­го визначення тільки в результаті обміну товару на гроші.

Функцію засобу обігу гроші виконують у формі монет і паперових грошей. Монета — зливок грошового металу певної ваги, форми, проби та номіналу, узаконений державою як засіб обігу. Оскільки гроші виконують функцію засобу обігу миттє­во, як тимчасовий посередник в обміні товарів, то в цій функції їх можна замінити грошима, які не мають вартості, тобто паперовими. Паперові гроші — це знаки, символи, представники пов­ноцінних (золотих) грошей в обігу, що наділені державною владою примусовим курсом обігу. Паперові гроші не ма­ють власної вартості, оскільки затрати на виготовлення їх незначні.

Функція засобу платежу полягає в обслуговуванні грошима погашення різноманітних боргових зобов'я­зань між суб'єктами економічних відносин. Цю функцію гроші здійснюють як у сфері товарного обігу при продажу товару в кредит, так і поза ним (заробітна плата, сплата податків, орендна і квартирна плата, повер­нення позик тощо). На основі цієї функції виникли кредитні гроші — век­сель, банкнота, чек.

Функцію утворення скарбу виконують ті гроші, які виходять з обігу, тимчасово переривають свій рух, нагромаджуються і перетворюються на скарб у своїй золотій або срібній "плоті". Ця функція пов'язана зі здатністю грошей бути засо­бом збереження вартості, представником абстрактної фор­ми багатства. Поряд із безпосереднім нагромадженням скарбів у золотомонетній формі відбувається нагромаджен­ня їх і в естетичній формі (ювелірні вироби, предмети роз­коші з золота). Це пояснюється тим, що золото має стабіль­ну вартість і характеризується досконалою, абсолютною ліквідністю. Іншим видам грошей та активам стабільність вартості й ліквідність притаманні лише більшою або мен­шою мірою.

Функція світових грошей полягає в обслуговуванні грошима міждержавних економічних відносин, пов'я­заних з розрахунками за зовнішньоторговельні опе­рації, наданням кредитів та іншими угодами. Первісне цю функцію виконувало тільки золото. У цій функції гроші виступають у трьох значеннях: як загальний платіжний засіб (розрахунки за зовнішньоторговель­ним та платіжним балансами країни), як загальний купі­вельний засіб (купівля таких товарів, як зброя, зерно, енер­горесурси з негайною готівковою оплатою), як загальне втілення суспільного багатства нації у разі переміщення золота з однієї країни в іншу (надання позик, сплата кон­трибуцій, передача золота на збереження тощо). Сучасна західна економічна наука неоднозначне вста­новлює кількість виконуваних грошима функцій, але більшість учених вважають, що гроші сьогодні виконують три функції:

- засобу обігу,

- міри вартості,

- засобу нагрома­дження.

Функція грошей як засобу платежу не виділяється окремо, оскільки вона поєднується з функцією засобу обігу, а світові гроші виконують ті ж самі функції, що й гроші в національному ринковому господарстві.

З розвитком ринкових відносин та процесу демонетизації золота деякі функції грошей еволю­ціонували.

Еволюція функції міри вартості. Позаяк золото вийшло з обігу і перестало бути грошима, то воно й припинило вико­нувати функцію міри вартості. Однак слід враховувати, що в процесі обміну виникає потреба не так у вимірі вартості об­мінюваних товарів, як у тому, щоб з'ясувати, у скільки разів вартість конкретного товару більша чи менша від вартості товару, що пропонується для обміну. В цих умовах функція грошей як міри вартості ніби модифікується у функцію зістав­лення вартості обмінюваних товарів. Це можуть здійснювати і гроші, що не мають власної вартості. Мета товарного обміну, в якому беруть участь і гроші, обміняти товар на товар, а не на гроші. Отже, сучасні гроші виконують функцію порівняння вартості обмінюваних товарів, виступають як рахункові оди­ниці, за допомогою яких визначаються ціни, ведеться грошо­вий облік національного продукту.