Сторінка
1

Суть валюти та валютні відносини. Конвертованість валюти. Валютний ринок. Валютний курс. Особливості функціонування валютної системи України

План

1. Суть валюти та валютні відносини. Конвертованість валюти.

2. Валютний ринок.

3. Валютний курс.

4. Особливості функціонування валютної системи України.

1. Суть валюти та валютні відносини. Конвертованість валюти.

Валюта, валютні відносини, національна валют­на система — важливі складові національ­ної грошової системи. Валютні відносини в Україні, з одного боку, залежать від міжнародних валютно-фінансових відносин, а з другого боку, ви­значаються особливостями розвитку національної економіки і діючими економічними відносинами.

Законодавчою основою функціонування валютних відносин в Україні залишається Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулюван­ня і валютного контролю" від 19.02.1993 р. №15-93. Вказаний декрет розпочав процес формування право­вої бази здійснення валютних операцій на території України, проведення валютного регулювання, діяльності банківських установ у сфері валютних відносин.

В умовах командної економіки у колишньому СРСР діяв механізм монополії зовнішньої торгівлі і валютної монополії. Виключне право здійснювати операції з валютними цінностями (іноземною валютою) мала лише держава. Від її імені всі валютні операції проводили Зовнішекономбанк і Держбанк СРСР. З перехо­дом до ринку ситуація у зовнішньоекономічній і валютній сфері докорінно змінилася. Значно розширилось коло суб’єктів валютних відносин. Операції з валютними цінностями тепер на основі ліцензії НБУ мають право проводити всі установи комерційних банків і всі суб’єкти господарської та підприєм­ницької діяльності. Діє принцип свободи зовнішньоекономіч­ного підприємництва, який полягає у праві суб'єктів зовніш­ньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньо­економічні зв’язки зі своїми партнерами.

Об’єктом валютних відносин в Україні є валютні цінності, а саме: валюта України; платіжні документи та цінні папе­ри, виражені у валюті України; іноземна валюта; платіжні документи та цінні папери, виражені в іноземній валюті або монетарних металах; монетарні метали. Особливе місце серед валютних цінностей посідає іноземна валюта – іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, мо­нет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засо­бом на території відповідної іноземної держави.

Отже, валютні цінності включають найрізноманітніші види валютних активів з різним рівнем ліквідності. Найліквіднішою серед валютних цінностей є валюта. Валюта – це грошо­ва одиниця, що використовується у міжнародних економіч­них відносинах.

Суб’єктами валютних відносин є:

– резиденти: фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, хто тимча­сово перебуває за кордоном; юридичні особи з місцезнаход­женням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України;

– нерезиденти: фізичні особи (іноземні громадяни, гро­мадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України; юридичні осо­би з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяль­ності з участю юридичних осіб та інших суб’єктів підприєм­ницької діяльності України;

– уповноважений банк – будь-який комерційний банк, офіційно зареєстрований на території України, що має ліцен­зію НБУ на проведення валютних операцій, який також здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів.

У кожній країні світу функціонує своя національна валют­на система як правова та інституціональна форма організації валютних відносин.

До складових елементів національної валютної системи відносяться: національна валюта, умови її конвертованості, режим курсу національної валюти, валютні обмеження в на­ціональній економіці, механізми валютного регулювання і контролю, регламентація використання іноземної валюти і міжнародних платіжних та кредитних засобів обігу, режим функціонування національного валютного ринку та ринку монетарних металів. Стан валютної ліквідності країни, режим міжнародних розрахунків тощо. До складу національної ва­лютної системи України входять і відповідні інституціональні ланки – НБУ, комерційні банківські та кредитно-фінансові установи, біржі, спеціальні органи валютного контролю, інші державні та приватно-комерційні інституції, що беруть участь у валютних відносинах.

1 серпня 1995 р. відповідно до Указу Президента України було припинено використання в нашій країні іноземної ва­люти як засобу платежу. Тим самим започатковано реальне обмеження доларизації вітчизняної економіки.

Конвертованість, або оборотність, національної грошо­вої одиниці – її здатність вільно обмінюватися на валюти інших країн та міжнародні платіжні засоби-і навпаки, за діючим курсом. Конвертованість передбачає можливість вільної купівлі та продажу іноземної валюти за національну. Без конвертованості національної грошової одиниці резиденти не можуть включитися у зовнішньоекономічну діяльність.

Конвертованість національних валют є однією з ос­новних статутних вимог МВФ (Міжнародного валютного фон­ду) для своїх членів (cт.VIII Статуту МВФ).

Розрізняють такі види конвертованості валюти:

– повна конвертованість, при якій здійснюється вільне (без жодних обмежень) використання національної валюти для всіх категорій суб'єктів підприємництва на будь-які цілі;

– часткова конвертованість, при якій вводяться певні обмеження на обмінні операції; обмін національної валюти на іноземні дозволяється тільки для певних категорій суб'єктів підприємництва або за певними видами операцій.

Нагальною є проблема підвищення рівня конвертоздатності української національної валюти – гривні. З вересня 1996 р. Україна стабільно забезпечує конвертованість гривні за поточними операціями.

НБУ використовує в своїй діяльності і доводить до відома уповноважених банків класифікатор іноземних валют, які перебувають з обігу та є законним платіжним засобом на те­риторії відповідних іноземних держав і можуть бути викорис­тані при здійсненні торговельних та неторговельних платежів суб'єктами підприємницької діяльності і банками України.

Всі види валют у класифікаторі поділені на три групи:

1) вільно конвертовані валюти, які без обмежень обміню­ються на інші види валют і курси яких конвертуються НБУ.

2)валюти з обмеженою конвертованістю, які обмінюють­ся на інші валюти з певним обмеженням і крос-курси яких визначаються НБУ;

3)неконвертовані валюти, які не обмінюються на інші ва­люти і курси яких не котируються і не визначаються НБУ.

У класифікаторі іноземних валют НБУ до групи вільно кон­вертованих валют відносяться: австралійські долари (AUD), австрійські шилінги (ATS), англійські фунти стерлінгів (GBP), бельгійські франки (BEF), німецькі марки (DEM), голландські гуль­дени (HLG), грецькі драхми (GRD), датські крони (DKM), ірландські фунти (ІЕР). іспанські песети (ESP), італійські ліри (ITL), канадські долари (CAD), норвезькі крони (NOK), долари СІЛА (USD), фінські марки (FIM), португальські ескудо (РТЕ), французькі франки (FRF), шведські крони (SEK), швейцарські франки (CHF), японські ієни (JPY), ісландські крони (ISK), ЕКЮ, СДР.