Сторінка
1
Монетарний (грошовий) ринок – це особливий сектор ринку, на якому відбувається купівля – продаж грошей як специфічного товару, формується попит, пропозиція та ціна на цей товар.
Можна сквзати також, що (грошовий) ринок - це мережа спеціалізованих банківсько-фінансових інститутів (установ), що забезпечує взаємодію та врівноваження попиту та пропозиції на гроші як специфічний товар.
Монетарний ринок складається з грошових потоків за якими кошти переміщаються від власників заощаджень до позичальників та інвесторів(див. рис.1).
Рис.1. Потоки грошових коштів.
Завдяки функціонуванню грошових ринків здійснюється механізм перерозподілу надлишків грошових коштів (заощаджень) у сферу, де необхідні кошти для інвестицій.
Специфіка товару на грошовому ринку зумовлює і специфіку понять “купівлі-продажу”, інструментів та кон’юнктури.
Особливості “купівлі – продажу”визначаються специфікою понять:
1) „товар”, що купується – продається на монетарному ринку. Цим „товаром” є гроші.
2) "ціна” на грошовому ринку має умовний характер і форму процента на позичені (чи залучені) кошти. Розмір процента визначається споживчою вартістю грошей, тобто їх здатністю приносити покупцю додатковий дохід.
3) “Продаж” грошей – це форма їх передачі власником у тимчасове користування в обмін на інструменти, які дають можливість зберегти право власності на ці гроші та одержати відсотковий дохід.
4) “Купівля” грошей – це форма одержання суб’єктами ринку у своє розпорядження певної суми грошей. Передача грошей може здійснюватись у формі:
а) прямої позички з умовою повернення у визначений термін; або
б) купівлі специфічних фінансових інструментів (облігацій, акцій, векселів, депозитних сертифікатів та інш.).
Для пізнання механізму функціонування грошового ринку необхідно розглянути його структуру. Грошовий ринок структуризують за:
1) видами інструментів;
2) за інституційними ознаками грошових потоків;
3) за економічним призначенням купівлі грошей.
Рух грошей на гр. ринку забезпечують спеціальні інструменти (їх роль аналогічна ролі грошей на товарних ринках). Інструменти грошового ринку – це певні зобов’язання покупців перед продавцями. В залежності від виду розрізняють неборгові та боргові зобов’язання.
Неборгові – це зобов'язання які надають право участі в управлінні діяльністю покупця грошей та в його доходах (акції, деривативи).
Боргові – це зобов'язання за яким покупець зобов'язується повернути в певний строк одержану суму та сплатити по ній дохід.
Боргові зобов'язання можуть бути депозитні (гроші передаються у повне розпорядження покупцям – напр. залучення коштів банками на поточні та строкові рахунки, депозитні, ощадні та трастові вклади тощо); позичкові – продавці обмежують права покупців щодо розпорядження грошима ( визначається цільове призначення позички, особливі гарантії її повернення та інш. Такі зобовязання мають форму кредитних угод, облігацій, векселів та інш.)
Інструменти грошового ринку, опосередковуючи рух грошей, набувають певної вартості і стають обєктом купівлі-продажу у формі цінних паперів чи валютних цінностей. Т.ч. формуються ринок цінних паперів, валютний ринок як форми існування грошового ринку.
Інструменти грошового ринку поділяють на три групи: позичкові угоди (включаючи депозитні), за якими відбуваються відносини банків з їх клієнтами; цінні папери за якими відбуваються прямі відносини між покупцем і продавцем грошей; валютні цінності.
Відповідно за видами інструментів грошовий ринок поділяють: ринок позичкових казобов’язань, валютний ринок, ринок цінних паперів.
За інституційними ознаками грошових потоків: ринок банквіських кредитів, ринок послуг небанківських фінансово-кредитнних установ, фондовий ринок.
За економічним призначенням купівлі грошей: ринок грошей, ринок капіталів.
Ринок грошей – це ринок, де здійснюються короткострокові (до 1року) депозитно-позичкові операції.
Класичними операціями ринку грошей є:операції з міжбанківського кредитування;короткострокові вклади фінансово-кредитних інституцій у комерційні банки;кредити комерційних банків цим інституціям. Характерна особливість: ринок грошей дуже чутливий до змін в економіці та фінансовій сфері, тому тут дуже мінливий попит, пропозиція та відсотки як ціна грошей.
На ринку капіталів купуються грошові кошти на тривалий (більше року) термін. Ці гроші використовуються для збільшення маси основного та оборотного капіталів.
Класичні операції на ринку капіталів: операції з акціями, цінними паперами, довгостроковими облігаціями; довгострокові депозити та позички комерційних банків; операції спеціалізованих інвестиційних компаній.Характерна особливість: попит і пропозиція чутливі, процентна ставка більш стабільна.
Грошовий ринок поділяють на два основні сектори:
1) сектор прямого фінансування (безпосередньо від власників до позичальників);
2) сектор опосередкованого (непрямого) фінансування (по яких грошові кошти рухаються від кредиторів до позичальників через фінансових посередників – банки (особливе місце), небанківські фінансові установи).
Головна функція грошового ринку – балансування попиту і пропозиції, формування ринкового рівня процента як ціни грошей. Тому особливе значення має пізнання механізмів формування попиту та пропозиції. Попит на гроші – одне з ключових дискусійних питань.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гальчинський А. С. Теорія грошей. — К.: Основи, 1996.
2. Савлук М. І. Гроші та кредит: Підручник. — К.: КНЕУ,2001.-602с.
3. Гроші та кредит. / За ред.Б. С. Івасіва.- Тернопіль: Карт-бланш, 2000.-510.
4. Єпіфанов А. О., Міщенко В. І., Гребник Н. І. Грошово-кредитна політика в Україні; тенденції та перспективи. // Фінанси України, -2000.- №9.
5. Синбченко М. І. Кон’юнктурна теорія грошей. М. І. Туган — Барановського.// Фінанси України. — 2000.- №9.
6. Мельничук О. М. Законодавчі основи та найважливіші параметри грошово-кредитної політики.// Фінанси України, 2000, -№7.
7. Жан — Поль Бландіьєр. Валютний курс: його місце і роль у перехідній економіці.// Фінанси України, 2000, - №8.
8. Остапець А. І. Остапець Л. В. Банківська система України: стан і проблеми розвитку.// Фінанси України, 2000 - №8.
9. Гриценко О. Гроші та грошово-кредитна політика. — К.: Основи, 1996. — Розд. 1.
10. Деньги / Сост. А. А. Чухно. — К., 1997.
11. ВСТУП до банківської справи / Відп. ред. М. І. Савлук. — К.: Лібра,
12. 1998.—Розд. 2.
1 2