Сторінка
1
Валютна система – це державно-правова форма організації міжнародних валютних відносин між державами.
Функціональні структури валютних відносин втілюються в історично-конкретних валютних системах. Останні розглядаються як форма правової та інституційної організації валютних відносин. Розрізняються національні та світові валютні системи. Остання розвивається на регіональному та глобальному (світовому) рівнях. Своєю чергою регіональні системи не є автономними. Вони активно взаємодіють між собою, утворюючи єдину цілісну структуру міжнародних валютних відносин.
Національна валютна система — органічна частина системи грошових відносин окремих держав, її функціонування регулюється з урахуванням норм міжнародного права національним законодавством кожної країни. На підвалинах такого законодавства визначається міжнародний статус національної валюти — грошової одиниці даної країни, встановлюється механізм взаємодії національних і світових грошей, спосіб їх конвертованості, котирування й регулювання валютних курсів, формування й використання міжнародної ліквідності, золотовалютного запасу, кредитних ресурсів, форми та організації міжнародних розрахунків тощо. До складу національних валютних систем входять відповідні інфраструктурні ланки — банківські та кредитно-фінансові установи, біржі, спеціальні органи валютного контролю, інші державні та приватно-комерційні інституції.
В процесі поглиблення міжнародного поділу праці та економічних зв'язків відбувається взаємна інтеграція систем національних грошових і валютних відносин. Функціональні відмінності між ними поступово зникають.
Світова валютна система є функціональною формою організації валютних відносин на рівні міждержавних зв'язків, її розвиток регулюється відповідними міждержавними валютними угодами, втілення яких забезпечується створенням на колективних засадах міждержавних валютно-фінансових та банківських установ й організацій. Складовими ланками світової валютної системи є: міжнародні засоби обігу і платежу, міжнародні ліквідні ресурси (інвалюта, золото та інші платіжні засоби), механізм регулювання валютних паритетів і курсів; міжнародні валютні ринки І ринки золота; система міжнародного кредитування й міждержавних розрахунків; відповідні інфраструктури! ланки і т.ін.
Регіональна міжнародна валютна система являє собою договірно-правову форму організації валютних відносин між групою країн. Найважливіші елементи такої системи — регіональна міжнародна розрахункова одиниця, спеціальний режим регулювання валютних курсів, спільні валютні фонди та регіональні кредитно-розрахункові установи.
У своєму еволюційному розвитку світова валютна система пройшла три основні етапи — золотого, золотовалютного (доларового) та паперово-валютного (девізного) стандарту (рис. 13.5.1; рис. 13.5.2).
Національна валютна система – це складова грошових відносин окремої країни, функціонування якої регулюється національним законодавством з урахуванням норм міжнародного права.
Регіональна валютна система – договірно-правова форма організації валютних відносин між групами країн.
Елементи:
- регіональна міжнародна розрахункова одиниця;
- спеціальний режим регулювання валютних курсів;
- регіональні валютні фонди;
- регіональні валютно-розрахункові установи.
Порівняльна характеристика основних елементів національної і світової валютних систем
| Національна валютна система | Світова валютна система |
| Національна валюта | Резервні валюти, міжнародні лічильні грошові одиниці |
| Ступінь конвертованості національної валюти | Умови взаємної конвертованості валют |
| Паритет національної валюти | Уніфікований режим валютних паритетів |
| Режим курсу національної валюти | Регламентація режимів валютних курсів |
| Міжнародна валютна ліквідність країни | Міжнародне регулювання міжнародної валютної ліквідності |
| Наявність або відсутність валютних обмежень | Міжнародне регулювання валютних обмежень |
| Міжнародні кредитні обігові кошти, регламентація правил їх використання | Уніфікація правил використання кредитних обігових коштів |
| Регламентація міжнародних розрахунків країни | Уніфікація основних форм міжнародних розрахунків |
| Режим національного валютного ринку і ринку золота | Режим світових валютних ринків і ринків золота |
| Національні органи, що обслуговують і регламентують валютні відносини в країні | Міжнародні організації, що здійснюють міждержавне валютне регулювання |
Рис. 13.5.1. Порівняльна характеристика основних елементів національної і світової валютних систем
Етапи еволюційного розвитку світової валютної системи
|
І-1867 р. Паризька конференція – єдиним мірилом світових грошей визнано золото |
ІІ- 1922 р. Генуезька конференція – національні кредитні гроші почали використовувати як міжнародні платіжні засоби |
ІІІ-1944 р. Бреттон-Вудська конференція – впроваджено золото-девізний та доларовий стандарти | ІV-1976-1978 рр. Ямайська конференція – юридично завершено демонетизацію золота і замість золото-девізного офіційно впроваджено стандарт СПЗ (SDR) |
| Золотий стандарт | |||
|
Золотомонетний стандарт |
Золото-злитковий стандарт |
Золотовалютний стандарт (валютний) |
Паперово-валютний стандарт |
|
ознаки |
ознаки |
ознаки |
ознаки |
| -функціонування золота в якості світових грошей; |
-в обігу відсутні золоті монети; |
-збереження ролі золота як розрахункової одиниці в міжнародному обігу; |
-повна демонетизація золота у сфері валютних відносин; |
| -фіксація золотого вмісту національної валюти; |
-банкноти і білонні монети розмінюються на золоті злитки; |
-фіксовані валютні курси; заборона вільної купівлі-продажу золота; |
-анульовано офіційну ціну на золото та фіксацію масштабу цін; |
| -наявність фіксованих валютних курсів; |
-відмінне вільне карбування золотих монет. |
-долар у режимі золотого стандарту, прирівнювання до золота. |
-перетворення колективної одиниці СПЗ на головний резервний актив та засіб розрахунку; |
| -на внутрішньому ринку золото виконує всі функції грошей; |
-впровадження плаваючих валютних курсів національних одиниць | ||
|
-вільне карбування золотих монет; -банкноти і білонні монети вільно розмінюють на золоті. | |||
Завантажити реферат1 2