Сторінка
1

Грошова система та її елементи

ЗМІСТ

Вступ . 3

1. Історія виникнення, поняття та призначення грошової системи 4

2. Загальна характеристика елементів грошової системи . 7

3. Грошова реформа та становлення грошового ринку України 14

4. Проблеми функціонування грошової системи України . 17

5. Шляхи зміцнення грошової системи України 21

Висновки 25

Список використаних джерел . 26

Вступ

Всі ми поступово звикаємо до стабільної національної грошової одиниці — малопомітних коливань її валютного курсу та незначних змін цінової динаміки. Наскільки міцна ця стабільність? Це питання, поза сумнівом, турбує не лише кожного пересічного громадянина та суб’єктів господарювання, а й фахівців, безпосередньо причетних до грошово-кредитної політики, зокрема членів Ради Національного банку, які разом з правлінням НБУ опікуються вищезазначеною проблемою.

Контрольна робота на тему „Грошова система та її елементи” присвячена проблемам функціонування грошової системи України, а також її елементів зокрема.

Об'єктом дослідження контрольної роботи є грошова система.

Предметом контрольної роботи є функціонування грошової системи в Україні.

Метою даної контрольної роботи є дослідження її предмету.

Для до­ся­г­нен­ня ме­ти контрольної роботи не­об­хід­но ви­ко­на­ти та­кі завдання, як:

· ана­ліз теоретичних основ функціонування грошової системи;

· дослідження функціонування елементів грошової системи в Україні;

· аналіз проблем та перспектив функціонування грошової системи, та її елементів зокрема, в Україні.

Ме­то­да­ми до­ся­г­нен­ня по­ста­в­ле­них у контрольній роботі завдань є ана­лі­ти­ч­ні, по­рі­в­ня­ль­ні, спо­сте­ре­ж­ні, ста­ти­с­ти­ч­ні, до­слі­д­ницькі.

В результаті наведених у контрольній роботі досліджень має бути зрозумілий сучасний стан функціонування грошової системи та її елементів в Україні.

1. Історія виникнення, поняття та призначення грошової системи

Безперервний рух товарів і послуг, який відбувається в економіці, опосередковується відповідним рухом грошей. Грошовий обіг - це сукупність усіх грошових платежів та розрахунків, що обслуговують відносини еквівалентного обміну. Грошовий обіг поділяється на дві взаємопов'язані частини: сферу безготівкового та сферу готівкового обігу. Грошовий обіг у цілому перебуває в складному взаємозв'язку з товарним, який є тут вихідним, базовим. Саме заради здійснення обміну товарів історично і логічно виникли гроші.

Грошовий обіг з'явився одночасно з виникненням грошей, тобто у період розкладу первіснообщинного ладу. В умовах рабовласницького та феодального устроїв розширенню грошового обігу перешкоджали панування натурального господарства та обмеженість товарних зв'язків. Значного розвитку грошовий обіг набув при капіталізмі, коли сформувалися національні та світові товарні ринки (XVI-XVII ст.), хоча окремі їх елементи з'явилися значно раніше.

Саме в той час грошовий обіг складається у систему. Це було зумовлено тим, що у період утвердження капіталізму виникла об'єктивна необхідність зведення різних елементів грошового обігу в систему для побудови єдиної, стабільної та еластичної грошової системи. Національна буржуазія для успішного ведення торговельних операцій була заінтересована в єдиній грошовій одиниці зі стабільним масштабом. Із розвитком капіталізму та його кредитної системи з'являються банкноти. Для обслуговування дрібного товарообігу та розміну повноцінних монет і банкнот виникла потреба в розмінних монетах. Усе це потребувало впорядкування грошового обігу, регулювання його законодавчими нормами. Буржуазна держава була саме тим органом, який міг забезпечити таке регулювання.

Грошова система – це форма організації обігу грошей у даній країні, що склалася історично та закріплена законом[1]. Вона не є довільним витвором державної влади, а залежить від реально існуючих економічних відносин. Закони визначають основні принципи, правила, нормативи та інші вимоги, що регламентують відносини між суб'єктами грошового обороту. Враховуючи надзвичайно важливу роль грошових відносин в економічному житті суспільства, в усіх країнах, незалежно від їх устрою, формування грошових систем здійснюють центральні органи влади. Місцеві органи влади, навіть у країнах з федеративним устроєм, по суті усунені не тільки від формування грошових систем, а й від контролю за функціонуванням їх окремих елементів.

З огляду на те, що організація грошового обороту здійснюється за участі банків, а забезпечення нормального функціонування кредитних грошей є одним з основних завдань банківської системи, грошова система формується і функціонує на базі банківської системи і може розглядатися як складова останньої. Тому в багатьох країнах правові норми, що формують грошову систему, визначаються безпосередньо в банківському законодавстві, насамперед у законах, що регламентують діяльність центральних банків. Більше того, відповідно до цих законів центральним банкам надаються широкі повноваження з регулювання грошового обороту. Тому є всі підстави вважати центральний банк інституційним центром грошової системи[2]. Йому належить вирішальна роль у забезпеченні ефективного функціонування грошової системи країни.

За сферою охоплення економічних відносин грошова система - явище надзвичайно широке, адекватне всьому грошовому обороту[3]. Усі грошові потоки, незалежно від сфери економіки, яку вони обслуговують, та форми, в якій здійснюються, є об'єктами регулятивного впливу грошової системи. Тому є підстави для виділення в складі грошової системи окремих, відносно самостійних підсистем: системи безготівкових розрахунків; валютної системи; системи готівкового обігу. Кожна із названих підсистем має свій особливий об'єкт регулятивного впливу, який обмежується певною формою чи сферою грошового обороту.

Оскільки грошова система кожної країни визначається її внутрішнім законодавством, саме явище грошової системи постає на поверхні як суто національне. Кожна держава формує свою власну грошову систему, намагаючись надати їй повну незалежність та здатність протистояти зовнішнім впливам, коли вони загрожують інтересам національної економіки. Наявність такої суверенної грошової системи є однією з ключових ознак політичної та економічної самостійності держави. Національно-державна обумовленість та призначення грошової системи повинні враховуватися урядами країн, коли вони приймають рішення про реконструкцію своїх грошових систем у напрямі їх об'єднання. Таке об'єднання неминуче означає втрату істотного захисного механізму для національної економіки, яким є грошова система. Відмова від такого механізму економічно можлива лише за умови, що ці країни мають однакові за рівнем розвитку і структурою економіки та високодемократичні політичні устрої. Інакше виникне загроза втрат як для економічно слабких, так і економічно сильних країн, що об'єднуються[4].