Сторінка
7
13.12. Технічна характеристика колісних тракторів
Колісні трактори малої потужності ВАТ “Харківський тракторний завод” випускає з 1993 року. Трактор класу 0,6 (Т–25Ф) за основними технічними показниками близький до трактора Т–25А (ВТЗ, Росія). Разом з тим в конструкцію внесені зміни, що дозволили підвищити робочі та транспортні швидкості, покращити тягові характеристики. Поставлені на виробництво трактори ХТЗ–2511 та ХТЗ–3510 з тяговим зусиллям відповідно 6,5 та 6,8 кН.
13.13. Технічна характеристика гусеничних тракторів
Розроблено, як базовий класу 0,9, універсальний колісний трактор ХТЗ–5020 з двома ведучими мостами. Він оснащений 4-циліндровим дизельним двигуном з повітряним охолодженням та потужністю 40 кВт. Найбільшу питому вагу за кількістю одиниць в тракторному парку Лісостепу України займають універсально-просапні трактори класу 1,4. Вітчизняний трактор цього класу — ПМЗ–6А — оснащений двигуном з потужністю 45 кВт і забезпечує максимальну швидкість руху 24 км/год.
Нові конструкції тракторів цього класу виробництва Південного машинобудівного заводу (ПМЗ–8280, ПМЗ–8285) мають підвищену енергетичну економічність, покращенні ергономічні показники та дизайн (рис. 13.19).
Рис. 13.19. Новий трактор ПМЗ–8285
Найпоширеніші на ринку мобільної енергетики в Україні трактори МТЗ–80 та МТЗ–82. Вони оснащені двигуном потужністю 60 кВт і можуть працювати в діапазоні швидкостей руху від 1,9 до 33 км/год. Підвищену потужність двигуна (80 кВт) і збільшену до 36 км/год швидкість руху мають трактори МТЗ–100, МТЗ–102. Колісний трактор МТЗ–142, класу 2, має двигун потужністю 110 кВт, швидкість руху до 36 км/год і оснащений передньою навіскою та ВВП.
Основу сучасного парку колісних тракторів загального призначення класу 3 складає Т–150К. Останнім часом розроблено кілька нових енергетичних засобів цього класу. Це, в першу чергу, трактори ХТЗ–17021 та ХТЗ–17022. Трактор загального призначення ХТЗ–17021 відповідає вимогам європейських стандартів ЄВРО–1 і ЄВРО–2. Він оснащений надійним та економічним двигуном фірми “Deutz Fahr» потужністю 170 к.с., безпечною каркасною кабіною, колесами однакового розміру, шинами низького тиску і підвищеної вантажопідйомності. Важливою перевагою трактора є раціональний розподіл маси між ведучими мостами (на передній міст — 60%, на задній — 40%), що дозволяє надійніше агрегатуватись з навісними і причіпними сільськогосподарськими машинами. Конструкцією передбачено можливість застосування здвоєних коліс. Це підвищує продуктивність ХТЗ–17021 при трамбуванні силосу в 4–5 разів, порівняно з трактором ДТ–75, при економії пального на 60%. Зростає ефективність використання трактора при оранці та культивації на перезволожених ґрунтах за рахунок зменшення енерговитрат на 20%. Трактор ХТЗ–17021 використовують з набором сільськогосподарських машин до трактора Т–150К та агрегатують з сучасною імпортною технікою (Lemken, Gregoire Besson, Kverneland та ін.) (рис. 13.20).
Рис. 13.20. Трактор ХТЗ–17021
Найбільшу питому вагу сучасного парку гусеничних тракторів сільськогосподарського призначення (див. табл. 13.12) складають гусеничні трактори ДТ–75 і Т–150 класу 3, оснащені двигунами 65 та 110 кВт, відповідно. Гусеничний трактор Т–70С класу 2 має потужність двигуна 50 кВт та працює в діапазоні швидкостей руху від 1,6 до 11 км/год. Останнім часом харківські тракторобудівники розробили декілька гусеничних тракторів нової конструкції. Серед них треба відзначити насамперед ХТЗ–180Р, ХТЗ–200 та ХТЗ–220 (рис. 13.21).
Рис. 13.21. Трактор ХТЗ–220
Перші два відносяться до класу 5. На тракторі ХТЗ–180Р застосований спосіб активного повороту з фіксованим радіусом. Особливістю конструкції ХТЗ-200 є наявність безступінчатого механізму повороту, який забезпечує будь-який заданий радіус повороту за рахунок застосування гідрооб’ємного механізму повороту. Тягові випробування показали, що трактори ХТЗ-180Р і ХТЗ-200 мають найкращі показники оранки на швидкостях 6 .8 км/год при тяговому зусиллі 40 .50 кН. Трактор ХТЗ-200 агрегатують з семикорпусним плугом (ПНЯ–7–40). Продуктивність при цьому збільшується на 30%, а витрати палива зменшуються на 17,7%.
Трактор ХТЗ–220 (класу 6) при виконанні оранки, в порівнянні з Т–150, забезпечує зменшення питомих витрат палива на 20%. Він обладнаний восьмициліндровим двигуном ЯМЗ–238 потужністю 180 кВт, безступінчатим гідрооб’ємним механізмом повороту, коробкою передач з переключенням без розриву потоку потужності. Ходова система має ресурс у 2 рази більший, ніж у Т–150.
Слід зауважити, що найбільшим попитом в країнах Західної Європи серед універсальних тракторів користуються трактори потужністю 90 .180 кВт. При цьому посилюється тенденція обладнання тракторів колісної формули 4К4 передньою навісною системою, ВВП та похилим капотом. Це підвищує енергетичну економічність та дає можливість використовувати агрегати, в першу чергу ґрунтообробні та посівні, з суміщенням операцій. Ще більш перспективним є обладнання тракторів класів 3 та 5 реверсивними коробками передач та постами керування. Це дає можливість застосовувати навісні сільськогосподарські машини замість більш дорогих причіпних та самохідних, завантажувати передню та задню навіски трактора (рис. 13.22).
Рис. 13.22. Кормозбиральний агрегат на базі трактора фірми “Deutz Fahr»
Для покращання екологічних показників, у першу чергу, зменшення ущільнення ґрунту при посіві, забезпечення достатнього тягового зусилля під час обробітку ґрунту колісні трактори використовують з подвоєними шинами. Коли вартість додаткових шин і складність переобладнання наближається до вартості гусеничного ходу, це стає вагомим аргументом щодо застосування екофільних гусеничних рушіїв. Провідними зарубіжними фірмами (Caterpillar, Case, John Deere) створені гусеничні трактори, обладнані гумово-тросовою гусеницею, яка має довговічність в 1,5–2 рази більшу, ніж шини колісних тракторів. На ринку з’явились ефективні конструкції просапних гусеничних тракторів середнього класу (Challenger 25). Гусеничні трактори у сільськогосподарському виробництві виступають конкурентами колісних моделей, особливо при підвищенні їх транспортних швидкостей до 25 .30 км/год. Парк гусеничних тракторів в Лісостепу України може збільшитись до 20%.
Інші реферати на тему «Географія економічна»:
Хімічний метод захисту від шкідливих організмів і хвороб
Карантині шкідливі організми Лісостепу
Обґрунтування спеціалізації ведення сільськогосподарського виробництва
Використання методів експериментальної гідрохімії і геоінформаційних технологій для оцінки стану та прогнозування якості поверхневих вод
Картографічні дослідження радіоекологічної ситуації - атлас поліського району