Сторінка
9
Рис. 13.24. Комбайн “Славутич” із пропускною здатністю 9–11 кг/с
З огляду на те, що маса зернових культур, що обмолочуються, завантажує наведені комбайни тільки на 60–70 %, при середньому рівні врожайності в межах від 15,4 до 26,9 ц/га, ведуться роботи зі створення менш продуктивних машин, класів 3–5 і 5–7 кг/с. Зокрема, завод ім. Малишева разом із фірмою «New Holland-Bizon» почав випуск комбайнів “Обрій”. Найпопулярнішим комбайном у Західній Європі і, зокрема, у лісостеповій зоні України, вважається комбайн з пропускною спроможністю 5 .7 кг/с. Сьогодні в лісостеповій зоні України використовується велика гама зернозбиральних комбайнів, коротку характеристику деяких з них наведено у таблиці 13.14.
13.14. Технічна характеристика зернозбиральних комбайнів
Некомбайнові способи збирання зернових культур — це нові індустріально-поточні технології з обробкою врожаю на стаціонарі. В цих технологіях основними операціями є скошування і транспортування скошеної (подрібненої чи не подрібненої) маси на тік, де її обмолочують і розділяють на зерно і не зернову частину. Для такого способу характерно, що існує певний розрив у часі між скошуванням і обмолотом. А це плавний перехід зерна із активного стану росту в пасивний, а потім і стан спокою. Для живого організму це необхідна умова. Крім того зменшується напруженість робіт та кількість транспортних засобів, немає потреби у великих сховищах зерна тощо.
Значного ефекту від використання комбайнів на збиранні врожаю зернових колосових культур можна досягти за рахунок обладнання їх новими жатками обчісуючого типу (рис. 13.25). Продуктивність комбайнів, обладнаних такими жатками, підвищується в 2–2,5 рази при одночасному зменшені в 1,6–1,7 рази енерговитрат на збирання врожаю. При цьому втрати зерна за комбайном дещо збільшуються і складають 2,1 .4 %. Тому сільгоспвиробникам необхідно зважити, що в умовах господарства має вирішальне значення — збирання врожаю з мінімальними втратами за комбайном (в умовах дефіциту збиральної техніки призводить до розтягування строків збирання і збільшення загальних втрат зерна через осипання) або збирання врожаю у в 2 рази коротший термін (з дещо більшими втратами при обчісуванні).
Рис. 13.25. Комбайн John Deere 9500 з обчісуючою жаткою “Shelbourne”
Зернозбиральні комбайни зарубіжних фірм (Claas, John Deere, Case та інших) в основній комплектації призначені для збирання врожаю зернових колосових культур прямим комбайнуванням (рис. 13.26). Вони можуть бути використані на обмолоті зернових колосових, бобових і круп’яних культур із валків при роздільному збиранні врожаю. Для цього в комплекті з комбайнами поставляються підбирачі валків.
Рис. 13.26. Зернозбиральний комбайн Case на прямому комбайнуванні
Зернозбиральні комбайни більшості іноземних фірм є універсальними. Ними можна збирати врожай практично всіх зернових і олійних культур, а також насінники трав, насіння дрібнонасінних культур (ріпаку, льону та інших). Для збирання кукурудзи комбайни обладнують 4-х, 6-ти або 8-рядними приставками. Слід зауважити, що на даний час зарубіжні комбайни мають певні технічні переваги. Їх наробіток на відмову в 4–5 разів, а середньорічний наробіток у перші 3–4 роки експлуатації — на 30–100 % більший, ніж у вітчизняних машин, за рахунок їх високої технічної надійності, кращої пристосованості до різних кліматичних умов і високої культури виготовлення. Проте ціна імпортних комбайнів вища у 3–3,5 рази за ціни вітчизняних. Їх застосування економічно доцільне при врожайності зернових культур не нижче 35–40 ц/га.
Для скошування зернових культур і укладання їх у валки використовують валкові жатки: начіпні, причіпні та самохідні. Начіпні жатки ЖВН–6Б, ЖЗБ–4,2 та інші начіплюють на зернозбиральні комбайни „Нива” і „Енисей”, причіпні жатки ЖВП–4,9, ЖВП–6 агрегатують з тракторами 1,4. Самохідні жатки ЖБВ–4,2, ЖВН–6Б–01, ЖБВ–5 агрегатують з спеціальними енергетичними засобами КПС–5Б, Д–101А, Е–304. Валки підбирають підбирачами барабанно-грабельного типу (54–102А), транспортерними (ППТ–3А) та платформами-підбирачами, які встановлюють на зернозбиральні комбайни.
Способи збирання НЗУ при прямому і роздільному комбайнуванні використовують також різні: з утворенням копиць 9 .20 м.3, валків і поточний. У першому випадку комбайни обладнують копнувачами, у другому — валкоутворювачами, а в третьому — начіпними пристроями, які мають подрібнювальний апарат і пристрої для збирання полови і подрібненої соломи у візок або ж для їх розкидання, частково чи повністю. НЗУ в Україні збирається на 70 .85 % площі з подрібненням у візок, на 15–20 % — у копиці, на 5 % — розкиданням по полю. У США застосовується валкова технологія з пресуванням на 90 % площі, у Німеччині — на 40 % . В Англії на 60 % площі використовують технологію розкидання подрібненої соломи по полю, у США — на 10 %. Слід відмітити, що наявність копнувача на комбайні знижує його продуктивність на 20 %, а подрібнювача з збиранням маси у візок — на 25%. При збиранні зернових культур з обчісуванням суцвіття на кореню солому заробляють в ґрунт дисковими боронами.
На основі аналізу існуючих технологій і технічних засобів збирання зернових культур можна стверджувати, що основною машиною для збирання зернових культур як в Україні, так і за рубежем є самохідний зернозбиральний комбайн класичної схеми (типу “Славутич”). Із існуючих технологій збирання зерна зернових культур перевага надається однофазному способу. При збиранні НЗУ за кордоном перевага надається валковій технології з наступним пресуванням соломи, а також подрібненню соломи і розкиданню її по полю. В Україні на даний час використовують копицеву, поточну та валкову технології. Є тенденція розширення застосування валкової технології з наступним пресуванням. Поряд з удосконаленими конструкціями комбайнів класичної схеми для збирання зернових культур використовують комбайни роторного типу з високою пропускною спроможністю (10 .12 кг/с), а також жатки з обчісувальними пристроями. Найбільш широким попитом користуються комбайни класичної схеми з пропускною спроможністю 5 .7 кг/с як найбільш легкі та дешеві при врожайності зернових до 30 ц/га.
Завантажити реферат