Сторінка
5

Технічні засоби у рослинництві

поверхневого розкидання твердих мінеральних добрив, вапна і гіпсу. Їх агрегатують з тракторами класів 1,4 та 3, робоча ширина розкидання при цьому складає від 8 до 24 м з нормою внесення в межах 0,1 . 1,4 т/га.

Рис. 13.10. Агрегат для внесення мінеральних добрив фірми Amazone

Основними технологічними режимами роботи розкидача є ширина смуги внесення добрив та швидкість агрегату. Серед імпортних аналогів технологічні переваги мають машини фірм Amazone, Rau, Silky, Breg та інших.

Основу для органічних добрив становлять продукти тваринництва (гній у твердому та рідкому стані), а також торф, компости та рослинна маса (сидерати, солома тощо). Внесення твердих органічних добрив здійснюється за прямоточною (ферма–поле), перевалочною (ферма–бурт–поле) та двохфазною технологіями. При застосуванні прямоточної технології добрива транспортують і розподіляють по полю однією машиною (рис. 13.11).

Рис. 13.11. Агрегати для внесення гною: а — твердого (МТО–3), б — рідкого

За перевалочною технологією, в час, не зайнятий виконанням сезонних робіт, добрива транспортують на край поля і складають у бурт, а перед оранкою розкидають. За двофазною технологією, добрива, з урахуванням заданих норм внесення (від 10 до 60 т/га), купами (масою до 4т) розподіляють по полю, а потім розкидають спеціальними машинами, які одержали назву валкоутворювачів-розкидачів. Відстань між рядами куп становить 15—20 м, а відстань між купами у ряду залежно від їх величини і норми внесення коливається в межах від 30 до 50 м. Подальший розподіл добрив по полю з таких куп здійснюється за допомогою валкоутворювачів-розкидачів (рис.13.12).

Рис. 13.12. Технологічна схема роботи валкоутворювача-розкидача:

1 — боковина валкоутворювача; 2 — трактор; 3 — лопатевий ротор розкидача; 4 — карданний вал; 5 — опорні колеса

Отже, розкидачі твердих органічних добрив, які застосовують в даний час, можна поділити на дві основні групи: причіпні кузовного типу та навісні з роторними робочими органами. Основу першої групи становлять розкидачі марок МТО–3, РОУ–6, ПРТ–10, ПРТ–16, МТТ–23 та інших. У розкидачів із роторними робочими органами привід роторів здійснюється від вала відбору потужності трактора через карданну передачу, запобіжну муфту, редуктор і дві ланцюгові передачі. Частота обертання роторів — 267 об./хв.

Набуває поширення застосування рослинної маси в якості органічних добрив. Аналіз технологій застосування сидеральних культур свідчить, що за витратами палива (54,8 грн/га) та праці (4,43 люд.год/га) традиційна технологія застосування сидератів значно дешевша за вивезення та внесення органічних добрив. Її доцільно застосовувати, перш за все, на віддалених від ферми полях. Можлива кількість органічних залишків на поверхні поля перед їх загортанням може складати до 120 т/га. Тому потрібно враховувати диференційовані можливості ґрунтообробних машин за глибиною загортання рослинних залишків і добрив (рис. 13.13).

Рис. 13.13. Схема загортання рослинної маси різними типами ґрунтообробних знарядь, де: 1 — дискова борона, 2 — плуг-лущильник, 3 — важка дискова борона, 4 — обертовий плуг загального призначення, 5 — плуг ярусний

Технології внесення рослинної маси в ґрунт у якості добрив вагомо впливають на майбутній врожай культур. Вони окупаються вже при зростанні врожайності зернових на 3–4 ц/га.

Ефективність сидеральних культур виявляється при ресурсоощадній технології їх вирощування, загортанні в ґрунт в певний період вегетації на відповідну глибину, досягненні заданої щільності ґрунту під посів основної культури тощо. Кількість рослинної сировини (сидератів) на поверхні поля істотно варіює на різних агрофонах. При кількості рослинної маси понад 5 т/га заробляти її в ґрунт доцільно ярусними плугами (рис. 13.14).

Рідкі добрива залежно від походження поділяють на органічні (рідка фракція гною), мінеральні (аміачна вода, безводний аміак) і комплексні. Поширеними способами внесення рідких добрив є поверхневе, суцільне та локальне (міжрядне) внутрішньо-ґрунтове. Рідкі органічні добрива вносять

Рис. 13.14. Заорювання сидеральної культури ярусним плугом

за прямоточною технологією. Цистерни розкидачів завантажують у гноєсховищах, транспортують до поля, на якому розкидають добрива з наступним загортанням їх у ґрунт. Машини, які застосовують для внесення рідких органічних, мінеральних та комплексних добрив, мають різноманітні робочі органи, проте перевагу слід надавати штанговим патрубковим системам з центральним розподілом (рис. 13.11,б). При транспортуванні добрив на відстань до 2 км використовують машини РЖУ–3,6 і РЖТ–4; на відстань до 5 км — МЖТ–10, МЖТ–13, на відстань до 10 км — МЖТ–16 і МЖТ–19. Для внутрішньо-ґрунтового (локального) внесення рідких добрив органічного й мінерального походження та комплексних використовують спеціальні агрегати АВВ–Ф–2,8 та АВМ–Ф–2,8.

В основному застосовують поверхневе внесення рідких органічних добрив, але для зниження втрат поживних речовин та забезпечення екологічної безпеки доцільним є внутрішньо-ґрунтове внесення добрив на глибину 10 .18 см. Такий спосіб дозволяє досягти підвищення врожайності окремих сільськогосподарських культур на 30 .35%.

Комплексні добрива характеризуються більш високою концентрацією, тому для підвищення ефективності й екологічної безпеки їх внесення здійснюється у ґрунт лише локальним способом під час основного обробітку, суцільної культивації чи підживлення під час міжрядного обробітку. Для забезпечення даних процесів широко застосовують підживлювачі-обприскувачі, які мають будову і принцип роботи, дуже схожі зі штанговими обприскувачами.