Сторінка
1

Концептуальні засади вчення про бюджет

У період розвитку і зміцнення української державності особливої актуальності набуває вивчення світового досвіду теорії і практики фінансового будівництва, зокрема управління бюджетним господарством, його сучасних технологій, форм і методів. На концептуальні уявлення та практику функціонування бюджету, організацію та використання бюджетного менеджменту в провідних країнах світу насамперед вплинули: розвинута ринкова економіка, представницька демократія, права людини. Так чи інакше економічні й соціально-політичні засади західного суспільства спираються на примат людської особистості, на підхід до людини як до мети, а не як до засобу. На цьому особливо наголошував професор В. Федосов, підкреслюючи, що побудова соціальне орієнтованої ринкової економіки в Україні — це не просто комплекс економічних заходів. «Насамперед, це шлях суспільного розвитку, заснований на демократії, на повазі до людини як найвищої цінності, до її свобод, це філософія суспільного буття і спосіб мислення» .

Саме на Заході склалася така комбінація історичних обставин та соціально-економічних умов, які сприяли тому, що бюджет як універсальне явище фінансової і політичної культури, розвитку людської цивілізації набув глобального значення. Практично всі національні варіанти бюджетного процесу і різноманітних бюджетних процедур та технологій бюджетного менеджменту, застосовувані в сучасному світі, тією чи іншою мірою вестернізо-вані. Принаймні з боку зовнішніх ритуальних ознак.

Ознайомлення з фінансовими традиціями і бюджетними реаліями країн із розвинутою ринковою економікою допомагає ефективніше вирішувати проблеми внутрішні, виконує роль корисних порад, не зайвих для збудження національної творчої фінансової думки. Тому для українського читача знання зарубіжного досвіду управління бюджетом і досягнень фінансової науки стосовно його сутності, особливостей функціонування, місця і ролі в суспільстві та взаємозв'язків з різними ланками і сферами економічної системи корисне й повчальне в багатьох аспектах.

Федосов В., Опарін В., Льовочкін С. Фінансова реструктуризація в Україні: проблеми і напрями / За наук. ред. В. Федосова. — К.: КНЕУ, 2002. — С. 28—29.

Важливою для розуміння теоретико-методологічних і прагматичних підходів західних економістів до бюджету і бюджетного менеджменту є теза, що за обставинами свого виникнення та у своєму інституційно-правовому значенні бюджет є продуктом конституційної демократії. Поза суто функціонально-фінансовим призначенням державних доходів і видатків, що існує вже тисячоліття, бюджет у сучасному розумінні виник з ідеї суспільної згоди на стягування податків та парламентського контролю за їх витрачанням. Уперше ці права були законодавче зафіксовані, увійшли в загальногромадянську свідомість та суспільну практику в Англії починаючи з XVII ст. Зокрема вони були закріплені в Петиції про права (РеШіоп о/ Кі^Нії) 1628 р. та в Біллі про права (ВШ о/ Кі§НІз) 1689 р. У колоніях Нової Англії гострі дебати про фундаментальне парламентське право на затвердження бюджету були важливим поштовхом до подій, які врешті-решт привели до унезалежнення від метрополії й заснування США2. Відтоді сформувалися демократичні основи управління бюджетом, зросло його політичне значення. У руках народних представників у парламентах він перетворився в могутній засіб здійснення внутрішньої й зовнішньої політики, у чинник державно-національного буття.

Цікаве й етимологічне походження самого терміна «бюджет». В історії казначейства (міністерства фінансів) Великобританії згадується, що в 1730-ті роки тодішній канцлер (міністр) казначейства Роберт Вальполь іронічно називав розрахунки державних доходів і видатків за назвою спеціального портфеля в якому він приносив ті документи в парламент для доповіді . Від бюджету-портфеля і пішли фінансові поняття «бюджет», «відкрити бюджет».

Бюджет сучасного розвиненого суспільства спирається на досить фундаментальне і глибоко розроблену теорію. Серед її творців — найвидатніші імена економічної науки — від У. Петті, П. Буагільбера, А. Сміта, Д. Рікардо, Дж. Стюарта Мілля, А. Ваг-нера до Дж. М. Кейнса, Г. Шмольдерса, П. Самуельсона, Дж. Б'юкенена. З-поміж цих та інших імен, пов'язаних з фінансовою наукою, є визначні вчені академічного напряму, державні діячі та радники урядів, лауреати Нобелівської премії. Серед багатьох наукових напрямів найбільший вплив мають школи, котрі розробляють актуальні бюджетні проблеми як міст від теорії до практики. Фінансова наука шукає і знаходить раціональні рішення стосовно бюджету в контексті функціонування громадянського суспільства з його складною грою ринкових і політичних сил.

Розвиток теорії бюджету динамічно пов'язаний із загальними законами руху суспільного процесу й економіки, а сама вона завжди становила невід'ємну частину основної економічної доктрини, яка визначалася конкретними історичними умовами розвитку, а також не в останню чергу завданнями й інтересами правлячого класу.

Сучасна світова фінансова думка розглядає бюджет з гносеологічних позицій. Він аналізується з погляду його реального змісту, сутнісних якісних характеристик і відображення розвитку соціально-економічного процесу. Теоретичні положення і моделі, які розробляються економістами західних країн, є реальною прагматичною основою їх фіскальної політики, бюджетного законодавства і менеджменту. Прагматичний підхід проявляється у розробленні загальної бюджетної доктрини, стабілізаційних програм зміцнення державних фінансів, формуванні тактики і стратегії бюджетної політики на довгостроковий період.

Розширюється коло і спектр досліджень, пов'язаних із розробленням різноманітних форм і методів бюджетного менеджменту, шляхів ефективного впливу бюджету на державне й особисте споживання, на нагромадження й інвестиції, на темпи і пропорції суспільного виробництва, підвищення конкурентоспроможності на світових ринках і на економічне зростання в цілому.

Діалектика світового суспільно-економічного процесу, його специфіка й особливості, які пов'язані насамперед із поглибленням і прискоренням глобалізації та інтеграції, об'єктивно ведуть до посилення уваги західної фінансової науки до розроблення конкретних заходів і рекомендацій щодо підвищення ролі бюджету в структурній перебудові економіки, у прискоренні темпів економічного зростання, короткостроковому і довгостроковому розвитку з урахуванням світогосподарських відносин і зв'язків. У працях її представників, багато з яких є лауреатами Нобелівської премії, аналізуються результативність впливу бюджету на загальний хід, динаміку і розвиток розширеного відтворення, ефективне функціонування ринків.