Сторінка
7

Організація касового виконання видатків державного бюджету України

Зі спеціальних реєстраційних рахунків, на яких обліковуються власні надходження, розпорядники бюджетних коштів можуть здійснювати перерахування коштів вищим та підвідомчим установам і організаціям відповідно до чинних нормативно-правових актів України.

Перерахування таких коштів здійснюється на підставі платіжних доручень, наданих власниками рахунків.

Видатки, здійснені у зазначений період, в обов’язковому порядку повинні бути враховані в затвердженому кошторисі та плані асигнувань розпорядником бюджетних коштів. У разі невідповідності показників кошторису здійсненим видаткам кошторис повертається на доопрацювання. Надалі видатки здійснюються тільки після отримання затвердженого кошторису та плану асигнувань.

Органи Державного казначейства України відповідно до Порядку обліку зобов’язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.10.2000 №103, зі змінами та доповненнями, приймають від розпорядників коштів бюджету, які в них обслуговуються, реєстри зобов’язань та фінансових зобов’язань разом з первинними документами (або їх копіями) у межах залишків на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку.

З метою забезпечення контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів органи Державного казначейства України в частині виконання бюджетів за видатками здійснюють:

- попередній контроль – на етапі реєстрації зобов’язань розпорядників бюджетних коштів, у тому числі фінансових;

- поточний контроль – у процесі оплати рахунків розпорядників бюджетних коштів.

При цьому перевіряється підстава (наявність підтвердних документів тощо) для здійснення платежів, відповідність платежів вимогам обліку і контролю за зобов’язаннями, а також правильність оформлення розрахункових документів.

Відмови в оплаті рахунків розпорядників бюджетних коштів можуть надаватися:

- при відсутності затверджених кошторисів та помісячних планів асигнувань;

- при відсутності або недостатності бюджетних і кошторисних призначень;

- за відсутності або недостатності коштів на відповідних рахунках;

- при неподанні необхідних підтвердних документів для оплати рахунків (рахунків, рахунків-фактур, накладних, товарно-транспортних накладних, трудових угод, договорів на виконання робіт, актів виконаних робіт, звітів про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти тощо);

- при недотриманні або порушенні встановленого порядку використання коштів загального та/або спеціального фондів бюджету;

- за відсутності в бухгалтерському обліку виконання місцевих бюджетів прийнятих розпорядниками бюджетних коштів зобов’язань;

- якщо документи на оплату видатків оформлені неправильно або не підтверджують цільове направлення коштів;

- у разі неподання розпорядниками бюджетних коштів фінансової звітності.

При невиконанні однієї з цих вимог органи Державного казначейства України відмовляють в оплаті та повертають документи для усунення причин, через які було відмовлено в оплаті.

У разі відмови здійснення платежу органи Державного казначейства України протягом одного дня повідомляють розпорядників бюджетних коштів про відмову в оплаті в письмовій формі. Відмови в оплаті обов’язково реєструються органами Державного казначейства України в журналі реєстрації відмов в оплаті рахунків.

Поняття та економічні категорії, що використовуються і у уживаються у значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України та інших нормативно-правових актах України, що регламентують бюджетні відносини.

Бюджетне фінансове зобов’язання – зобов’язаннярозпорядника або одержувача бюджетних коштів сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, тобто – кредиторська заборгованість та/або попередня оплата, яка передбачена законодавством;

Небюджетне зобов’язання – будь-яке зобов’язання за коштами державного та місцевих бюджетів, узяте юридичними та фізичними особами без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, установлених Бюджетним кодексом України, законом України про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет на відповідний рік.

Цей Порядок поширюється на розпорядників і одержувачів бюджетних коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні (далі – розпорядники бюджетних коштів).

Розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов’язання за загальним фондом бюджету в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисом (планом використання бюджетних коштів), за спеціальним фондом бюджету в межах відповідних фактичних надходжень до цього фонду та бюджетних асигнувань (у розрізі складових спеціального фонду відповідно до зведення показників спеціального фонду кошторису), установлених кошторисом (планом використання бюджетних коштів), виходячи з потреби в забезпеченні виконання пріоритетних заходів поточного бюджетного року та з урахуванням необхідності здійснення платежів для погашення бюджетних зобов’язань минулих періодів.

Обсяг бюджетних зобов’язань, узятих установою протягом року, повинен забезпечити зменшення рівня заборгованості за бюджетними зобов’язаннями минулих періодів та недопущення виникнення заборгованості за бюджетними зобов’язаннями в поточному році.

Розпорядники бюджетних коштів за умови взяття бюджетного зобов’язання протягом 3 робочих днів з дати його виникнення подають до відповідного органу Державного казначейства України Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів (далі – Реєстр Додаток ) (у двох примірниках на паперових та електронних носіях) та оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання.

За умови взяття бюджетного зобов’язання, що виникло на виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів), розпорядник бюджетних коштів проставляє суму в Реєстрі розрахунково, на підставі договору (контракту) за курсом Національного банку України на день подання Реєстру.

За бюджетними зобов’язаннями, у яких не зазначаються суми (договори про надання послуг зв’язку тощо), а також за заробітною платою, нарахуванням на заробітну плату, у Реєстрі суми проставляються розпорядниками бюджетних коштів розрахунково, але в межах планових показників.

За довгостроковими зобов’язаннями, термін дії яких перевищує один бюджетний рік (довгострокові договори, більше одного року), суми в Реєстрі проставляються в межах планових показників поточного бюджетного року на підставі даних календарного плану.

У разі, якщо сума та умови бюджетного зобов’язання передбачають застосування конкурсних процедур, розпорядник бюджетних коштів разом з Реєстром бюджетних зобов’язань подає органу Державного казначейства України оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, відповідно до статті 17 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 №1469 “Про організаційні заходи щодо функціонування системи державних закупівель”.