Сторінка
10
Недосконалість законодавства щорічно вимагає внесення змін і запровадження нових правил організації бюджетного процесу, регулювання потоків фінансових ресурсів та розвитку міжбюджетних відносин.
Законом про Державний бюджет України щорічно змінювались засади та умови формування державного та місцевих бюджетів, їх взаємодія, розподіл повноваження і закріплення джерел доходів. За відсутності стабільної законодавчої бази та чітких одндзначних засад розвитку бюджетного процесу в Україні бюджетні рішення ухвалювалися шляхом здійснення переговорного процесу між суб”єктами відповідних відносин , а бюджети були переважно результатом досягнення компромісних рішень.
Прийняті за таких умов рішення (бюджетні) є нестабільними та непередбачуваними. Вони стають малоефективними і не сприяють стабільності та розвитку бюджетного процесу.
21 червня 2001р. Верховна Рада України прийняла Бюджетний кодекс України.
Це перший системний,цілісний правовий акт, який започатковує кардинальні зміни в бюджетному процесі, проведення в бюджетній сфері реформ, спрямованих на формування нових прогресивних відносин в управліннні бюджетними ресурсами на реалізацію бюджетної політики в напрямі зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування територіальних громад і держави в цілому. Прийняття Бюджетного кодексу є першим кроком по реформуванню національного бюджетного законодавства і формуванню міжбюджетних відносин на новій правовій основі згідно з Конституцією України та нормами і стандартами відповідного законодавства Європейського Союзу .
Його прийняття здобуло підтримку і схвалення на восьмій сесії Ради Європи, яка відбулася 13 листопада 2001р. у м. Страсбурзі.
Основна мета і завдання, які стояли при підготовці і запровадженні Бюджетного кодексу , полягали у затвердженні дієвих, прогресивних засад і принципів функціонування бюджетної системи, побудові оптимальної її структури і введенні прозорого, ефективного, стабільного та єдиного бюджетного процесу. Формування прямих, прозорих, на основі єдиних підходів, із застосуванням фрмул та програм міжбюджетних відносин є важливим досягненням бюджетного законодавства України.
Наявність вибору у прийнятті бюджетних рішень сприяє розвитку місцевого самоарядування, що призводить до зміцнення їх фінансової основи і підвищення ефективності та відповідальності за використання коштів.
У практику бюджетного законодавства вводиться поняття бюджетних правопорушень.
Бюджетне правопорушення- це недотримання учасникам бюджетного процесу, встановленого Бюджетним кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.
Головні розпорядники бюджетних коштів у межах своїх повноваженьможуть призупинити бюджетні асигнування у разі несвоєчасного і неповного подання звітності про виконання бюджету, а також нецільового використання бюджетних коштів.
У разі виявлення бюджетного правопорушення Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, місцеві фінансові органи, голови виконачих органів міських, міст районного значення, селищних і сільських рад і головні розпорядники бюджетних коштів у межах своєї компетенції можуть вчинити такі дії щодо розпорядників бюджетних коштів та одержувачів, яким вони довели відповідні асигнування:
- -застосування адміністративних стягнень до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях відповідно до закону;
- -зупинення операцій з бюджетними коштами;
- накладання на особу заходу стягнення за бюджетне правопорушення не звільняє її від відшкодування заподіяної таким правопорушенням матеріальної шкоди в порядку , встановленому законом.
Відповідальність за бюджетні правопорушення вищначені у статті 121. Особи, винні у порушенні бюджетного законодавства, несуть цивілну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законами України.
Бюджетне правопорушення, вчинене розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення до відповідальності згідно з законом його керівника чи інших відповідальних посадових осіб, залежно від характеру вчинених ними дій.
А посадові особи органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування , а також підприємств, установ та організацій, які вчинили бюджетне правопорушення, несуть передбачену законом цивільно- правову відповідальність згідно ззаконом незалежно від накладання передбачених Бюджетним кодексом заходів стягнення на розпорядника чи одержувача бюджетних коштів.
Що стосуеться органів Державного казначейства України, то вони відповідно до закону несуть відповідальність за невиконання вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів.
Керівники органів Державного казначейства України несуть персональну відповідальність у разі вчинення ними бюджетного правопорушення та невиконання вимог щодо казначейсткого обслуговування бюджетів, встановлених цим Кодексом.
Рішення про накладення стягнення за бюджетне правопорушення може бути оскаржене у порядку встановленому законом. Рішення може бути оскаржене в органі, що його виніс, або в суді протягом 10 днів з дня його винесення, якщо лиш непередбачене законом.
Кодексом започатковано реформу бюджетного процесу, здійснено розмежування видатків на виконання повноважень та закріплено на довготривалій основі джерела надходжень за Державним та місцевими бюджетами. Із прийняттям Бюджетного кодексу місцеві бюджети набувають нового змісту і самомтійності, стають стабільними і передбачуваними, а їх роль і значення зростають.
Завантажити реферат